Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Повінь повертається?

Масштабна повінь у Європі спричинила загрозу виникнення нових підтоплень і на території України. Крім того, ситуацію нагнітають тривалі дощі, які, за прогнозами синоптиків, продовжаться у найближчі тижні. Наприкінці червня підйому рівня води очікують, зокрема, у басейнах Дністра та Дунаю. Так, за повідомленням Державної служби з надзвичайних ситуацій, рівень води у Дунаї може підвищитись до 2 метрів.

У вівторок, 11 червня, відбудеться виїзне засідання міжвідомчого штабу в басейні Дунаю на найбільш ймовірних ділянках підвищення рівня води, повідомив Віце-прем'єр Олександр Вілкул.

Між тим, у ДСНС запевняють, що готові до запобігання та ліквідації наслідків можливих підтоплень. Зокрема, рятувальники планують облаштувати у районі села Орлівка Ренійського району Одеської області спеціальний пункт, де одночасно зможуть перебувати понад 500 осіб, котрих забезпечать медичним обслуговуванням і харчуванням.

«Ми уточнили порядок взаємодії між співробітниками Держслужби з надзвичайних ситуацій, місцевими органами влади, службами та формуваннями цивільного захисту, підрозділами Збройних сил та МВС, сконцентрованих на території Одеської області», - розповів голова ДСНС Михайло Болотських.

Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда зазначає, що паводок, який очікується на Дунаї особливої загрози не несе. «Максимальні рівні паводку вже пройшли в Німеччині та Австрії. Сьогодні найбільше зростання рівня води відзначається на території Словаччини та Сербії. Це – максимальна паводкова хвиля. Тому та вода, яка прийде на територію України (20-25 червня), згідно з прогнозами і оцінками, не несе особливої загрози», - пояснив пан Кульбіда, додавши, що нижче за течією Дунаю є достатня кількість регулюючих систем.

Читайте також: В Україну може повернутись повінь

Крім того, за словами начальника відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторії Бойко, проблема паводку на Дунаї буде стосуватися лише обмежених територій, а саме Кілійського, Ізмаїльського та Ренійського районів Одеської області.

Щодо можливого підйому води у Дністрі, то, за словами Олександра Вілкула, тут ситуацію теж тримають під контролем. Віце-прем'єр запевнив, що об'ємів Дністровського водосховища достатньо для прийому повеневих вод у разі погіршення погодних умов.

«На Дністрі, як і в річках Закарпаття, рівень води переважного падає. На даний момент у верхів'я течії Дністра він на чотири метри нижче небезпечного рівня», - додав пан Вілкул.

Не очікують погіршення ситуації і у басейні Дніпра. Тут, за повідомленням ДСНС, основна кількість води, яка переважно надходить з території Росії та Білорусі, минула під час останнього водопілля.

Загалом, такі повені, як у Європі, Україні не загрожують, запевнив директор Київського еколого-культурного центру, заслужений природоохоронець України Володимир Борейко. Однак, за його словами, загроза підтоплень завжди зберігається для Карпат.

«У Карпатах часто можуть траплятися повені, а для решти території України це не дуже актуально. Так, будуть дощі, але навряд чи вони зможуть спровокувати якісь катаклізми», - пояснив у коментарі виданню «Главред» пан Борейко.

Водночас, слід зазначити, що наразі кількість локальних підтоплень збільшилась у Волинській, Рівненській та Львівській областях. Про це, під час засідання уряду, повідомляв Прем’єр-міністр Микола Азаров. Окрім того, від сильних дощів потерпають Одеса та Миколаїв.

«Небезпечні» газові маршрути

Щодо інших актуальних подій тижня: Україна продовжує переговори з Румунією про організацію реверсних поставок газу через її територію. За словами заступника голови НАК «Нафтогаз України» Вадима Чупруна, наразі ведеться дослідження технічних та технологічних можливостей такої співпраці. Посадовець запевнив, що це питання дуже серйозне, особливо через «політичну складову». Також триває узгодження щодо реверсних поставок газу через Словаччину. До слова, заступник голови «Газпрому» Олександр Медведєв, зазначив, що реверсні поставки газу в Україну з Європи є «небезпечними та некоректними з усіх точок зору». За його словами, для проведення таких операцій потрібна участь усіх залучених сторін.

Залишається актуальним обговорення подальшого майбутнього вітчизняної газотранспортної системи. Зокрема, не виключений варіант передачі ГТС в управління «Газпрому». У такому випадку Україні потрібно прописати чіткі правила, які б погоджували усі ньюанси щодо управління ГТС, переконаний голова секретаріату Європейського енергетичного співтовариства Янеш Копач.

Читайте також: Українська ГТС втрачає свої можливості

«Є побоювання, що, ставши власником українською ГТС, російська компанія почне диктувати власні правила гри і порядки. Як і щодо того, що «Газпром» навряд чи допустить до управління третю сторону. Саме тому Україні слід виписати чіткі правила гри для майбутнього власника і стежити, щоб він їх дотримувався. Інакше можна потрапити у ще більший газовий зашморг», - зазначає пан Копач. 

Директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар також застерігає про можливі ризики у випадку такого розвитку подій. Свою позицію експерт аргументує тенденцією до падіння цін на нафту.

«Якщо ціни на Brent («У.К.» - еталонна марка нафти) і Західнотехаську нафту зазнаватимуть зниження під тиском додаткових обсягів нетрадиційної нафти і внаслідок дії окремих країн у Європі, Азії та на Близькому Сході, то середня експортна ціна російського газу знижуватиметься більш динамічно, ніж це очікується. Тобто, ціна газу 260 доларів за тисячу кубів, якщо відбудеться сценарій здачі ГТС, може виявитися близькою, або навіть вищою, ніж для європейських споживачів. Ми наступимо на «харківські граблі-2». Чи варто це робити взагалі?» – переконаний пан Гончар.

Кабмін визначився з дорогами

На тижні уряд затвердив перелік об'єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автодоріг загального користування державного і місцевого значення та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування у поточному році на суму 681,2 млн грн.

Читайте також: Українцям обіцяють у червні полатати всі дороги

На будівництво та реконструкцію автодоріг планується витратити 616,8 млн грн, у тому числі на дороги державного значення – 345,5 млн грн, місцевого значення – 271,4 млн грн. На капітальний ремонт доріг планується направити 64,3 млн грн, при цьому всі кошти будуть витрачені на капремонт доріг державного значення.

Житло за рахунок держгарантій

Народні депутати знайшли спосіб, як збільшити обсяги фінансування Державної цільової соціально-економічної програми будівництва доступного житла на 2010 – 2017 роки. Згідно з оприлюдненим Верховною Радою законопроектом №2221а, розширити відповідну статтю видатків держбюджету планується за рахунок зменшення обсягів іншої програми, якою передбачено погашення фінансових зобов’язань через механізм надання держгарантій для здійснення капітальних видатків держскарбниці. У такий спосіб для реалізації житлової програми планується додатково залучити 450 млн грн.

Своє рішення автори документу аргументують тим, що популярна серед населення Програма недофінансується, а уряд за 5 місяців поточного року так і не прийняв постанову, яка мала визначати порядок та механізми використання коштів, наданих для погашення позик під держгарантії.

Крім того, слід зазначити, що уряд має намір посилити контроль за реалізацією житлових програм у регіонах. За словами Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Темника, якщо місцева влада не зможе забезпечити їх ефективну реалізацію, то виділені для цього кошти будуть перерозподілені. Очільник відомства також додав, що на житлові програми цьогоріч планується спрямувати понад 750 млн грн.