ГоловнаПублікаціїАналітика ЖКГ на зламі політичних інтересів

ЖКГ на зламі політичних інтересів

Проблеми житлово-комунального господарства перебувають на шляху вирішення та водночас на межі ризику. Якими були головні події минулого тижня – у щотижневих підсумках «України Комунальної».

Головною подією минулого тижня  стала звістка про остаточне рішення уряду України щодо зміни інтеграційного курсу. Так, 21 листопада, Кабінет Міністрів ухвалив рішення припинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Такий вибір несе за собою низку змін, зокрема, й у галузі ЖКГ. Відтак, чиновники визначились із подальшою долею  комунальних тарифів.   Підвищення тарифів на комунальні послуги для населення не буде, оскільки Україна не розраховує більше на подальшу співпрацю з МВФ.

«Уряд України не розраховує на кошти Міжнародного валютного фонду. Останні вимоги МФВ, які були недавно висловлені, передбачають  підвищення тарифів на комунальні послуги на 40%. Тому підвищення тарифів не буде», - про це заявив Віце-прем’єр-міністр Юрій Бойко.
 
Так, зі слів Прем’єр – міністра Миколи Азарова, Україна просила ЄС допомогти укласти з МВФ угоду про отримання кредиту на нормальних умовах, втім такої допомоги не отримала.  Прем’єр зазначив, що умови Міжнародного валютного фонду, висунуті для отримання нового кредиту, стали «останньою краплею» для прийняття урядом рішення про відстрочення підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
 
Нагадаємо, попередня програма stand-by завершила свою дію ще в минулому році. З тих пір, Україна розраховувала на відкриття нової кредитної лінії МВФ в обсязі близько 15 млрд дол.  Ці кошти в першу чергу були необхідні для проведення виплат за попередніми кредитами МВФ.
 
 
Отже, питання економічно-необгрунтованих тарифів надалі залишається актуальним. Втім, влада продовжує шукати усунення тарифної різниці. Так, казначейські векселі отримали підпис Президента. Віктор Янукович підписав закон №658-VІІ «Про внесення змін до статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», який передбачає можливість розраховування за борги з різниці в тарифах перед теплопостачальними компаніями векселями. 
 
Також на підпис Президенту парламент направив закон про внесення змін до закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік» щодо погашення заборгованості за енергетичні ресурси. Згідно із пояснювальною запискою, передбачається  погашення 1,3 млрд грн. боргів підприємств теплокомуненерго, які виникли через різницю в тарифах на тепло і водопостачання, за рахунок прибутку НАЕК «Енергоатом», оператором усіх діючих атомних електростанцій в Україні. Також  240 млн грн. з прибутку «Енергоатому» пропонується направити на погашення боргів державних підприємств за електроенергію.
 
Так само залишається невирішеним питання фінансової нестабільності НАК «Нафтогаз України». Зокрема, як стало відомо, після відновлення закупівлі російського газу у відповідності з чинним контрактом, Міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький виступив із заявою про досягнення компромісних рішень із ВАТ «Газпром» щодо можливості сплати Україною боргу у розмірі 1,3-млрд дол., за спожитий у серпні цього року газ за новим графіком. 
 
«В результаті досягнуті компромісні рішення, які дозволять Україні своєчасно оплачувати за новим графіком, підписаним за природні ресурси, які ми отримуємо, і в той самий час, задовольнити потреби всіх наших партнерів - в частині постачальника природного газу («Газпром») і в частині транзиту в Європу. Ми досягли повного компромісу», - сказав Міністр.
 
Однак, у той самий час представник російського концерну Сергій Купріянов запевнив, жодних документів про розстрочку платежів щодо України немає. «Газпром» не досяг домовленості із українськими партнерами стосовно поетапної сплати боргу у розмірі 1,3 млрд. дол., ціна природного газу для України залишається незмінною - такою, яка прописана в контракті 2009 року.
 
Наразі НАК «Нафтогаз України» повернувся до обсягів закупівлі російського газу ВАТ «Газпром» на рівні близько 100 млн куб. на добу після відновлення поставок.
 
Тим часом, від збитковості енергетичної та комунальної сфери продовжують страждати прості українці. Лише за останній тиждень, без опалення та гарячого водопостачання залишилися сотні киян. Опалювальний сезон розпочався, втім теплові мережі міста виявилися неготовими до осінньо-зимового навантаження. Внаслідок численних пошкоджень тепломереж понад 90 споживачів, зокрема будинки, заклади та відомства залишились без тепла та гарячої води. 
 
 
Разом із тим, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ закликає керівників регіонів забезпечити максимальну готовність комунальних служб до роботи в період похолодання. Очільник Мінрегіону Геннадій Темник наголосив на важливості оперативно обробляти дороги, тротуари, прибудинкові території посипковими матеріалами в разі ожеледиці. Він також звернув увагу  на неухильному дотриманні технологічних режимів при подачі теплоносія в умовах зміни температурних режимів, що дозволить мінімізувати можливі пориви  тепломереж.
 
До зими готується і транспортна галузь.  У період новорічних канікул українцям запропонують додаткові залізничні пасажирські місця. На деякі з напрямків уже відкрито продаж квитків. «Укрзалізниця» на новорічні та різдвяні свята уже призначила 13 додаткових поїздів на 166 рейсів.
 
За словами заступника генерального директора «Укрзалізниці» Павла Чекалова, під час свят та шкільних зимових канікул використовуватиметься 3521 вагон у цілорічних поїздах і 510 вагонів для формування  додаткових. Він повідомив, що із загальної кількості додатково призначених поїздів – 8 курсуватимуть у напрямку Західної України. Зокрема, 5 поїздів вирушатиме  із Києва. Для пасажирів – це 84970 додаткових місць. У кримському напрямку «Укрзалізниця» призначила 3 додаткових поїзда, з них 2 із Києва.
 
У цей час, на поприщі житлової галузі відбуваться перевірки податковими службами. Так, територіальними органами Міністерства доходів  і зборів надіслано майже 678 тис. запрошень власникам житлової нерухомості щодо звірки кількості об'єктів житлової нерухомості та розмірів їх житлової площі. Більше половини запрошених - 358 тис. осіб, таку звірку вже провели. Так, перевірялася не лише відповідність даних, зазначених у документах про право власності, а й визначалися «пільгові» розміри майна.
 
Нагадаємо, що з 1 січня 2013 року вступила в силу норма Податкового кодексу, згідно з якою житлова нерухомість, яка перебуває у власності як фізичних, так і юридичних осіб (у тому числі і нерезидентів), обкладатиметься податком. Податок за 2013 рік власники нерухомості сплачуватимуть у 2014 році.
 
Втім, не всі українці, як виявилося можуть дозволити собі власне житло. Попри дію низки державних житлових програм, не всі громадяни мають можливість придбати житло. Так, українці у ІІІ кварталі 2013 року взяли кредитів на нерухомість на суму 1,7 млрд грн, що на 1,1 млрд менше, ніж за цей же період минулого року.  Банкіри таку ситуацію пояснюють низькими доходами населення, мовляв попит залежить від умов кредитування, які зараз є неприйнятними для рівня доходів більшості пересічних громадян. 

 

Реклама: В наше время интернет пользуется особой популярностью. Особенно пользуются фирмы, предоставляющие товары и услуги, для ознакомления информации клиентам. Для того, чтобы организовать быстрый доступ Вам необходимо заказать сайт киев. С более подробной информацией по разработке и созданию сайтов Вы можете посмотреть на сайте my-master.net.ua.

 
Коментарі (0)