ГоловнаПублікаціїВища ліга ЖКГТОП-10 відповідей голови Мінрегіону читачам

ТОП-10 відповідей голови Мінрегіону читачам

"Україна Комунальна" публікує надані прес-службою Мінрегіону відповіді голови відомства Геннадія Темника.

У березні цього року ми запропонували нашим читачам за допомогою нашого видання поставити свої запитання Міністру регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Генадію Темнику.

За допомогою читацьгого он-лайн голосування редакція сформувала ТОП-10 найбільш хвилюючих українців запитань, та направила відповідний інформаційний запит до Міністерства. З 10 запитань ми відібрали 7 найцікавіших. У той же час пан Темник відповів на більшисть питань наших читачів та журналістів "У.К." під час інтерв'ю. 

Сьогодні ми оприлюднюємо відповіді голови Мінрегіону, які були надіслані "Україні Комунальній" прес-службою відомства. Авторський стиль запитань читачів та відповідей пана Темника збережено.

- Шановний пане Темнику, скажіть, будь ласка, яким чином Ви плануєте реалізувати Програму економічних реформ на 2010-2014 роки в галузі реформування ЖКГ, якщо Міністерство юстиції України вже три роки поспіль саботує розв'язання системних законодавчих проблем? 
 
З метою забезпечення реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки щорічно Указом Президента України затверджується Національний план дій на певний рік. Відповідальність за його виконання покладається на всі центральні органи виконавчої влади, у тому числі, на Міністерство юстиції. За кожним окремим напрямом визначається відповідальний керівник та утворюється відповідна тематична робоча група. Основним завданням таких тематичних робочих груп є саме узгодження ідеології реформ, що має лягти в основу підготовки проектів нормативно-правових актів, що розробляються на виконання завдань і заходів Національного плану дій. Тож для забезпечення виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки центральні органи виконавчої влади прагнуть працювати злагоджено, на результат. 
 
Чітке і своєчасне виконання Національного плану дій на 2013 рік – першочергове завдання Мінрегіону. Під моїм головуванням щотижня проходять спеціальні наради щодо ходу виконання пунктів Національного плану дій на 2013 рік, головним виконавцем яких визначено Мінрегіон та пунктів Плану за напрямом «Реформа житлово-комунального господарства». 
 
Дещо більше про це поінформую. Напрям «Реформа житлово-комунального господарства» включає 33 заходи, спрямовані на законодавче забезпечення вирішення нагальних проблем галузі.
 
Реформуючи галузь ЖКГ, ми маємо, у першу чергу, створити належну законодавчу базу, яка сприятиме якісним перетворенням. Маємо врахувати всі моменти, які на сьогоднішній день законодавчо не врегульовані або нечітко врегульовані.
 
Як того вимагає Національний план дій, Мінрегіоном внесено зміни до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки; завершено роботу щодо приведення місцевими органами виконавчої влади власних нормативно-правових актів у відповідність із вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; забезпечено широке розповсюдження роз’яснень щодо процедур отримання документів дозвільного характеру у сфері будівництва. Крім того, внесено на розгляд Верховної Ради  законопроекти: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 2285а від 11.06.2013); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переобладнання та перепланування жилих приміщень» (реєстр. № 2538а від 05.07.2013). Також Мінрегіон вніс зміни до державних будівельних норм (Споруди транспорту). 
 
На розгляді у Верховні Раді України перебуває 5 законопроектів, розробником яких є Мінрегіон:
 
- проект Закону України «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель» (документ готується профільним Комітетом ВРУ для чергового винесення на розгляд у ІІ читанні); 
 
- проект Закону України «Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (розглянуто на засіданні Комітету до другого читання); 
 
- проект Закону України щодо права співвласників багатоквартирного будинку на отримання з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про суб'єктів права власності на житлові та нежитлові приміщення в такому будинку (розглянуто Комітетом ВРУ з питань економічної політики та готується до ІІ читання); 
 
- проект Закону України щодо надання національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, повноважень із затвердження методик формування тарифів на послуги у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення для всіх суб'єктів господарювання, що надають такі послуги, незалежно від органу, що здійснює ліцензування відповідної господарської діяльності; повноважень зі схвалення інвестиційних програм підприємств, що надають послуги у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (законопроект розглянуто в профільному Комітеті); 
 
- проект Закону України щодо впровадження поточних рахунків зі спеціальним режимом використання для зарахування коштів, які надходять як плата за теплову енергію та послуги із централізованого водопостачання та водовідведення від всіх категорій споживачів, визначення алгоритму та нормативів розподілу коштів на таких рахунках для проведення розрахунків за спожитий природний газ та електричну енергію (законопроект перебуває на розгляді профільного Комітету ВРУ).
 
