Законодавчі перевороти ЖКГ

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Минулий тиждень приніс у ЖКГ ряд змін законодавчого характеру, однак не обійшлося і без сюрпризів у житловій та газовій сфері.

Зокрема, на тижні стало відомо, що Кабінет Міністрів зменшив фінансування на 2013 рік державної програми здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов на 49,4 млн грн.

Згідно з постановою уряду, ці кошти спрямовано на фінансування програми переможців Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування.

Окрім того, урядовим розпорядженням було зменшено обсяг видатків за цією ж програмою на 35,6 млн грн і відповідно на такий же обсяг збільшено видатки для надання кредитів за програмою «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла».
 
Також розпорядженням уряду зменшено обсяг видатків за програмою «Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» на 17 млн грн.  І відповідно на такий же обсяг збільшено видатки для надання кредитів за програмою «Надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла».

Читайте також: Іпотека потребує зниження банківських відсотків

Поряд з тим, примітно, з 1 листопада вводиться обов'язкова оцінка нерухомості ліцензованим оцінювачем при здійсненні операцій з купівлі-продажу. Таким чином, українці більше не зможуть штучно утримувати вартість житла. Ці норми повинні були набути чинності ще 1 вересня, але були відкладені Міністром юстиції Оленою Лукаш на два місяці.

Дещо дискусійного характеру набуло прийняття закону про обов'язкове страхування майнових інтересів інвесторів при житловому будівництві. Експерти стверджують, що це призведе до зростання вартості 1 кв. м житла на розмір страхового тарифу - близько 3%.

Доопрацьований документ був оприлюднений 11 жовтня. У ньому Нацкомфінпослуг запропонувала страховикам самостійно встановлювати вартість послуг, хоча ще влітку рекомендований страховий тариф становив від 0,5 % до 2 % страхової суми.

Крім того, страховим випадком запропоновано вважати затримку здачі об'єкта в експлуатацію на строк понад шість місяців від дати (раніше - понад 12 місяців), визначеної у договорі про участь у фонді фінансування будівництва.

Вигодонабувачем стане не інвестор, а керуюча компанія. Інвестор зможе отримати кошти тільки в тому випадку, якщо об'єкт будівництва не був зданий в експлуатацію через рік після отримання управителями коштів від страхової компанії.

Протилежний ефект, за словами експертів, матиме нова редакція постанови Кабінету Міністрів щодо порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, яка передбачає спрощення реєстрації прав, похідних від права власності – оренди та іпотеки.

Зокрема, голова Державної реєстраційної служби Дмитро Ворона стверджує, якщо раніше громадяни змушені були звертатися до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно тричі, то після прийняття вищевказаної постанови достатньо буде лише одного візиту для вирішення вказаного питання.

Читайте також: Нововведення не розворушили ринок нерухомості

Щодо інших законодавчих новинок, парламентаріям на тижні було запропоновано розглянути зміни до статтей Кодексу цивільного захисту та Бюджетного кодексу, які пов’язані з отриманням пільг на оплату комунальних послуг.

Згідно з пояснювальною запискою, перший законодавчий документ (№3452), передбачає внесення змін до пункту 2 статті 120 Кодексу цивільного захисту в частині конкретизації категорії, які можуть бути визнані пільговиками щодо отримання знижки плати за користування житлом, комунальними послугами та вартості палива, у тому числі рідкого у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, котрі не мають централізованого опалення.

Другим законопроектом (№3451) пропонується внесення змін до пунктів 3,4 статті 102 Бюджетного кодексу, в частині щодо отримання знижки плати за користування житлом, комунальними послугами та вартості палива, у тому числі рідкого у межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення.

Також Верховна Рада оприлюднила проект закону №3367-1, яким передбачаються зміни в законодавство щодо надання споживачам комунальних послуг. Зокрема, автор документа, член парламентського комітету з питань бюджету Тетяна Слюз (ВО «Батьківщина») пропонує спростити порядок постачання житлово-комунальних послуг, а саме - надати споживачам право розірвати договір з виробниками та/або постачальниками комунальних послуг. Відмовитися від ЖКП абоненти зможуть, подавши письмову заяву. Крім того, законопроектом планується заборонити виробникам і постачальникам послуг припиняти їх поставку, у разі відсутності укладеного із споживачем відповідного договору. Однак при цьому споживачі повинні розраховуватися за комунальні послуги в повному обсязі.

Відповідні зміни пропонується внести до законів «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про електроенергетику», «Про функціонування ринку природного газу».

Окрім того народними обранцями було прийнято ряд законодавчих документів. Зокрема мова йде про урядовий проект закону «Про внесення зміни до ст. 22 закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо реструктуризації фактичної бюджетної заборгованості шляхом видачі фінансових казначейських векселів». Законопроектом вносяться зміни до держбюджету та надається право Кабінету Міністрів реструктурувати фактичну бюджетну заборгованість за визначеними ним видатками державного бюджету, яка виникла станом на 1 січня 2013 року, у встановлених ним обсягах шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до 5 років з дохідністю 5%.

Читайте також: Уряд шукає шляхи погашення тарифних боргів

Окремої уваги потребує також факт прийняття у першому читанні проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо погашення заборгованості за енергетичні ресурси, ініційований депутатом від Партії Регіонів Артуром Мартовицьким. Документом пропонується забезпечити джерела субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню у сумі 1,3 млрд грн, джерела розрахунків за електричну енергію державних вугледобувних підприємств, шахт 3 групи у сумі 240 млн грн.

При цьому варто зазначити, джерелами фінансування визначені надходження до загального фонду державного бюджету від сплати податкових зобов’язань з податку на прибуток ДП НАЕК «Енергоатом» на суму 1,54 млрд грн.

Зазначимо, багатим на новинки тиждень видався і у сфері газопостачання. Зокрема, несподіванкою стало призупинення Україною постачання природного газу з території Польщі за контрактом з німецьким газовим трейдером RWE. Такі заходи посадовці пояснюють дорожнечею палива. Окрім того, виникли складнощі з відкриттям поставок газу за реверсною схемою з Румунії.

Втім, Україна не втрачає надії і до кінця року розраховує на відкриття реверсних поставок газу зі Словаччини, які очікувалися ще в травні, але так і не розпочалися через протидії постачальника газу - російського «Газпрому».

Примітно також, що на тижні Україна, Хорватія та Угорщина домовилися розширити існуючі трубопроводи з метою створення коридору, по якому буде транспортуватися природний газ через ці три країни і підключитися до майбутнього Трансадріатичного газопроводу в Південній Європі.