ГоловнаПублікаціїАналітика Підсумки тижня: Теплоенергетичні ноу-хау на тлі погоднього тероризму та комунального шахрайства

Підсумки тижня: Теплоенергетичні ноу-хау на тлі погоднього тероризму та комунального шахрайства

Не стій на перехресті, у дверях, не проходь під мостом, драбиною, між стовпами, - людей завжди лякали переходи, шлях від чогось і до чогось. Останній тиждень серпня – відрізок теж досить символічний. Символічний і для ЖКГ.

Не стій на перехресті, у дверях, не проходь під мостом, драбиною, між стовпами, - людей завжди лякали переходи, шлях від чогось і до чогось. Здавалося б, дурниці, але вони переростали в міжчасові і міжпоколінні забобони, в той час, коли кожен боявся зізнатися самому собі у страху, страху невідомости.

Останній тиждень серпня – відрізок теж досить символічний. Символічний і для ЖКГ.

Якщо ви вірите у те, що будь-який злам веде до катаклізмів і усіляких негараздів, цей тиждень може бути тому яскравим прикладом.

Від самого понеділка, 27 серпня, Україну буквально залило водою, подекуди підтопило і затопило. В цей день постраждало 130 населених пунктів у чотирьох областях, далі ця кількість щодень збільшувалася. Світлими і беззбитковими, позбавленими погоднього тероризму, виявилися лише вихідні (1-2 вересня), тоді як упродовж усієї робочої неділі мнсники і комунальники, непокладаючи рук, виймали людей із завалів, розчищали вулиці, лагодили лінії електропередач, відкачували воду, локалізовували прориви тощо. 

На справжню Венецію перетворилися найбільш постраждалі від вибриків стихії – Дніпропетровськ та Запоріжжя. У Запоріжжі, до речі, наслідки негоди були настільки масштабними, що у вівторок, 28 серпня, паралізувало усю інфраструктуру міста, без електропостачання більше ніж на дві доби залишилося три тисячі абонентів. Більш-менш повернути до нормального функціонування мегаполіс вдалося лише в п’ятницю, 31 серпня.

Читайте також: Зливи перетворили Запоріжжя на Венецію

Проте це лише один із вісників Апокаліпсису переходу з літа в осінь. Міжсезонний тиждень був врожайним не лише на негоду, бульбу та бобові. По всій Україні комунальники назбирали щонайрізноманітніших штрафів та кримінальних справ.

Так, у понеділок, 27 серпня, територіальне відділення Антимонопольного комітету в АРК оштрафувало ЖЕКи Євпаторії на 16 тис. грн, оскільки ті застосовували різні ціни до операторів телекомунікацій за надання права розміщувати кабельні мережі та телекомунікаційне обладнання в багатоквартирних будинках міста. А забудовникам прокуратура подарувала кримінальну справу за ч. 2 ст. 367 КК. Як виявилося, протягом 2009 - 2012 років один з забудовників складав будівельне сміття на орендованій території, що призвело до засмічення ділянки площею понад 6 тис. кв. м і збитку державі понад 29 млн грн.

У вівторок, 28 серпня, прокуратурою Голосіївського району столиці до Господарського суду Києва було подано позов про стягнення з приватного підприємства понад 30 тис. грн збитків, спричинених самовільним використанням водних ресурсів.

Четверг, 30 серпня, ознаменувався фактом подання позову про стягнення до бюджету коштів на суму 165 тис.грн Дніпровською екологічною прокуратурою проти генерального директора одного з комунальних підприємств.

П’ятниця ж стала гіркою для інспектора відділу обстеження територій КП «Київблагоустрій», оскільки проти нього прокуратурою Дарницького району столиці було порушено кримінальну справу за отримання хабара у розмірі 500 дол. за невжиття заходів по демонтажу п’яти МАФів.

Читайте також: Штрафи за бідність

Здавалося б, усе це містечкові шахрайства, та коли вони стають систематичними і побутують у всіх регіонах, страждає не лише державний бюджет, існує загроза підривання усієї економіки країни.

Досить неоднозначна ситуація склалася цього тижня і у сфері житлозабезпечення та будівництва.