На розгляд Кабінету Міністрів передано  проект постанови уряду «Про приведення тарифів у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення до економічно обґрунтованого рівня» та 2 законопроекти: «Про внесення змін до Закону України «Про природні монополії» щодо поширення дії стимулюючого регулювання на суміжних ринках у сфері виробництва теплової енергії» і «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення відносин в сфері теплопостачання, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води».
 
Також розроблено низку нормативно-правових документів, які сьогодні проходять погодження центральними органами виконавчої влади або очікують розгляду тематичною робочою групою  за напрямом «Реформа житлово-комунального господарства».
 
- Чому 90% приватизованого житлового фонду країни досі рахується як «комунальна власність»?
 
На виконання Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» наказом Держжитлокомунгоспом України від 15.09.1992 № 56 було затверджено порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та поставлено завдання Державним комунальним підприємствам по обслуговуванню та ремонту житлових будинків щомісяця на підставі прийнятих рішень про передачу квартир (будинків) у власність громадян здійснювати списання з балансу основної діяльності приватизованого житла.
 
Однак, державними комунальними підприємствами по обслуговуванню та ремонту житлових будинків зазначену норму не було виконано. Вищевказаний наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 396 від 16.12.2009, яким не було передбачено списання з балансу основної діяльності приватизованого житла, що є помилковим рішенням.
 
Тому, наразі Мінрегіоном вносяться відповідні зміни до законодавства стосовно зобов'язання комунальних підприємств списувати з балансу основної діяльності приватизоване житло.
 
- Який центральний орган виконавчої влади, на думку Міністра, має розробляти політику енергозбереження, і що, та як Міністр Темник для цього зробить?
 
У системі центральних органів виконавчої влади реалізацію державної політики у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження забезпечує Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (відповідно до Положення, затвердженого Указом президента України від 13.04.2011 № 462/2011).
 
Одночасно Мінрегіон забезпечує реалізацію державної політики з енергозбереження у галузі житлово-комунального господарства та будівництва.
 
Так Міністерством ведеться цілеспрямована робота з імплементації Директиви 2010/31/EU (щодо енергетичних характеристик будівель), метою якої є вдосконалення енергетичних характеристик будівель з врахуванням зовнішніх кліматичних та місцевих умов. Це потребує подальшої гармонізації європейських стандартів з визначення енергетичної оцінки різноманітних видів енергії; енергетичної сертифікації будинків та енергетичного інспектування інженерних систем будинків; комплексного визначення енергетичної ефективності систем енергоспоживання.
 
Загальна концепція розвитку нормативних вимог з енергоефективності починаючи з 1993 року спрямована на системне підвищення вимог до показників теплоізоляційної оболонки будинків - опору теплопередачі зовнішніх стін, вікон, дахових та цокольних конструкцій, рівню герметичності та інтегральній характеристики – питомим тепловтратам, а також принципам регламентації класів енергоефективності. 
 
Так протягом 2011-2012 років Мінрегіоном затверджено низку національних стандартів у цій сфері. Крім того, Мінрегіоном розроблено проект Закону України «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель». Законопроект спрямований на створення умов для раціонального споживання енергетичних ресурсів житлових та громадських будівлях. Завданням у сфері енергетичної ефективності будівель є регулювання відносин з метою забезпечення ефективного, ощадного і раціонального споживання енергетичних ресурсів у будівлях, стимулювання розширеного використання альтернативних джерел енергії для створення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях будівель, сприяння інноваційному розвитку будівельної галузі та економіки регіонів у частині забезпечення енергетичної ефективності будівель. Наразі законопроект перебуває на розгляді у Верховній Раді України.
 
