ГоловнаПублікаціїВища ліга ЖКГВолодимир Гройсман: 100 днів дій або заяв

Володимир Гройсман: 100 днів дій або заяв

Отже, вже минуло більш ніж 3 місяці з дня призначення Володимира Гройсмана на посаду Віце-прем’єра та очільника Мінрегіона. Що вдалося зробити, що залишилось нездійсненим, - з’ясувала «У.К.»

Є така традиція в політиці – підбивати підсумки роботи органів влади через 100 днів після їх призначення або обрання. 19 березня Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком на засіданні уряду був представлений план дій «100 днів, 100 кроків уряду», який містив в собі перелік заходів, вжиття яких повинно було б зупинити економічний колапс та закласти перші цеглини реформування національної економіки на шляху до європейського співтовариства.

Згідно цього плану, реалізація стратегії децентралізації влади та впровадження в життя реформи місцевого самоврядування було покладено на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ та особисто на його очільника - профільного Віце-прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Отже завдання, які мав реалізувати пан Гройсман у перші три місяці перебування на посаді чиновника були:

1. Прийняти Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади;

2. Внести на розгляд Верховної Ради найважливіших законопроектів, які мають стати базою для подальшої децентралізації влади в регіонах, зокрема, - це проекти законів «Про право територіальних громад та їх об'єднань»; «Про муніципальне співробітництво; «Про органи самоорганізації населення»;

3. Розробити та запропонувати парламенту зміни до Бюджетного та Податкового Кодексів щодо запровадження нового приниципу розподілу доходів бюджету між центром та регіонами;

4. Окремим пунктом можна відзначити розробку документу, який, у разі його прийняття в парламенті, вносив би відповідні зміни у діюче законодавство щодо децентралізації функцій органів виконавчої влади;

5. Спростити доступ мешканців територіальних громад до Генеральних планів населених пунктів;

6. Сприяти прийняттю проектів законів за реєстраційними номерами 3793, 3669 для запровадження ринкових механізмів в сфері забезпечення житлово–комунальними послугами мешканців багатоквартирних будинків.

Читайте також: Як українські посадовці місцеву владу ділили

При детальному аналізі діяльності Мінрегіону за березень-червень приходиш до висновку, що Володимру Гройсману з далеко не всіма поставленими завданнями вдалося впоратися. Спробуємо розібратися, що вдалося очільнику відомства, а що залишилося невиконаним.

Операція «Децентралізація»

Кабінет Міністрів розпорядження № 333-р від 1 квітня затвердив Концепцію реформи місцевого самоврядування в Україні, основні положення якої були напрацьовані робочою групою із чиновників уряду Миколи Азарова та фахівців Асоціації міст України. Потрібно відзначити, що за змістом - це загалом обгрунтований документ, що містить багато нестандартних шляхів вирішення кризи самоврядування. Великий його мінус у тому, що як завжди в Україні його прийняття спізнилося років на п’ять. Окрім того, на тлі сепаратиських заворушень на Сході України положення прийнятої Концепції перестали відповідати викликам часу. Вже через 2 тижня після затвердження урядом Концепції, а саме - 13 квітня, тодішній в.о. Президента Олександр Турчинов своїм наказом № 399 доручив Кабміну підготувати всі необхідні законопроекти для розширення прав місцевих органів влади. Втім, вже новообраний Президент Петро Порошенко запроновував геть інший план децентралізації влади.

Тому Концепцію реформи місцевого самоврядування в Україні чекає перезавантаження. Наразі поки що невідомо, які кроки були зроблені Мінрегіоном для переформатування стратегії децентралізації, але часу до її втілення в життя залишилося не так багато.Судіть самі: «У 2014 році ми повинні розробити зміни до законодавства і нормативно-правову базу, а також затвердити їх. З 2015 року має почати роботу нова децентралізована система. І я не бачу жодних об'єктивних причин, які б завадили це реалізувати», - заявив пан Гройсман в інтерв’ю «Україні Комунальній» (див. «У.К.» від 28 березня). Зрозуміло, що, коли Віце-прем’єр називав ці терміни, ніхто не очікував, що на Сході України розпочнуться заворушення та розпочата АТО. Втім, треба визнати, що судячи з усього, очікувати омріяної децентралізації українці будуть довго.

