Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Минулий тиждень виявися надзвичайно складним для України. Міста оговтувались після аномальних снігопадів, а новини про їх наслідки лунали, як фронтові повідомлення. Для того, щоб прослідкувати картину погоднього лиха, відтворимо коротку хронологію подій. 

Негода розпочалася у п’ятницю, 22 березня. Того дня у столиці випало 9 мм опадів у вигляді снігу. Однак вже надвечір стало зрозуміло, що події набувають загрозливого характеру, – в ніч з 22 на 23 березня у Києві випало понад 40 мм снігу, що і спричинило практично повну зупинку життєдіяльності міста. Окрім столиці, у сніговому полоні одночасно опинилися відразу 13 центральних та західних областей країни. Негода за ніч відрізала від зовнішнього світу понад 440 населених пунктів, знеструмленими залишились 380 населених пунктів, а за наступний день кількість постраждалих міст лише зросла.

Припинились снігопади лише у неділю, 24 березня. За даними Укргідрометцентру, лише у Києві за ті дні випало 60 мм опадів, у північних та західних областях країни – від 35 до 55 мм. Директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда заявив, що такої кількості снігу, яка випала у столиці, не бачили за весь період метеорологічних спостережень, а ведуться вони аж з 1881 року. Пережити перші дні снігового полону як столиці, так і іншим містам країни, виявилось вкрай непросто. Основними проблемами залишались проїзд автошляхами та робота громадського транспорту. 

Пояснюючи ситуацію, столична влада заявила, що уникнути таких катастрофічних наслідків було практично неможливо. Та визнала своїм єдиним промахом невчасну заборону на в'їзд у місто вантажівок. Хоча, на думку пана Кульбіди, влада міста могла передбачити наслідки снігопадів.

«Ми дали попередження про стихійні гідрометеорологічні явища, яке очікувалося в Києві 22 березня, - сильні та дуже сильні снігопади і хуртовини, пориви вітру 17-22 м/с, це все підпадає під категорію стихійного явища. Якщо наші керівники міста настільки безграмотні, що не можуть оцінити фразу «дуже сильні снігопади», то це їх проблема», - зазначив директор Гідрометцентру.

В кінці кінців відповідальні за наслідки стихії все ж таки знайшлись. Свої посади втратили: перший заступник Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак, начальник головного управління з питань НС КМДА Віталій Пшеничний та голова «Київавтодору» Георгій Глінський.

Читайте також: Олександр Мазурчак «здав» усіх винуватців негоди

Примітно й те, що більш менш оператива та злагоджена робота комунальних служб у місті спостерігалась лише з середини тижня. Практично кожного дня КМДА звітувала, що вулиці міста від снігу звільняють тисячі працівників комунальних служб та сотні одиниць спецтехніки. Незважаючи на це, станом на середу, 27 березня, більшість периферійних доріг міста залишались нерозчищеними. У інших містах країни, за даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, ситуація була дещо кращою. Показник розчищення вулиць та доріг у містах коливався від 80 до 90%.

Поступово оговтуючись від наслідків негоди, Україна постала перед новою проблемою. У результаті поступового покращення погодніх умов, і, як наслідок, танення снігу, сотні міст опинились на межі великої повені. Нагнітають ситуацію й заяви влади про те, що більшість регіонів не готові до можливого підтоплення. За словами Прем’єр-міністра Миколи Азарова, ризикують опинитися під водою Житомирська, Закарпатська, Одеська, Тернопільська та Хмельницька, та частина Чернівецької області.

Невтішними залишаються прогнози і для Києва та Київської області. Зокрема, колишній перший заступник КМДА Олександр Мазурчак запевняє, що у разі неприйняття невідкладних протипаводкових заходів, «автівки киян будуть плавати по дахи у воді». Найбільше відчують підтоплення низинні райони столиці – Поділ, Деснянський, Дарницький та Оболонський райони. Аби мінімізувати ризики наступаючої води, у місті пройшли роботи по очищенню від сміття та снігу зливоприймачів. Та, незважаючи на це, влада столиці визнає, що нової проблеми ніяк не уникнути, та оголосила перелік районів, яким загрожує підтоплення.

Насамкінець, зазначимо, що збитки від снігопадів складуть десятки мільйонів гривень. А їх точна сума стане відомою вже після остаточної ліквідації стихії. Про це, зокрема, заявив Віце-прем'єр міністр Олександр Вілкул: «Аналіз можна буде зробити після того, як закінчиться ліквідація. Я думаю, сума буде обчислюватися максимум у десятках мільйонів гривень».

