Верховна Рада на офіційному сайті оприлюднила проект закону № 3235, зареєстрований першим заступником голови парламентського Комітету з питань транспорту і зв'язку Русланом Сольваром (фракція «УДАР»). Документом планується змінити Бюджетний кодекс (БК) щодо цільового використання коштів, які надходять до державного та місцевих бюджетів від сплати збору за спеціальне використання води. Зокрема, законопроектом пропонується доповнити ст. 87 БК, розширивши статті державних витрат пунктом, який наказує направляти на фінансування водоохоронних заходів та проектів з модернізації систем централізованого водопостачання та водовідведення 50% від суми сплаченого збору за спеціальне використання води.
На думку автора законопроекту, необхідність такої ініціативи викликана потребою вирішення на державному рівні проблем, пов'язаних з екологічною безпекою водних ресурсів, підвищенням якості поставок питної води населення, а також очищення стічних вод від промислових відходів.
У пояснювальній записці до документа наголошується, що більше 6 тис. населених пунктів не мають «належного доступу до питної води». Крім того, пан Сольвар зазначає, що на зниження якості питної води впливає щорічне погіршення стану мереж водопостачання. «У кожної четвертої водогінної мережі закінчився термін амортизації, 22% систем потребують негайного ремонту, а половина насосних станцій вичерпала свої ресурси», - повідомляється у документі. За даними народного депутата - автора законопроекту, за останні 10 років обсяги проведення ремонтних робіт магістралей зменшилися в 4 рази. «В результаті, на кілометр мереж припадає до 2 аварій на рік», - зазначає Руслан Сольвар .
При цьому він вважає, що тих заходів, які вживає держава для поліпшення ситуації у сфері водопостачання явно недостатньо. Зокрема, невдоволення автора законопроекту викликає неналежне фінансування Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2011-2020 роки. У цьому році на її фінансування бюджетних коштів не передбачено, тоді як ще у держбюджеті минулого року на реалізацію програми планувалось 200 млн грн. Згідно інформації Мінрегіону, у цьому році у держбюджеті передбачено 440 млн грн на виплату субвенції місцевим бюджетам на капремонт систем централізованого водопостачання. У січні-серпні з цієї суми було профінансовано 197 млн грн.
Втім, збільшення фінансування з держбюджету, пан Сольвар називає далеко не єдиним джерелом коштів для реалізації модернізації систем водопостачання. Поряд з державними дотаціями, галузі необхідно «більш інтенсивне залучення інвестицій, кредитних ресурсів, а також впровадження енергозберігаючих технологій». Проте автор не вказує джерела і механізми залучення небюджетних коштів .
Примітно, що законопроект був розроблений для реалізації указу Президента № 350 ( від 25 червня 2013 року), яким глава держави зобов'язав ряд відомств виконати положення рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 квітня поточного року «Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України». Серед іншого, цей документ зобов'язував Кабінет Міністрів « пропрацювати в двох місячний термін» з моменту прийняття рішення (тобто до липня) питання, що стосуються цільового використання коштів, отриманих від сплати збору за спецвикористання води. Згідно з рішенням РНБО, уряд повинен був передбачити відповідні зміни до БК, передбачивши можливість виділення бюджетних надходжень від сплати збору на розчищення водойм і русел річок, підтримання їх у належному стані, перекидання води у маловодні регіони, а також на модернізацію системи централізованого водопостачання. Проте, відповідний законопроект запропонував парламенту інший суб'єкт законодавчої ініціативи (нардеп) і тільки у вересні.
Читайте також: До водопостачання дійшло поліпшення
Збір за спецвикористання води є загальнодержавним податком і був введений в грудні 2010 року з прийняттям Податкового кодексу. Платниками збору є суб'єкти господарювання, які використовують воду в комерційних або виробничих цілях. Серед них - первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання, що забирають воду безпосередньо з водойми, і вторинні користувачі, які отримують воду у першої категорії користувачів. Сплачують збір також і ті юрособи, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Спочатку, під дію збору потрапляли і підприємці, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування. Так, збір сплачували ресторани, перукарні, пральні і т.д. З цього року, база оподаткування збору дещо змінилася. Від його сплати звільнені юридичні та фізособи, які використовують воду для питних і санітарного гігієнічних цілей. Залежно від водних басейнів і території ставки збору за спецвикористання води варіюються в діапазоні від 19,68 до 78,84 грн/100 куб.м для поверхневих вод; від 34,48 до 82,09 грн/100 куб.м обійдеться використання підземних вод; а збір за використання води на потреби гідроенергетики складе 6,38 грн/10 тис. куб.м води.
Читайте також: Загадки підземних вод
Українські водопостачальні підприємства також є платниками податку. Незважаючи на те, що водоканали - первинні водокористувачі - виробляють і поставляють воду споживачам для питних і санітарно -гігієнічних потреб, вони сплачують збір, оскільки вода є для них товаром. Підприємства водопостачання вчора відмовилися офіційно прокоментувати ініціативу парламенту, пославшись на те, що документ може бути знятий з розгляду. Однак, учасники ринку законопроект оцінили позитивно. Втім, вони сумніваються, що прийняття відповідного закону сприятиме цільовому використанню коштів, і побоюються зростання ставок збору за спецвикористання води.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
