Водоканалів позбавили права вето

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг вчора оприлюднила проект постанови, яким пропонується суттєво змінити порядок приєднання абонентів до водопровідних мереж. Проект нових Правил був затверджений на засіданні Комісії 17 травня.

 

Документом передбачений чіткий алгоритм, дотримання якого фактично позбавить водоканали можливості відмовити споживачу у підключенні до мережі. Зокрема, замовник (споживач) - фізична чи юрособа - подаватиме заявку на приєднання до водопровідних або каналізаційних мереж виробникові - водопостачальному підприємству. Водоканал зобов'язаний протягом 10 днів («У.К.» - зараз у 15-денний термін) повідомити про згоду, або про неможливість підключення об'єкта. У цьому випадку водоканал зобов'язаний надати інші варіанти приєднання до мережі з урахуванням технічної можливості підключення. Після цього, у замовника є ще 10 днів на ухвалення рішення, про що він зобов'язаний у письмовій формі повідомити підприємству.

 

Після дотримання цієї процедури, водоканал і споживач укладають договір, в якому прописують терміни підключення, технічні умови і розмір оплати за проведення відповідних робіт. Вартість таких робіт буде розраховуватися на підставі трудовитрат або проектної документації з урахуванням проведення обов'язкової промивки мереж та виконання вимог санепідеміологів.

 

Перед укладенням контракту, замовник отримує від водоканалу технічні умови на приєднання до мереж. На підставі цих умов, розробляється проектна документація. Сторони укладають договір у разі приєднання до мереж реконструйованого або побудованого об'єкта, бажання отримати або змінити обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а також, якщо водоканал змінив точку підключення до системи централізованого водопостачання. Після виконання сторонами зобов'язань, споживач (замовник) вносить обумовлену у договорі оплату, отримує акт готовності об'єкта до введення в експлуатацію, а потім водоканал проводить підключення.

 

Читайте також: Водоканали України: за крок до прірви

 

Варто відзначити, що в основу нових Правил був закладений нині діючий механізм приєднання споживачів до водопровідних мереж. Він регламентований «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», який був затверджений в 2008 році наказом № 190 тодішнього Міністерства з питань ЖКГ («У.К.» - зараз Мінрегіон). Цей документ передбачає аналогічну схему: абоненту, щоб підключитися до мережі, також необхідно отримати техумови, скласти проектну документацію та отримати протягом 15 днів згоду або відмову. Однак у Правилах не прописано, що водоканал, у разі неможливості підключення споживача, повинен запропонувати альтернативний варіант. Зараз водоканали направляють свої зауваження замовнику (споживачу) з проханням доопрацювати проект приєднання. Термін доопрацювання не повинен перевищувати календарного місяця.

 

«До цих пір процедура була дуже складною. Навіть укладаючи договір, і виконуючи технічні умови, у замовника підключення не було гарантії, що водоканал проведе його в зазначені терміни. Іноді водопостачальні підприємства затягували строки або відмовляли у підключенні», - розповів «Україні Комунальній» директор Департаменту тарифної політики та регулювання відносин у сфері централізованого водопостачання та водовідведення Нацкомпослуг Анатолій Михайлістий. За його словами, запропонований Комісією механізм істотно спростить процедуру підключень, перш за все, для побутових абонентів, а також закріпить зобов'язання водоканалів.

 

Для цього у документі, який розробив регулятор, п.2.2. і п.2.3. прописані принципово нові норми, які, на думку Комісії, зможуть убезпечити споживачів від невмотивованої відмови у підключенні. «Навіть, якщо на момент подачі заявки підключити споживача неможливо, то водоканал не зможе відмовити йому, якщо у нього в інвестпрограмі передбачено розвиток водопровідних мереж. У разі, якщо інвестпрограма не передбачає розширення мереж, то таке рішення буде приймати місцева влада. Потім регулятор затверджує відповідні зміни в інвестпрограмі, і таким чином, абонента зможуть підключити через певний період, після виконання положень програми», - пояснює пан Михайлістий.

 

Буквально, «відмова не допускається», якщо в інвестиційній програмі водопостачального підприємства заплановано фінансування на проведення заходів з розширення мереж. Тобто, за наявності відповідних пунктів в інвестпрограмі, яка затверджена регулятором, і відсутності технічної можливості у момент отримання заявки від споживача провести підключення, водоканал зобов'язаний прописати у договорі терміни, коли це стане можливим.

 

Якщо ж інвестпрограма подібних заходів не містить, то водоканал у 30-денний термін зобов'язаний звернутися до місцевих органів влади з проханням змінити генеральний план забудови населеного пункту та передбачити технічну можливість підключення. Після цього, водопостачальне підприємство включає пункт про розширення мереж в інвестпрограму і подає її на затвердження до Нацкомпослуг.