Законодавчі зміни або незмінене законодавство?

Більшість закопроектів, прийняття яких планувалося урядом протягом перших 100 днів, на жаль, наразі знаходяться або в зародковому стані, або взагалі ще не розроблялися.

Зміни до Бюджетного та Податкового Кодексів щодо запровадження нового приниципу розподілу доходів бюджету між центром та регіонами не вдалося внести на розгляд Верховної Ради, хоча швидке прийняття цих змін та запровадження реальної фінансової автономії регіонів могло би стати вагомим аргументом у діалозі з Донбасом, зокрема, на тому етапі, поки ще такий діалог був можливий.

Проекти законів «Про право територіальних громад та їх об'єднань»; «Про муніципальне співробітництво; «Про органи самоорганізації населення» вочевидь слід приймати вже після внесення змін до Конституції, проект яких за словами Прем’єр – міністра вже найближчим часом буде направлени до Венеціанської комісії для отримання їхнього бачення по завершення конституційної реформи Української держави.

Читайте також: Децентралізація влади: обіцянки чи реформи?

Ще два особливих документа - проекти №3793 «Про відносини власності у багатоквартирному будинку», та №3669 «Про особливості управління багатоквартирними будинками», які були зареєстровані у парламенті у минулому році групою з 6 народних депутатів фракції «Партія регіонів», але увійшли як першочергові до плану дій «100 днів, 100 кроків», з невідомих причин були відкликані 25 березня.

В рамках децентралізації повноважень центральних органів виконавчої влади Віце – прем’єр Володимир Гройсман запропонував передачу понвоажень інспекції Державного архітектурно – будівельного контролю на рівень органів місцевого самоврядування, які створюють свої органи архбуднагляду у повному обсязі. На думку посадовця центральний орган – ДАБК – повинен здійснювати лише контроль за якістю будівництва, дотриманням законодавства. Відповідний проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності та державного архітектурно-будівельного контролю (реєстр. № 4629) 3 квітня було подано на розгляд до Верховної Ради. Втім, вже 13 травня цей законопроект був відхилений народними депутатами, не дивлячись на те, що його рекомендував прийняти за основу профільний комітет з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики. Відхилені були також альтернативні законопроекти 4629-1 та 4629/П.

До речі, не зрозумілим є рішення щодо відкриття генеральних планів населених пунктів. Згідно заявам Володимира Гройсмана журналістам, які він зробив 5 квітня, вході засідання уряду було прийняте відповідне рішення про відкриття доступу до головних містобудівних документів українських міст. Втім, ані в офіційній базі законодавства, ані на офіційному сайті Кабінету Міністрів не має документу від 5 квітня, яким було б затверджене відповідне рішення. Можливо, відкриття генпланів прописано в протокольному рішені уряду, а такі документи не підлягають оприлюдненню. Але питання й досі залишається без відповіді. Окрім того, доречно додати, що лише 84% українських населених пунктів (статистика Мінрегіону) мають розроблені та затверджені генплани своєї забудови. І також треба врахувати те, що загалом, містобудівні документи знаходяться більше на паперах, ніж в електронному вигляді, тому зробити їх доступними для населення буде складно. Мінрегіон з 2011 року наголошує на необхідності розробити та затвердити генплани населених пунктів, навіть давалися відповідні завдання з чіткими термінами реалізації місцевим органам влади, але наразі цей віз ніяк не зрушить.

ЖКГ залишилося «поза грою»?

