ГоловнаПублікаціїАналітика ЖКГ в оточенні погроз та гучних заяв

ЖКГ в оточенні погроз та гучних заяв

Конфлікт навколо реверсних поставок газу, затяжний ремонт доріг, проблеми реалізації Держпрограм та підсумки опалювального сезону, - «Україна Комунальна» пропонує огляд найактуальніших подій тижня, що минає.

«Газпром» vs «Нафтогаз»

Тема газу, а саме його реверсних поставок з Європи, на тижні досягла своєї «точки кипіння», принаймні поки що... Російський газовий монополіст «Газпром», який вже неодноразово намагався якось вирішити цю ситуацію на свою користь (з останніх таких спроб можна згадати проект будівництва газопроводу «Ямал-Європа-2»), цього разу пішов у ва-банк, офіційно заявивши, що нинішні схеми реверсу газу з Європи є незаконними і підлягають детальній перевірці. Як відомо, це не перша заява такого роду з боку Росії. Раніше голова «Газпрому» Олексій Міллер вже висловлював своє невдоволення з приводу реекспорту газу з ЄС, однак тоді керівник монополії лише піддав сумніву достовірність такої інформації, і зауважив, що якшо Україна таки дійсно співпрацює з європейськими газотрейдерами, то не інакше як за «шахрайськими схемами». 

Цього разу, ситуація набула більш загрозливого характеру: НАК «Нафтогаз України» загрожують перевірки з приводу законності закупівлі газу у німецької компанії RWE. У «Газпромі» переконані, що якщо для імпорту газу в Україну використовується транзитний російський газ, то це є «прямим порушенням, за яке доведеться відповісти». Натомість у Міністерстві енергетики та вугільної промисловості заявляють, що «Нафтогаз» не порушує законодавства. За словами джерела у Міненерго, реверс газу здійснюється прозоро, підтвердженням чого може слугувати договір з RWE. Остання теж наголошує на законності схеми постачання газу в Україну. Зокрема, у компанії наголошують, що для реекспорту використовується європейський газ.

Згідно з неофіційними даними з Міненерго, цьогоріч імпорт газу в країну має скласти 27 млрд куб. м. Прогнозується, що частка російського газу у загальному балансі може скласти лише 10 млрд куб. м, хоча за контрактом передбачено – 52 млрд кубометрів. Напротивагу, імпорт газу з Європи складе від 5 до 7 млрд кубометрів. Решта об’ємів припадає на компанії Ostchem та LLC Ukranien Oil-Gas Compani. Слід зазначити, що приватні компанії створили значну конкуренцію «Нафтогазу». Так, місячні обсяги газу, який купує компанія Ostchem Gas Trading AG у РФ, повністю покривають потреби в імпортованому газі промислових споживачів України. Як наслідок НАК побоюється чергових штрафних санкцій з боку «Газпрому» за недобір газу. Втім, у «Нафтогазі» сподіваються, що ситуацію вдасться виправити на урядовому рівні: компанія звернулася з проханням до керівництва Міненерго підтвердити її статус, як єдиного імпортера всього газу в країну, або ж добитися змін у існуючому контракті, аби зниження обсягів закупівлі газу не загрожували штрафами. Хоча, що стосується перегляду контрактів, то цей шлях є доволі примарним. За словами, Віце-прем'єр-міністра Юрія Бойко, для того, щоб розірвати газові контракти, Україна не зможе звернутися до Стокгольмського арбітражу, адже для цього немає формальних підстав. Їх відсутність пан Бойко пояснює вкрай невигідними умовами самого контракту.

Політизований консорціум

Продовжує залишатись актуальною тема вітчизняної газотранспортної системи. Як відомо, 3 травня у Брюсселі заплановано круглий стіл, темою якого стане газотранспортний консорціум. Планувалося, що зустріч відбудеться за участі Європи та РФ, однак наразі відомо, що російська сторона відмовилась від участі у круглому столі. Втім, Міністр енергетики Едуард Ставицький, запевняє, що таке рішення «Газпрому» не означає повної відмови від переговорів у подальшому. Під час зустрічі, планується остаточно вирішити формат консорціуму – чи буде він тристороннім (Україна-ЄС-Росія) або ж двостороннім (Україна-Росія). Однак, незалежний експерт Валентин Землянський, не радить очікувати конкретних результатів від майбутнього діалогу. Спираючись на динаміку попередніх переговорів з приводу консорціуму, експерт, запевняє, що ЄС вкотре обмежиться політичними заявами. Втім, Європейський банк реконструкції і розвитку прогнозує початок кредитного фінансування модернізації української ГТС вже до кінця нинішнього року. Тим часом у Верховній Раді зареєстрували законопроект, ініційований Прем’єр-міністром Миколою Азаровим, яким пропонується вилучити з українського законодавства заборону на приватизацію магістральних газопроводів. У разі прийняття ініціативи, за рішенням уряду можна буде здійснювати відчуження основних фондів, акцій та часток у статутному капіталі держпідприємств, що здійснюють діяльність з транспортування газу магістральними трубопроводами та його зберігання в підземних сховищах.