Також ще у 2010 році затверджено Галузеві програми енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010-2014 роки та підвищення енергоефективності у будівництві на 2010-2014. 
 
Перша програма спрямована на вирішення проблеми підвищення ефективності використання та зменшення споживання енергоресурсів житлово-комунальним комплексом, розширення обсягів використання електроенергії для опалення житлових і громадських будинків і споруд, збільшення обсягів і сфери застосування нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, використання інноваційних технічних, технологічних, організаційних рішень, створення економічно привабливих умов для інвестиційних проектів у сфері житлово-комунального господарства.
 
Друга - направлена на створення умов для оптимізації паливно-енергетичного балансу будівельної галузі, зниження питомого енергоспоживання будівель і споруд житлово-громадського призначення до рівня розвинутих держав світу; зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції вітчизняних будівельних матеріалів і виробів; зниження питомої ваги в паливно-енергетичному балансі галузі природного газу за рахунок використання відновлюваних джерел енергії, альтернативних та місцевих видів палива. Робота триває і певні результати вже є.
 
- Чи буде застосовуватися єдиний підхід при формуванні тарифів на експлуатаційні витрати, які затверджують органи місцевого самоврядування? Якщо так - то яким чином? Який орган перевірятиме обгрунтованість розрахунку цих тарифів?
 
Повноваження щодо встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій згідно зі статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надані виключно органам місцевого самоврядування. При цьому розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг здійснюють виконавці/виробники таких послуг відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.
 
Контроль за додержанням порядку формування, установлення та застосування цін (тарифів) та скасування в установленому порядку цін (тарифів), встановлених з порушенням законодавства, здійснюється Державною інспекцією з контролю за цінами згідно з Указом Президента України від 19 січня 2012 року № 19. 
 
- Пане Міністре, як пояснити те, що у країнах, де навіть поняття такого, як ЖКГ не існує - вулиці й двори прибрані, у дорожньому полотні немає дірок, у крані є вода, а в розетці - напруга, при цьому штати відповідних муніципальних співробітників є у рази меншими, ніж комунальників в Україні, а міністерств, аналогічних Вашому не існує взагалі? Чи не бажаєте Ви ліквідувати Ваше міністерство і відповідні структури у складі місцевих органів влади?
 
Міністерство формує державну політику в сферах будівництва, житлово-комунального господарства, регіонального розвитку. Питання ліквідації чи створення державних відомств не відноситься до компетенції ні Міністерства, ні Міністра.
 
- Пане Міністре, хто у багатоквартирних будинках є суб'єктами правовідносин співвласників? Власники "приватизованих" квартир, фонди "комунальної" власності (неприватизовані квартири), юридичні особи-власники "нежитлових" та "вбудованих" приміщень? Який правовий статус у мешканців "неприватизованих" квартир? 
 
Суб'єктами правовідносин співвласників у багатоквартирних будинках є: 
власники приватизованих квартир; 
власники приватизованих нежитлових приміщень; 
органи місцевого самоврядування, які є власниками комунального (неприватизованого) житлового фонду чи нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках;
фізична чи юридична особа, яка є наймачем комунальної (неприватизованої) квартири чи орендарем комунального нежитлового приміщення.
 
Відповідні до Житлового кодексу УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
 
Цей Договір укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем -громадянином, на ім.'я якого видано ордер.
 
Також відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями.
 
 
- Якою буде участь місцевих та державного бюджетів у співфінансуванні капітальних ремонтів багатоквартирних будинків?
 
Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки передбачено фінансування заходів, зокрема, з проведення капітального ремонту багатоквартирних будинків за кошти місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, в тому числі за рахунок коштів, залучених під державні гарантії у співвідношенні 50% на 50%.
 
Коментарі (1)
Владимир2
09 Серпня 2013 p. 08:57
Cухо ,конкретно ,"прямой речью" и не пахнет ,видно что поработала юрслужба министерства," вылизали " все до запятой ,жаль , так хотелось "услышать прямую речь" министра , но и не игнорируют вопросы что уже плюс , правда реакция запаздывает ,но думаю что можно все списать на министерскую бюрократию ...