Конче необхідний, особливо в умовах перспективи скорочення поставок природного газу від РАО «Газпром», законопроект скоріш за все буде поховний в нетрях чиновницьких кабінетів. Мова йде про проект закону «Про енергетичну ефективність будівель», який наразі обговорюється робочою групою, створеною під головуванням чиновників Мінрегіону. З початку роботи цієї групи з період з 15 квітня по 5 червня відбулося, уявіть собі, сім засідань цієї робочої групи, і кожного разу результатом такого засідання стає рішення доопрацювати законопроект з урахуванням запропонованих зауважень членів групи. Сім засідань – і жодного результату, жодної конкретики. І це ще законопроект не потрапив на розгляд Кабміну на затвердження, а також до профільного комітету Верховної Ради.

Тим часом, Арсеній Яценюк доручив профільним міністерствам, керівництву «Нафтогазу» та обласним державним адміністраціям переходити на план функціонування енергетичної галузі, який передбачає припинення поставок газу Російською Федерацією з 16 червня. А Мінрегіон все робочі групи створює…

Читайте також: «Політичні камікадзе» не мають грошей на ЖКГ

Найголовніший аспект діяльності Мінрегіону за 100 днів – це в тому числі відсутність чіткого плану дій, або стратегії виведення галузі ЖКГ з кризового стану. Про те, що не існує нової концепції або програми реформування, навіть не варто згадувати – стан галузі говорить сам за себе: збитки комунальників наразі складають близько 20 млрд грн, приблизно цієї ж відмітки поступово досягають показники кредиторської заборгованості, зокрема, за енергоносії. Щоб змінити ситуацію на краще, та зменшити навантаження на державний бюджет – з ініціативи уряду національні регулятори підвищили тарифи для побутових споживачів на теплову та електричну енергію.

Сплачувати за новими тарифами, які наближають галузь до економічного обґрунтування послуг ЖКГ, громадяни розпочнуть вже з 1 липня. З цього ж дня вони зможуть звертатися і за субсидіями та компенсаціями, порядок надання, яких передбачений постановою уряду №83. Але механізм, закріплений цим документом все ж не достатньо чіткий: люди не розуміють, куди звертатись, чи підпадають вони під пільги та ін. Уряд вже неодноразово заявляв про те, що цей документ буде дороблятись, але поки що про результати такої роботи невідомо. Також невідомо чи є взагалі, а якщо є, то скільки коштів буде витрачено на надання субсидій та компенсації за послуги ЖКГ споживачам, які мають право на її отримання.

Якесь задзеркалля викодить. З одного боку дзеркала - Віце-прем’єр- міністр Володимир Гройсман, який на всіх телеканалах та у всіх ЗМІ розповідає про те, що влада готова змінюватися, що ми и повинні створити таку систему управління державою, яка була б ефективною. З іншого боку – ці всі наміри так і залишаються вже 100 днів гарними гаслами і не більше. Жодного реального наповнення вони не отримали, законопроекти не приймаються, комунікації між Мінрегіоном та більшістю в парламенті не має. Не існує також комунікацій між Мінрегіоном та національним галузевим регулятором. Про це свідчать хід та результати багатьох робочих груп, на яких присутні чиновники Мінрегіону та Нацкомпослуг. Це, мабуть, і є одним з головних недоглядів Мінрегіону.

Тому що реальне робоче місце Міністра – це не телевізійні студії, не шпальти газет, і навіть, не робочий кабінет в Мінрегіоні. Справжнім робочим місцем профільного Міністра в цій галузі має бути комітет парламенту, де є робочий діалог між Міністерством та нардепами, діалога бракує пану Гройсману і з регуляторами, і з облдержадміністраціями. Робочі групи – це експертне середовище, але, якщо це середовище не приносить користі – його створення марне. Втім, все ж таки, зробимо знижку на ситуацію у країні та дуже незначний термін – за сто днів не можна змінити застарілу систему. Реальних дій ми почекаємо ще 100 днів, але чи почекає Україна?