Так, у вівторок, 28 серпня, Міністерство юстиції зареєструвало зміни до «Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов». Документ, зокрема, припускає новий порядок визначення громадян у категорії тих, хто потребує, а також встановлює 16% ставки по кредиту на весь термін його дії, а не лише на момент видачі кредиту, як було раніше. В той же час Уряд обіцяє створювати сприятливі конкурентні умови для компаній, що будуватимуть економне житло. Також президент запевняє, зокрема у середу, 29 серпня, що держава докладає всіх зусиль для ефективної реалізації в Україні програми «Доступне житло», яка є одним із важливих напрямків соціальних ініціатив. А у регіонах заявляють, що доступне житло в Україні взагалі не буде будуватися найближчі років 20. Таку думку у п’ятницю, 31 серпня, на нараді з питань будівництва доступного житла в Херсоні висловив директор Херсонського обласного управління Фонду молодіжного житлового будівництва Юрій Волкович. Мовляв, тим, хто стоїть у черзі на квартиру, варто змиритися з тим, що доступне житло будуватися не буде ще років 20, бо для цього будівництва немає фінансових передумов.

Читайте також: Будівельна галузь долає руїни

Нагадаємо, опосередкована вартість будівництва житла в Україні за станом на 1 липня 2012 року збільшилася і становить 5142 грн / кв.м.

Та найбільше підвищення температури, попри негоду за вікном, було у сфері теплоенергетики.

Зміна пір року чи не зміна, а тут у понеділок, 27 серпня, стало відомо, що у Верховну Раду на ознайомлення внесений Проект Закону (№11098 від 22.08.2012 ) «Про порядок постачання природного газу населенню України», запропонований народним депутатом Арсенієм Яценюком. Згідно з пояснювальною запискою, документом пропонується передбачити, що річний обсяг споживання природного газу населенням у повному обсязі забезпечується за рахунок природного газу, що видобувається на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони держави, а відтак, - визначити ціну природного газу для населення. Зокрема, постачання природного газу населенню здійснюватиметься за середньою ціною реалізації природного газу, визначальною складовою якої є середньозважена ціна природного газу власного видобутку як товару.

Також цього дня розлетілися повідомлення про надання Кабінетом Міністрів державних гарантії на суму до 2,305 млрд грн на будівництво морської частини терміналу з прийому зрідженого природного газу.

Читайте також: Монополія гарантує газ

У вівторок, 28 серпня, оприлюднили інформацію, за текстом якої  упродовж поточного року органами прокуратури з метою захисту інтересів держави в паливно-енергетичній сфері до судів пред'явлено 483 позовів про стягнення заборгованості за спожитий природний газ на загальну суму 1,8 млрд грн.

А у середу, 29 серпня, прем’єр-міністр Микола Азаров констатував, що Україна в поточному році скоротила споживання газу майже на 3 млрд і його імпорт на 12 млрд кубометрів, при цьому збільшивши власний видобуток газу і вугілля. А також акцентував, що вже розроблено техніко-економічне обгрунтування переведення на водопровідне паливо ще п'яти ТЕЦ.

Цього ж дня інвестиційна компанія «Фінекс-Україна» стала переможцем приватизаційного аукціону з продажу 25% підприємства з газопостачання та газифікації «Полтавагаз», запропонувавши за пакет 20,3 млн грн.

У четверг, 30 серпня, продали акції ще однієї газопостачальної компанії, а саме - 25% акцій компанії «Івано-Франківськгаз» перейшли компанії «Газтек», яка запропонувала за них 33, 35 млн грн.

У цей день було також визначено загальну вартість проекту «LNG-термінал», яка склала 969 млн євро.

Читайте також: Від газу до слів

П’ятниця стала знаменною завершенням процедури внесення змін до напрямів використання коштів на виконання заходів Програми енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини на 2010-2012 роки. Як наслідок, було визначено загальну вартість проектів-переможців, яка становить 4,2 млн.

Цього ж дня з молотка пішов і «Херсонгаз». На конкурсі з продажу 20,827% акцій компанії ціна продажу пакета склала 11,9 млн грн, а це майже на 5 млн грн вище початкової ціни пакета.

У суботу, 1 вересня, заточилися знову газові дебати, з яких було виведено аксіому: наявність достатніх обсягів газу в підземних сховищах газу України є ключовою умовою виконання українською стороною зобов'язань з транзиту.

Наразі – затишшя.

Таким чином, можна з упевненістю сказати, що перехід з літа в осінь у сфері ЖКГ був динамічним, запальним, часом збитковим, часом благодатним, але аж ніяк не переламним і не фатальним. Отож, слідкуймо за подіями ЖКГ й надалі.

 
Коментарі (0)