ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГПриватизація з подвійним дном

Приватизація з подвійним дном

Зношеність основних фондів підприємств теплоенергетики та водопостачання, заборгованість побутових споживачів у розмірі 12 млрд грн змушують державні та місцеві органи влади шукати додаткові джерела фінансування галузі

За останнє десятиліття щорічна оплата населенням житлово-комунальних послуг збільшилася з 5 до 36 млрд грн. Цей постійний фінансовий потік не міг залишитися непоміченим для приватного бізнесу. Крім постійного фінансового обороту, інвестиційна привабливість обумовлена ​​стабільністю попиту на послуги комунальних підприємств. У той же час зношеність основних фондів підприємств теплоенергетики та водопостачання, заборгованість побутових споживачів у розмірі 12 млрд грн змушують державні та місцеві органи влади шукати додаткові джерела фінансування галузі.

ЖКГ – валіза без ручки

Механізмами для залучення коштів в умовах чинної заборони на приватизацію об'єктів ЖКГ стали такі види державно-приватного партнерства як концесія, управління і оренда. Багато в чому передачі в приватні руки водо- і теплопостачальних підприємств сприяло бажання місцевої влади швидше позбутися «головного болю» з пошуку коштів на ремонт обладнання та оплату енергоносіїв. Однак стримування зростання тарифів до економічно обґрунтованого рівня, відсутність в них інвестиційної складової не дозволяє інвесторам скеровувати необхідні кошти на модернізацію. З іншого боку відсутність систем комерційного обліку в житловому фонді не дозволяє споживачам регулювати свої витрати.

Згідно з інформацією Мінрегіону, у сфері ЖКГ на принципах державно-приватного партнерства (оренда, концесія, договір спільної діяльності) використовуються 39об'єктів, з них: 14 підприємств теплоенергетики, 21 водоканал і 4 об'єкти обробки ТПВ.  Крім того, від регіонів у профільне міністерство надійшло 106 пропозицій щодо передачі об'єктів комунальної власності в оренду, концесію або на основі договору спільної діяльності.
 
«Мінрегіон погоджує умови концесійного конкурсу та проводить повідомнуреєстрацію концесійних договорів. Самі програми розвитку підприємств затверджуються сесіями міських рад», - повідомив Директор департаменту управління систем життєзабезпечення Минрегиону Станіслав Захаров. Насьогодні розірвано кілька договорів: оренди в Краматорську, договір концесії в Бердянську і знаходиться на стадії розірвання договір концесії в Артемівську, за якими концесіонери не змогли виконати інвестиційні зобов'язання.

Читайте також: Погляд з боку інвестицій

З усіх форм партнерства в світі найбільш поширеною є концесія, яка ефективно застосовується в міжнародній практиці понад сотню років. У країнах, що розвиваються, на частку концесій припадає близько 70% контрактів, які держава укладає в сфері транспортної інфраструктури, включаючи залізничні й автомобільні дороги, морські порти і аеропорти. В Україні деякі об'єкти ЖКГ були спочатку побудовані також на умовах концесії, наприклад «Київводоканал».

Зараз передача об'єктів ЖКГ в Україні регулюється низкою нормативно-правових актів, в тому числі законом «Про особливості передачі в оренду та концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання та водовідведення, які перебувають у комунальній власності» № 2624-17 від 21.10.2010. Відповідно до закону, договір концесії може визначати комплекс додаткових зобов'язань концесіонера щодо поліпшення якостей надання послуг та розвитку об'єкта концесії (бізнес-план) строком як мінімум п'ять років. Договір концесії укладається на термін до 50 років, оренди – до 10 років, хоча зараз в парламенті готуються до прийняття змін про збільшення термінів оренди до 50 років.

Негабаритний вантаж відповідальності

При концесії і оренді майновий комплекс підприємства передається в управління з правом ведення госпдіяльності. Однак на відміну від орендаря, концесіонер укладає з місцевою владою інвестиційний договір, згідно з яким він зобов'язується інвестувати в розвиток підприємства. Але при цьому, на відміну від орендаря, дії концесіонера не потребують постійного узгодження з власником об'єкта – територіальною громадою.

Орендарю муніципалітет самостійно затверджує план модернізації обладнання на підприємстві. Так відбувається в Одесі на водоканалі, де всі рішення по реконструкції затверджуються шляхом прийняття планів розвитку підприємства на сесії міськради. «Одесводоканал» був узятий в оренду ще в 2003 р. Договір оренди – укладено на 49 років з приватною компанією ТОВ «Інфокс». Як повідомили в прес-службі ТОВ «Інфокс», в місті діє тариф на водопостачання та водовідведення в розмірі 4,46 грн за куб.м. Більше 50% в структурі тарифу складають витрати на електроенергію. Це пов'язано з тим, що водозабір знаходиться в 40 км від міста, і для доставки води (через перепад висот, який досягає 100 м), витрачається велика кількість електроенергії. Одеська міськрада самостійно залучає кредити на великі ремонти (наприклад, будівництво каналізаційного колектора) і вже потім передає об'єкт орендарю.

