ГоловнаПублікаціїАналітика «Сухий закон» для маловодних регіонів

«Сухий закон» для маловодних регіонів

Мінрегіон посилив умови для отримання водопостачальними підприємствами державної компенсації витрат за електроенегію, спожиту при перекиданні води в маловодні регіони.

Мінрегіон посилив умови для отримання водопостачальними підприємствами державної компенсації витрат за електроенегію, спожиту при перекиданні води в маловодні регіони.
 
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ вчора оприлюднило проект наказу, яким пропонуються умови для отримання водопостачальними підприємствами в маловодних регіонах часткової компенсації з держбюджету витрат за спожиту електроенергію, пов'язаних з перекидання води. Відомство розробило документ для виконань пунктів постанови Кабінету Міністрів № 280 від 19 березня 2012 року, яким визначено порядок витрачання держбюджетних коштів, передбачених для виплати компенсації. Нагадаємо, відповідно до закону «Про державний бюджет на 2012 рік», на ці цілі передбачається направити 100 млн грн із загального фонду.
 
Для отримання водопостачальними підприємствами бюджетного відшкодування, Мінрегіон пропонує визначити «межі ділянок каналів і / або водогонів, якими забезпечується перекидання води в маловодні регіони». Зокрема, в документі наголошується, що до таких ділянок будуть ставитися споруди для забору та транспортування води, «безпосередньо пов'язані єдиним технологічним процесом». Загальна протяжність цих ділянок у складі каналів або водогонів не повинна перевищувати менше 30 км, вважають в Минрегионе. При цьому до таких ділянок, згідно з проектом наказу, не слід відносити розподільні мережі, споруди та обладнання, що використовується для очищення води.

Читайте також: Вода у борговій ямі


 Крім того, міністерство запропонувало посилити порядок визначення меж ділянок, якими забезпечується перекидання води. Тобто підприємство зможе затвердити межі цих ділянок лише за наявності у нього затверджених схем перекидання води в маловодні регіони, систем обліку води на межах ділянок, приладів обліку електроенергії на водозабірних спорудах та насосних станціях, розташованих на каналах або водогонах, безпосередньо задіяних у перекиданні ресурсу. При цьому в схемах перекидання води в маловодні регіони повинні бути вказані діаметри і довжина водогонів і каналів, технічні характеристики систем обліку. Такі схеми для підприємств водопостачання, які здійснюють перекидання води в маловодні регіони, повинні будуть затверджуватися облдержадміністраціями. Примітно, що схеми для водоканалів, які здійснюють перекидання води на території декількох областей, буде стверджувати Мінрегіон.

Разом з тим, для отримання компенсаційних виплат підприємствам галузі необхідно буде відповідними актами підтвердити розмір витрат електроенергії, пов'язаних з перекидання води в маловодні регіони, надати розрахунок цих витрат, а після отримання виплати, водопостачальна компанія повинна буде надати звіт про цільове використання бюджетних коштів. Відповідні типові форми актів та звітів також оприлюднені на офіційному сайті Мінрегіону.

Читайте також: Віртуальна мережа водопостачання

Необхідність прийняття урядової постанови № 280, якою затверджено порядок використання бюджетних коштів для виконання програми «Часткова компенсація витрат за спожиту електроенергію, пов'язаних з перекиданням води». У перелік підприємств і організацій входить 15 суб'єктів, що забезпечують перекидання води в маловодні регіони централізованими системами водопостачання з застосуванням каналів і / або трубопроводів та гідротехнічних споруд на них. Мова йде про ТОВ «Луганськвода», КП «Компанія« Вода Донбасу »», ОКПП «Дніпро-Кіровоград», КП «Харьковводоканал», КП «Облводоканал» Запорізької міськради, КП «Миколаївводоканал», КП «Аульський водовід» (Днепрпетровской області) , КП «Уманьводоканал», КП «Львівводоканал», «Енерговодоканал» (Кіровоградська область), Виробничі підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Керчі, Сімферополя, Феодосії (всі - АРКрим), «Дніпро-Західний Донбас», ПП «Кривбаспромводопостачання».

Зокрема, відстань транспортування води такими підприємствами складає більше 100 - 400 км, перепад висоти між водозабором і місцем розподілу мереж - 0 - 340м.
 
Для цих підприємств це додаткові витрати, яких не мають аналогічні підприємства водопостачання інших регіонів, і при встановленні економічно обгрунтованих тарифів їх розміри істотно вище в порівнянні з середніми по Україні. Наприклад, ТОВ «Луганськвода» забезпечує питною водою більше 85% споживачів Луганської області. Для забезпечення регіону водою здійснюється багаторазове (до 5 раз) перекидання значних обсягів води, яка видобувається в заплаві річки Сіверський Донець, і транспортування магістральними водопроводами в південні райони області на відстань понад 400 км. Загальна протяжність магістральних водопроводів становить більше 2,2 тис. км. Тому витрати на електроенергію в структурі собівартості послуг водопостачання по ТОВ «Луганськвода» складають 47% при середніх по Україні - 27%. При таких умовах фактична собівартість одиниці послуг по підприємству становить 6,67 грн за 1 м куб. води (середня по Україні - 3,04 грн). Такі витрати електроенергії існують і на інших підприємствах, що зумовлює високі в порівнянні з середніми по Україні тарифи на послуги з постачання як холодної, так і гарячої води для населення і промислових підприємств, що є соціально несправедливим і ставить громадян і підприємства в нерівні умови споживання води і господарства.

Читайте також: Пити треба менше


 Незважаючи на передбачені в держбюджеті кошти, а також чіткий порядок їх витрачання, водопостачальним підприємствам буде складно отримати компенсацію. Причин може бути декілька:
- Складна процедура узгодження витрат з місцевою владою і міністерством,
- Відсутність приладів обліку на місцях забору і перекидання водних ресурсів;
- Відсутність системи обліку у споживачів.

 
Коментарі (0)