Читайте також: Сніг загрожує Україні «великою водою»

Разом з тим, якою б всезагальною не була тема аномальних снігопадів та їх наслідків, вона все ж таки не єдина. Днями до столиці прибула чергова місія МВФ для переговорів з українською владою щодо нової кредитної угоди stand-by, а відтак постало питання підняття підняття тарифів на газ. Попередня місія працювала в Україні у першій половині лютого і також обговорювала можливість виділення кредиту. Тоді представник МВФ в Україні Макс Альєр, залишився незадоволеним роботою посадовців стосовно тарифної політики. Від також зазначив, що саме питання тарифів на газ для населення заважає відновленню програми кредитування. 

Однак Прем'єр-міністр Микола Азаров в черговий раз наполіг на тому, що Україна не підвищить ціну на газ для населення, навіть заради такого важливого для країни кредиту. Як сторони будуть вирішувати це питання, поки що спрогнозувати важко, однак, фінансовий експерт Віктор Суслов, зазначив, що питання про підвищення цін на газ для населення є принциповим для МВФ. У той же час експерт не виключає, що МВФ все ж таки піде на поступки.

Інший експерт, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук вважає, що у нинішніх умовах кредит МФВ для України вкрай важливий, тому українській владі необхідно досягти успішних переговорів з місією.

Пан Корольчук висловив думку, що у разі отримання кредиту МВФ Україна зможе відтермінувати підписання угоди про створення газового консорціуму з Росією, нинішні умови якої вкрай невигідні для нашої держави. Втім, Перший Віце-прем'єр-міністр Сергій Арбузов спростовує залежність рішень МВФ щодо виділення кредиту від газових домовленостей з Росією. 

Для того, щоб отримати довгоочікуваний кредит у посадовців є ще більш ніж тиждень часу – місія планує пробути в Україні до 10 квітня. За словами Сергія Арбузова, Київ розраховує отримати від Фонду 15 млрд долл, що дозволить, зокрема, полегшити виплати за попередніми кредитами МВФ, розмір яких лише у поточному році становить близько 6 млрд дол.

В цілому, що стосується тарифів, і, як наслідок, платоспроможності населення, то слід відмітити, що ця динаміка значно покращилась. Статистика демонструє, що українці стали активніше розраховуватися за житлово-комунальні послуги. У лютому побутові споживачі оплатили 97,1% або 4,32 млрд грн від нарахованих у цьому місяці сум, що на 11% більше січневих показників. Одночасно з поліпшенням платіжної дисципліни, скоротилися нарахування: минулого місяця українцям нарахували на 11,7% або на 0,59 млрд грн менше, ніж у попередньому періоді. Втім, загальна заборгованість населення за ЖКП з урахуванням минулих періодів за січень-лютий виросла на 1% і склала 13,5 млрд грн.

Успішним можна вважати минулий тиждень для газової сфери. Після тривалих переговорів, Україна розпочала імпорт газу з Європи через Угорщину. Існуючі можливості дозволяють імпортувати 2 млрд куб. м газу на рік, але за розрахунками експертів ці потужності можна збільшити у п’ять разів – до 10 млрд куб. м. Зазначимо, що Україна також вела переговори про транзит газу з Європи через Словаччину. У нинішньому році Україна планує імпортувати з Європи за реверсною схемою близько 5 млрд куб. м газу.

Читайте також: «Газпром» звинуватив Україну у шахрайстві

На думку експертів поставки газу з Угорщини значно посилять позиції України у газових відносинах з Росією. Не виключено, шо «Газпром» навіть погодиться знизити ціну на блакитне паливо. Зокрема, такої думки дотримується директор Центру енергетичних стратегій Дмитро Марунич. «Це диверсифікація шляхів постачання газу, за якою йдуть зараз багато європейських країн. В принципі, допускаю, що з часом такі кроки України можуть примусити «Газпром» знизити Україні ціну на газ», - вважає він.

Втім, у самому «Газпромі» доволі скептично розцінюють такий сценарій та прогнозують, що у майбутньому Україна не витримає спотових цін на газ на Європейському ринку. Як агрумет, у монополії наводять той факт, що вектор поставок енергоносіїв зміщується від Європи у Азіатсько-Тихоокеанський регіон, а це штовхає європейські ціни на газ вгору.

Зрештою, зазначимо, що у такому випадку Україна може спокійно відмовитись від імпорту газу з Європи, та розпочати поставки блакитного палива з Грузії через газопровід «Білий потік». У вигідності такої співпраці переконаний експерт Богдан Соколовський. За його словами, Україна може взяти участь в реалізації проекту «Білий потік» як фінансово, так і здійснюючи поставки труб.

Отож, підводячи підсумки, зазначимо, що попереду на Україну неминуче чекає чергове природне лихо, цього разу у вигляді повені. Окрім цього найближчим часом слід очікувати результатів переговорів з МВФ, які у свою чергу, можуть змінити стратегію нашої держави у сфері затягнувшихся газових переговорів з Росією.