Інша ситуація склалася у Бердянську, де після різкого підвищення тарифів на послуги водопостачання та численних протестів міськрада розірвала договір про концесію через невиконання інвестиційних зобов'язань. Аналогічна ситуація в Луганській області, де тарифи «Луганськводи» з моменту концесії посідають лідируючі позиції в галузі (7,47 грн за куб.м). Причина високих витрат – у великій протяжності трубопроводів, зупинці великих споживачів води в особі містоутворюючих підприємств, знос водопроводів і високих витратах на електроенергію через перепад висот.

Читайте також: Концесійні міражі

Крім відомих форм державно-приватного партнерства, сприяти притоку приватного капіталу в галузь може приватизація підприємств. 12 квітня цього року парламент в цілому прийняв законопроект № 9713 «Про внесення змін до деяких законів про питання приватизації», яким зняв мораторій на приватизацію низки ТЕЦ і дозволив передавати їх в концесію і оренду. Однак заступник голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Юрій Сербін (фракція «БЮТ-Батьківщина») вважає, що розвиток державно-приватного партнерства в ЖКГ гальмує відсутність довіри до центральної та місцевої влади: «Серед великих інвесторів немає довіри до місцевої влади, а центральна – не допомагає. Що стосується концесії ТЕЦ – це теж можливо, тому що все обладнання дуже зношене і потребує модернізації».

На думку старшого аналітика Dragon Capital Дениса Сакви прихід світових компаній на ринок комунальних послуг стримує відсутність передбачуваності з боку центральної влади. «Ніхто не знає, що буде через п'ять років. Сьогодні уряд встановлює один тариф, через рік – інший. Ефективність концесії ТЕЦ залежатиме від виконання інвестиційних зобов'язань, від того, які параметри споживання енергії та втрат будуть закладені в концесійному договорі», - повідомив аналітик.

Зал очікування... змін

Через неефективність державно-приватного партнерства на сьогоднішній день багато експертів сходяться на думці про необхідність повної передачі об'єктів природних монополій у приватну власність. Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін вважає, що держава повинна прийняти стратегічне рішення – або удосконалити законодавство, або проводити приватизацію об'єктів ЖКГ. «Концесія і оренда – це м'які форми державно-приватного партнерства. Набагато простіше все продати. Тому що концесія та оренда в Україні відбуваються не в інтересах суспільства, а виникають в результаті домовленостей місцевої влади та бізнесу. Тому нам потрібно або продавати об'єкти ЖКГ, або змінювати закони», - упевнений експерт.

Читайте також: Концесія: без права на помилку

Втім, у Мінрегіоні вважають, що покращити інвестиційну привабливість галузі дозволить поява інвестиційної складової в тарифі. «Включення в тариф інвестиційної складової ініційовано Нацкомпослуг, погоджено з Мінрегіоном і буде прийнято вже цього року», - повідомив Станіслав Захаров. Чиновник допускає приватизацію об'єктів ЖКГ в теплоенергетиці, але тільки на етапі генерації тепла. «У ЖКГ повинні існувати всі форми державно-приватного партнерства. У кожній галузі своя специфіка. Водоканали не можна приватизувати і про це говорить світова практика. Це пов'язано з особливостями подачі води (перекидання іноді здійснюється на сотні кілометрів) і очищенням стоків, які більшою мірою впливають на екологічне середовище. В теплоенергетиці в оренду можуть передаватися функції теплогенерації. Передачу тепла слід залишити в муніципальній власності, тому що ті, у кого перебувають мережі, ті й диктують правила гри. Розподіл тепла в будинках може передаватися приватним ЖЕКам або ЕСКО. Генерація тепла повинна передатися на вільний ринок», повідомив Станіслав Захаров.

 Порівняння видів державно-приватного партнерства

 

 

Контракт на управління

Оренда

Концесія

Форма  власності

комунальна

комунальна

комунальна/ приватна

Капітальні вкладення

Державні/ муніципальні

Державні (муніципальні)/

приватні (за погодженням)

Державні (муніципальні)/

приватні

Операційна ефективність

обмежена

вільна

вільна

Нові послуги

не можливі

можливі

можливі

Платежі

обмежені

вільні

вільні

Стандартний термін

1-10 років

2 -10 років

3 - 50 років

Сергій Купін

 
Коментарі (0)