Новини ЖКГ
Новини ЖКГ
Публікації
Публікації
Інтерв`ю
Інтерв`ю
Коментарі
Коментарі
Опитування
Опитування
Рада експертів ЖКГ
Рада експертів ЖКГ
Круглий стіл
Круглий стіл
ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
.jpg)
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
.png)
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
.png)
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
.png)
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
.png)
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
.png)
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Українські водоканали на межі колапсу
30 Серпня 2013 p. 08:40
Водоканали заборгували енергетикам майже 4 млрд грн. Енергетики у розпачі, адже ситуація може загрожувати банкрутством навіть генеруючим компаніям. У результаті, українці вже найближчим часом ризикують залишитися не тільки без води, а ще й без світла.
Новини по темі
10 Квітня 2024 p. 10:25
На відновлення об’єктів тепло- та водопостачання Уряд виділив 176,5 млн грн
На відновлення об’єктів тепло- та водопостачання Уряд виділив 176,5 млн грн
09 Квітня 2024 p. 17:35
У Бучі встановили станцію очищення води
У Бучі встановили станцію очищення води
05 Квітня 2024 p. 18:25
Водоканали вже можуть відключати від електроенергії через борги
Водоканали вже можуть відключати від електроенергії через борги
Водоканали заборгували енергетикам рекордну суму – майже 4 млрд грн. Найбільше за спожиті енергоносії завинили господарства Донецької (858 млн грн), Луганської (849 млн грн), Дніпропетровської (631 млн грн.) областей та м. Київ (понад 465 млн грн), повідомляє на своєму офіційному сайті Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.
Доведені до крайнощів енергетики все частіше загрожують крайніми заходами - обмеженням електропостачання місцевих водоканалів. Тривожні сигнали вже лунали з Херсонської, Житомирської, Чернігівської та ряду інших областей.
Втім, радикальні заходи на рівень заборгованості впливають мало: за другий квартал поточного року борг зріс на майже 20%. Енергетики у розпачі, адже негативний розвиток ситуації може загрожувати банкрутством навіть генеруючим компаніям. У результаті, українці вже найближчим часом ризикують залишитися не тільки без води, а ще й без світла.
На межі банкрутства
Подібний стан справ, на думку експертів, викликаний невідповідністю тарифної політики. «Основною причиною виникнення багатомільярдної заборгованості водопостачальних підприємств є невідповідність затверджених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення населенню їх фактичній собівартості», - впевнений операційний директор компанії «Комунальні системи України» Андрій Шовкун.
Більш того, виникнення астрономічних боргів є загрозливим, але цілком закономірним явищем. «Тарифи на водопостачання наразі не відшкодовують їх реальну собівартість. Водоканали вимушено йдуть на те, що спершу сплачують заробітну платню, податки та інші передбачені законами видатки. Натомість, по залишку коштів бракує, аби розрахуватись за спожиті енергоносії», - розповів кореспондентам «України Комунальної» експерт Асоціації «Укрводоканалекологія» Геннадій Воронов.
Песимізм експертного середовища повністю підтверджують розрахунки Нацкомпослуг. За даними регулятора, на початок року тарифи покривали лише 60% їх реальної вартості. Економічно обґрунтована для населення ціна кубічного метра води мала б складати майже 6 грн. Натомість діючі по Україні середні тарифи становили лише 3,63 грн/куб. м. Скажімо, у Харкові тарифи для населення забезпечують лише 49,8% їх собівартості, у Севастополі - 51,1%, у Вінниці - 53,6%.
Фінансовий стан водоканалів дещо поліпшують хіба що досить високі розцінки, встановлені для комерційного сектору. За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, тарифи не побутових споживачів становлять 282% від їх фактичної собівартості в Одесі, 265% у Вінниці та 216% у Полтаві.
Також по кишені водоканалів боляче б’ють неплатежі з боку різних категорій споживачів та зношеність основних виробничих потужностей. Понад третина мереж водопостачання в Україні є застарілими, ще 42% - зношені на 50-90%. Як наслідок, знана частина води просто втрачається в процесі транспортування, а сплачувати за неї змушені або споживачі, або самі КП.
Бюджетна жадібність
Залатати фінансові дірки комунальників урядовці не перший рік намагаються за допомогою цільових субвенцій. «Відповідно до законодавства, різницю між чинними та економічно обґрунтованими тарифами на тепло і воду повинен компенсувати бюджет. У минулому році субвенції з держбюджету на виплату тарифної різниці склали 3,3 мільярди гривень», - розповів «У.К» пан Шовкун.
У державному бюджеті-2013 на ці потреби передбачено 5,13 млрд. грн. Гроші мали б надходити зі Спеціального фонду. Втім, урядовці прорахувались. Відповідно до чинного законодавства, спецфонд повинен наповнюватись за рахунок джерел передбачених п. 1-3 та 6 статті 11 Закону «Про Державний бюджет». Тобто, завдяки фінансам, отриманим від погашення податкового боргу підприємствами електроенергетичної та вугільної галузей, розрахункам по боргам самих підприємств централізованого водопостачання і водовідведення та надходженням від погашення заборгованості НАК «Нафтогаз України» за отриманий природний газ. На практиці ці джерела виявились явно не достатніми, а тому спецфонд так і не зміг належним чином наповнитись потрібними коштами.