 
Коментарі (8)
Читатель7
17 Червня 2014 p. 10:20
Найгірше, що могло статися з галуззю ЖКГ, це, на жаль, призначення на посаду пана Гройсмана. Я не знаю, що він робив у себе в Вінниці, але я багато читав та чув, що він афігений міський голова, і хоч є якісь схеми, де він тирить бабло, для міста все ж щось, але зробив. Я вважав,що нарешті, в галузі ЖКГ буде керівник, який знає напевно, що робити. Але як і при цьому крокодилі Темнику, як і при дідугані Близнюку, як і при всіх інших до них рептилій замість міністрів - всі збагачують лише забудовників, дбають про будівельну галузь (ясно чому), а ЖКГ отримує фігу з маком. ЖКГ в цій країні нікому не потрібно! Зрозумійте це, люди! Все що вони можуть - підняти тарифи і все. Ніколи це зростання не зупиниться, тому що не робиться нічого для того, щоб перевести галузь на менше енергоспоживання!!! Не робиться нічого, щоб змінити систему формування тарифів. Підприємствам нічого не дають робити, регулятор - ми його так всі хаяли, а тепер замість нього буде хаос!!! Гройсмана вже бачити не можу - як ящик увімкну так його фейс! І одне і теж саме молотить! Йому б треба бути міністром нездійсненої децентралізації! Вибачте за емоції - наболіло!!!!!
Михаил5
17 Червня 2014 p. 10:26
Заботиться о строительной галузи - это святое -)) Да и когда исчезнут у нас хрущевки, а останутся только новострои с собственными котельнями, проблема изношенных сетей сама сойдет на нет. Лет через 50.
Олена4
17 Червня 2014 p. 10:30
Что вы к нему пристали? Он только пришел, сейчас разберется, сколотит свою команду, введет децентрализацию по всей стране. Деньги будут в оставаться в городских бюджетах, вот тогда и посмотрим кто кого кормит.
Андрей 4
17 Червня 2014 p. 10:33
Мужики, подождите Вовку ругать! вчера ж говорил ему пан Рошен иди ко мне замом главы администрации,нет отказался...а если серьезно - то бля пойдите сами и поруководите страной в ситуации войны, а я б на вас посмотрел, много б вы наворотили за 100 гребанных дней когда на границе эти ублюдки наших пацанов стреляют...
Ярослав4
17 Червня 2014 p. 10:41
Не погоджуся з автором, в частині розділу "операція "Децентралізація". положення Концепції місцевого самоврядування були напрацьовані ще до уряду Азарова (розпорядженя КМУ № 900-р від 29.07.2009, № 1456-р від 02.12.2009). Крім цього положення затвердженої в 2014 році Концепції реформи місцевого самоврядування відповідають політичним заявам як Турчинова так і Порошенка. Автору слід було б аргументувати конкретними фактами свою позицію щодо "невідповідають викликам часу" і "запропнував інший план децентралізації"
Sergiy4
17 Червня 2014 p. 11:26
Дуже цікаво, як Закон № 1198-VI фактично збільшивши монополізм тепло-,водопостачальних підприємств,ліквідувавши енергосервісний бізнес може сприяти ринковим відносинам в сфері надання компослуг. Не кажу уже про так звану адаптованість його до Директиви ЄС 2006/32/ЄС. Реформатори з вічним стажем підставили пана Міністра! А про кореспондування з чинним законодавством годі й говорити.Не вистачить місця в коментарях.
Sergiy1
17 Червня 2014 p. 13:33
Вибачаюся! Правка-№1198-VII
Sergiy3
18 Червня 2014 p. 08:36
Шановний Олексію Юрієвичу! Ми не тільки не домовлялися ,а і Ваш коментар я прочитав тільки сьогодні.Якщо у фахівців співпадають думки ,то так воно і є!