 

Читайте також: Борги водоканалів не можуть більше чекати

 

За невиконання пунктів договору про підключення, водоканали очікують штрафні санкції. «Ми будемо розглядати скарги побутових споживачів, якщо їх не підключили до мережі в строк. Ліцензіати, які не виконують умови договорів про підключення, платитимуть пеню за кожний день прострочення», - запевнив кореспондента «України Комунальної» Анатолій Михайлістий.

 

Водопостачальні підприємства ініціативу регулятора не схвалили. Втім, надати «Україні Комунальній» коментарі офіційно, учасники ринку відмовилися. Ми спробували проаналізувати, з якими проблемами можуть зіткнутися ліцензіати Комісії.

 

 

Складання та затвердження інвестиційних програм - процес не простий для українських водопостачальних підприємств. З одного боку, реалізація інвестиційної програми дозволяє передбачити у тарифі кошти на модернізацію обладнання, реконструкцію мереж, заміну вузлів обліку, підвищення рівня енергоефективності. З іншого боку, - встановлені тарифи, не покривають витрати підприємства на виробництво послуг, що не дозволяє реалізувати інвестпрограму повною мірою. «Процес написання та узгодження інвестпрограми дуже трудомісткий. Комісія дуже уважно вивчає наші розрахунки і кілька разів повертає документи на доопрацювання, - скаржиться директор одного з великих водопостачальних підприємств. - При цьому, тариф у нас не покриває 100 відсотків витрат, платіжна дисципліна споживачів теж не вище 80 відсотків, відповідно, грошей на повноцінну реалізацію положень інвестпрограми не вистачає».

 

Незадоволені рівнем узгодження інвестпрограм і в Нацкомпослуг. У квітні Комісія повідомила, що у 2012 році з 52 інвестиційних програм підприємств у сфері централізованого водопостачання та водовідведення («У.К.» - всього у Нацкомпослуг 134 ліцензіата у сфері водопостачання), лише 38 підприємств врахували зауваження регулятора і їх інвестпрограми рекомендовані Комісією для схвалення, та включені в інвестиційну складову тарифу. Загальна сума, необхідна для реалізації програм, склала близько 1,2 млрд грн (з водопостачання – 654,4 млн грн, з водовідведення – 506,5 млн грн). При впровадженні зазначені інвестиційні програми дадуть економічний ефект у 174,4 млн грн, розраховують у Нацкомпослуг.

 

 

Згідно з аналізом, проведеним регулятором, більше третини мереж водопостачання та водовідведення зношені, тобто, встановлений нормативно-технічною документацією термін їх експлуатації давно минув. На частку ветхих та аварійних мереж припадає 37,7% або 67,8 тис. км. Загальна протяжність водопровідних мереж - 179,8 тис. км. Представники українських водоканалів причини відмов у підключенні пояснюють саме незадовільним технічним станом інфраструктури. «Іноді просто настільки застаріла мережа, що неможливо підключити нових абонентів», - говорить співрозмовник «У.К.».

 

Читайте також: Водоканалам «світять» приватні інвестиції

 

Разом з тим, ліцензіати Комісії зазначають, що існує безліч самовільних підключень споживачів, не дивлячись на діючу заборону. «Прописавши більш чітку процедуру і договірні зобов'язання, у споживачів не буде необхідності самовільно врізатися. Це дуже перевантажує і без того зношену мережу», - розповіли нам в одному з водоканалів. «Однією з основних проблем у відносинах між водоканалом і споживачами послуг є самовільні підключення до водопровідних і каналізаційних мереж, що знаходяться як у веденні підприємства, так і в приватному володінні», - наголошується на сайті водоканалу міста Херсона. Заходи з узаконення самовільних підключень проводив у червні минулого року і Дніпропетровський водоканал.

 

 

За словами представника Експертної Ради «України Комунальної», юриста Андрія Осадчого, з документа випливає, що рішення з приводу необгрунтованості відмови буде прийматися в судовому порядку. «У п. 2.3 передбачено, що водоканали, в інвестпрограмах яких не заплановано заходи з розширення мереж, повинні будуть звертатися до органів місцевого самоврядування. Не ясно, куди будуть звертатися обласні водоканали, що знаходяться в юрисдикції облдержадміністрацій, і мережі при цьому перебувають у власності територіальної громади області», - також зазначив він.

 

Крім того, пан Осадчий підкреслив, що безліч відмов у підключенні абонентів пов'язано не з відсутністю бажання водоканалу, а з тим, що неможливо визначити, кому належать мережі. «Мова йде про так звані відомчі мережі, мережі підприємств, які вже не працюють, але інфраструктура не передана на баланс муніципалітету або водоканалу. А без дозволу власника підключити нових абонентів неможливо», - зазначив юрист.