Для виправлення ситуації 20 березня цього року була прийнята урядова постанова №167, якою визначався порядок і умови надання державних субвенцій місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці у тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення. Планувалося, що комунальники мають отримати понад 5,1 млрд грн, з яких на покриття тарифної різниці на воду та водовідведення передбачено майже 3,5 млрд грн.
На жаль, виконання і цього рішення Кабінету Міністрів явно пробуксовує. За даними Мінрегіону, на 1 липня, на погашення тарифної різниці виділено лише 3,7% (188 млн грн) від загальної суми. Жодної копійки досі не отримали Одеська і Чернігівська області та м. Київ. Не більше 1 млн грн надійшло до Вінницької, Черкаської, Волинської, Рівненської областей та м. Севастополь.
Проблеми із погашенням різниці у тарифах чиновники пояснювали технічними труднощами. «У принципі ця схема реалізується кожного року. У ній беруть участь Держказначейство, місцеві казначейства, компанії, а також Комісії, створені у кожній облдержадміністрації, які складають і підтверджують акти. Коли весь цей ланцюжок зростається, всі ставлять свої підписи і печатки, після цього кошти починають свій шлях», - раніше цитувала слова очільника Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері енергетиці Сергія Тітенко «Україна Комунальна». Після цих запевнень минуло понад три місяці, а гроші так і не надійшли до адресатів.
Боржники мають відповісти
Враховуючи стрімке зростання рівня заборгованості, енергетичні компанії вирішили шукати свої засоби впливу на боржників. Одним з таких важелів стало обмеження місцевих водоканалів у постачанні електроенергії. Фахівці галузі застерігають від подібних кроків, вказуючи на їх сумнівний правовий характер. Ст. 6 закону «Про питну воду та питне водопостачання» закріплена пряма заборона відключати підприємства водопостачання від систем живлення з огляду на їх стратегічний характер.
Читайте також: Гарячій воді у Києві не вистачає закону
Натомість, на підзаконному рівні не все так однозначно. Прийнята у липні 2001 року урядова постанова за номером №133 надає енергопостачальникам право відключати боржників без жодних виключень. Крім того, у своїй роботі енергетики користуються пріоритетним для них профільним законодавством, що часом породжує додаткові непорозуміння. Зокрема, закон «Про електроенергетику» дозволяє обмежити боржникам постачання енергії до рівня екологічної броні. Виходить певна юридична колізія, яка дозволяє кожній зі сторін конфлікту діяти по-різному і, водночас, зберігати ілюзію перебування в правовому полі.
Галузевий глухий кут
Фахівці сумніваються в успішності «каральних» заходів та пропонують вирішувати кризу неплатежів по-іншому. Хтось вважає за доцільне весь тягар комунальних розрахунків покласти на плечі населення, інші – продовжувати практику державних дотації у поєднанні з оптимізацією роботи самих водоканалів.
«Накопичені роками борги погасити самостійно водоканали вже не зможуть. Зробити це можливо тільки за допомогою субвенцій з державного бюджету. Тарифи за послуги необхідно зробити відповідними до рівня їх собівартості, із поправкою ще й на певний рівень рентабельності. Ось тоді водоканали будуть спроможні і повинні сплачувати по своїм рахункам вчасно», - переконаний пан Воронов. Водночас, у разі суттєвого здорожчання тарифів для фізичних осіб експерт не виключає значного зростання заборгованості вже з боку громадян.
Вагомою проблемою водоканалів є постійне підвищення тарифів на електропостачання. Якщо розцінки на централізоване водопостачання і водовідведення за останні роки у цілому є сталими, то розцінки на електроенергію для водоканалів мають чітку тенденцію до зростання. Виходить дивна ситуація, одним суб’єктам ринку змінювати тарифи можна, а іншим – ні.
Читайте також: Як працювати з неплатниками за послуги ЖКГ?
При розв’язанні проблеми платежів не слід забувати і про оптимізацію роботи самих водоканалів. Адже практика доводить, що попри складні умови функціонування окремим підприємствам вдається сплачувати за отримані ресурси наперед. Скажімо, за даними Нацкомпослуг, у повному обсязі за спожиту електроенергію розрахувалися: запорізьке КП «Водоканал» (119,3%), КП «Прилукитепловодопостачання» (115,2%), Ізюмське КВВКП (110,8%), та ряд інших підприємств.
Вихід із ситуації є, але пролягає він або через порожні кишені громадян, або через не менш пустий державний бюджет.
Коментарі (1)
Иван Смольный
30 Серпня 2013 p. 20:46
Цитата "за даними Нацкомпослуг, у повному обсязі за спожиту електроенергію розрахувалися: запорізьке КП «Водоканал» (119,3%)" - ссылка http://golos.zp.ua/1242-na-kp-vodokanal-sokraschayut-zarplaty.html
Но, все равно, что за экономическое чудо такое, рядом в Днепре сотня млн. долга, а в Запорожье наоборот.
Да нет никакого чуда, есть кредитные ресурсы привлеченные предприятием и взаимозачеты с ДТЭК Днепроэнерго. А ДТЭК, реально, водоканал и контролирует. Т.е. чуда нет, есть снижение благосостояния работников и перераспределение кредиторской задолженности с ухудшением ее качества, а именно если задолженность перед энергетиками не была отягощена процентами, то теперь банковский процент значительно утяжеляет давление на предприятие. Пример ли для подражания?! Ответ очевиден!
Для можливості коментувати, вам потрібно авторизуватись на сайті