За визнанням заступника голови профільного комітету Верховної Ради Ігоря Лисова, головна заслуга парламентарів перед комунальними енергетиками в тому, що вони їм не заважали. Учасники ринку відзначають, що новостворений Нацрегулятор поки що не виправдав надій.
Опалювальний сезон 2011-2012 рр. не приніс істотних змін в умови роботи підприємств теплової комунальної енергетики. Торішній масштабний взаємозалік по всьому ланцюжку від дочірньої компанії НАК «Нафтогаз України» до котелень і ТЕЦ тимчасово полегшив життя виробникам тепла. Але без змін залишилися правила гри, і протягом опалювального сезону накопичилися нові борги. Позитивним чинником експерти і учасники ринку називають початок роботи регулятора – Нацкомісії, що здійснює державне регулювання комунальних послуг. Проте, за півроку реальної роботи радикально змінити ситуацію комісія не змогла.
Наша пісня – гарна й нова...
За словами директора комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» Володимира Пепеля, підготовлені торік документи для коригування тарифів Нацрегулятор досі не розглянув. «Нам повідомили, що тепер комісія розглядає пропозиції по тарифах на 2012 рік, то ж нам доводиться готувати нові пропозиції», - відзначив пан Пепель. Отже, досі не враховані різниця між затвердженою в тарифах та реальною ціною природного газу, а також подорожчання електроенергії. Як наслідок – нові борги в опалювальному сезоні 2011–2012 років. «Ми спожили газу на 80,17 мільйонів гривень. А сплатили 45,7 мільйонів – 43%», - констатує керівник «Херсонтеплоенерго». Це значно гірший показник, аніж в Україні в цілому – 75% на кінець березня. Загалом, протягом минулого опалювального сезону борг підприємств ТКЕ за природний газ перевищив 4,7 млрд грн.
Читайте також: Диявол ховається в тарифах
Для «Херсонтеплоенерго» різниця в ціні на газ, яку має погасити держава з бюджету, становить 32 млн грн. Пан Пепель сподівається, що заплановані урядом зміни до держбюджету компенсують різницю і дозволять збалансувати кредиторську і дебіторську заборгованість. Слід відзначити, що рівень розрахунків за спожите тепло в опалювальному сезоні у Херсоні перевищив 90%. Найбільш дисциплінованими виявилися бюджетні установи міського та державного підпорядкування, істотно гірше розрахувалося населення – на 65%. Головним позитивом минулого сезону для «Херсонтеплоенерго» пан Пепель вважає зменшення аварійних ситуацій та скарг споживачів на якість послуг. Проте, чи стане це тенденцією, залежить від затвердження інвестиційної програми Нацкомісією.
Чарівний тендер
Чи не єдиним законом, який може полегшити життя підприємствам ТКЕ, дотепер лишається скасування Радою тендерних процедур при закупівлі природного газу. Володимир Пепель стверджує, що тендери в галузі є зайвими, адже постачальник газу для ТКЕ в країні один – НАК «Нафтогаз України». А от експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук вбачає в законі, поки що не підписаному Президентом, загрозу прозорості ринку. «Процедура тендерів давала уявлення про реальні ціни, за якими купувався природний газ. А скасування процедури дозволить ховати цю інформацію. Хоча мотивується таке рішення начебто благородною метою – спростити закупівлю газу на спотовому ринку», - відзначає пан Корольчук. Він нагадав, що для успішної роботи на спотовому ринку необхідна мобільність учасників, а процедура тендерів є перешкодою для швидких дій покупця.
Читайте також: Спотовий ринок відкриється для «Нафтогазу»
Хоча розмови про диверсифікацію постачання газу за рахунок спотових закупівель точаться не перший місяць, реальних кроків у цьому напрямку досі не зроблено. Жодних конкретних домовленостей ні з власниками трубопровідних мереж, ні з керівництвом країн-транзитерів немає. Хоча представники Словаччини, Болгарії та Туреччини на неофіційному рівні вже заявляли про готовність надати можливості транспортувати природний газ із Західної Європи в Україну. Така ситуація дає експертам підстави підозрювати, що заяви уряду про необхідність диверсифікувати поставки за рахунок закупівель газу в Європі – лише привід для обмеження доступу до інформації про ціни на «блакитне паливо». Юрій Корольчук не виключає, однак, що закон про скасування тендерних процедур при купівлі газу може бути заветований Президентом.
Далі буде...
Заступник голови профільного комітету Верховної Ради Ігор Лисов критично оцінює роботу колег по парламенту з усунення проблем підприємств ТКЕ. «Головне, що Рада не заважала галузі», - відзначив він. За словами пана Лисова, підприємства теплокомуненерго не зможуть працювати рентабельно без підвищення ціни на природний газ. Проте, подорожчання палива дасть ефект за умови, якщо буде впорядковано тарифоутворення. «Більшість підприємств галузі приватизована. То ж незрозуміло, чому держава має втручатися і коштами бюджету покривати різницю в цінах на паливо. Інша справа – всі учасники мають чітко знати, якою є собівартість гігакалорії», - зазначив пан Лисов.
Читайте також: Потрібен газ? Плати за мережі!
Водночас, за словами парламентаря, уряд має передбачити компенсаційні механізми для споживачів тепла в зв’язку з очікуваним подорожчанням природного газу, а відтак – зростання цін на тепло та гарячу воду. Скасування тендерних закупівель пан Лисов радить розглядати у контексті зусиль Кабміну із диверсифікації та здешевлення природного газу. «Це рішення прийнято під тиском несправедливо високої ціни для України, впевнений, що це тимчасово», - каже Ігор Лисов. Він прогнозує прийняття Верховною Радою кількох законопроектів, які сприятимуть більш ефективному використанню енергоресурсів.
Анвар Деркач
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