Сумнівний ремонт

Що стосується ремонту доріг, то голова уряду Микола Азаров впевнений, що «Укравтодор» без поважних на те причин затягує даний процес. У зв’язку із цим Прем’єр доручив провести перевірку, стосовно ефективності використання коштів, передбачених на ремонтні роботи. Зокрема, наскільки було цільовим використання відповідних асигнувань. Нагадаємо, за даними Укравтодору, станом на 10 березня, ямковість було ліквідовано на 98% основних доріг державного значення. Іншими словами, залишилося відремонтувати 61 км основних автодоріг. Втім, згідно із нещодавнім опитуванням «України Комунальної», 96% респондентів з незначними відмінностями у відповідях стверджують, що дороги залишаються невідремонтованими. Однак, голова уряду зазначив, що така статистика «Укравтодору» відноситься не до всіх доріг, які є в країні, а лише до основних магістральних. Окрім того, пан Азаров попросив українців допомогти шляховикам та місцевим органам влади якнайшвидше навести у цій справі порядок. Хоча, у який саме спосіб громадяни мають долучитися до ремонту доріг посадовець не пояснив.

Гучне повернення

На тижні стала резонансною заява Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Темника з приводу реалізації загальнодержавної Програми «Питна вода України». За його словами, завдяки внесеним до Програми змінам, уточнено обсяги її фінансування. Нагадаємо, під час прийняття держбюджету-2013 питання фінансування даної Програми було проігнороване – коштів на її реалізацію не було передбачено взагалі. Однак, очільник відомства поки що теж не озвучив конкретні цифри. Втім, якими б вони не були, а Програма повинна виконуватись незважаючи на фінансові труднощі, заявив Віктор Янукович. Натомість, пан Темник перелічив ряд проектів, які реалізуються Мінрегіоном у цій сфері. Зокрема, впровадження ресурсо-та енергозберігаючих технологій при будівництві та реконструкції об’єктів водопостачання та водовідведення, будівництво групових і локальних систем доочистки води у соціальній сфері, впровадження нових державних санітарних норм та правил до питної води. Слід зазначити, що наразі Мінрегіон працює над залученням приватних інвестицій у переоснащення підприємств водопостачання. За словами Міністра, відомство удосконалює систему управління у цьому секторі шляхом створення регіональних водних компаній. Це дасть можливість проводити в регіонах єдину технічну та тарифну політику, оптимізувати витрати на виробництві. І головне, компанії стануть привабливими для бізнесу, переконаний пан Темник.

Підбиваючи підсумки

Насамкінець, варто зазначити, що на тижні Мінрегіон підбив підсумки опалювального сезону 2012-2013 років. За даними відомства, всього в Україні функціонувало близько 24 тис. котелень, якими опалювалося майже 140 тис. багатоквартирних будинків та понад 38 тис. закладів освіти та медичних установ. Для забезпечення опалення цих об'єктів підприємствами комунальної теплоенергетики вироблено майже 57 млн Гкал теплової енергії. Питанням номер один нинішного опалювального сезону стало скорочення споживання газу комунальними підприємствами. За завданням Президента, таке скорочення за період 2013-2014 років має скласти не менше 50 %. Наразі ж, протягом двох останніх років, комунальним підприємствам вдалося скоротити споживання газу на 10%. В подальшому для покращення цих показників Мінрегіон маєж намір реалізовувати ряд Програм, які передбачають переведення котелень на альтернативні види палива та модернізацію виробництва теплової енергії. За попередніми підрахунками їх виконання дозволить досягнути 30%-го скорочення споживання газу. Джерелом фінансування даних заходів стануть кредити Європейського інвестиційного банку, загальний обсяг яких складе 800 млн євро. На важливості реалізації цих заходів також наголосив голова уряду. За дорученням Миколи Азарова, до наступного опалювального періоду Мінрегіон повинен провести паспортизацію готовності житлових будинків до зими, енергоаудит, а також розробити схеми теплопостачання населених пунктів з метою оптимізації витрачання тепла. Втім, дані соціологічного опитування, яке нещодавно проводила «Україна Комунальна» свідчать, що більшість громадян залишились задоволеними опалювальним сезоном 2012-2013 років. Понад 65% опитаних зазначили, що збоїв у теплопостачанні не було.  

 
Коментарі (0)