Проблеми з комуналкою? Запитуйте – ми пояснимо. Випуск 26

«У.К.» продовжує цикл щотижневих публікацій в форматі запитання-відповідь, в рамках яких наші експерти дають кваліфіковані відповіді на запити читачів щодо актуальних проблем та питань у сфері житлово-комунального господарства.

 

Цього тижня на запитання відповідає експерт «У.К.», юрист Андрій Осадчий.

 

 

Влітку 2011 року припинили діяльність ЖЕКи та міська влада створила натомість комунальне підприємство «Сумижитло», яке намагалося укласти нові договори з мешканцями.

 

Отримавши текст такого договору та проаналізувавши його, я у відповідь написав на ім’я керівника КП «Сумижитло» заяву «про згоду укласти договір, але  на інших умовах», де, з посиланням на чинні правові акти, забажав приведення тексту договору у відповідність до них, вказавши, що договір мною буде укладено, але тільки після його нового узгодження і підписання з мого боку. Рекомендованим листом цю заяву було мною надіслано та підтверджено отримання 13 вересня 2011 року.

 

29 вересня я отримав від КП «Сумижитло» листа з повідомленням такого змісту: «..у зв’язку з тим, що Ваш запит  потребує особливої уваги і пошуку інформації...повідомляю про продовження строку надання відповіді до  20 робочих днів». З тих пір ніякої відповіді я не отримав, та не сплачую платежів, що виставляє мені КП «Сумижитло» (це не стосується плати за опалення, воду, електрику та газ – сплачую регулярно). Це мене дещо бентежить. Я чесна людина, чужого мені не потрібно, але я не можу і не хочу безконтрольно віддавати гроші з моєї пенсії невідомо за що. Прошу Вашої поради щодо стосунків з КП «Сумижитло».

 

 

Питання порядку укладання договорів між виконавцем та споживачем регулюються ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої договір  на  надання житлово-комунальних послуг  у  багатоквартирному  будинку укладається між власником квартири, орендарем  чи квартиронаймачем та   балансоутримувачем    або уповноваженою ним особою.

 

Процедура погодження умов договору  відбувається  протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

 

Відповідно до ст. 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовою є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

У Вашій ситуації і Ви, і КП «Сумижитло» вчинили юридично некоректні дії щодо укладання запропонованого проекту договору.

 

Ви, шанований пане Голубченко, пропустили місячний строк, встановлений для погодження умов договору  та викладення розбіжностей та заперечень, оскільки Ви проект договору отримали як Ви кажете влітку 2011 року.

 

Працівники КП «Сумижитло» невірно зрозуміли Вашу заяву-згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, від 13.09.2011 року, розцінивши її як просте звернення громадянина, і теж пропустили строк для узгодження розбіжностей. 

 

В цій ситуації договір вважається таким, що не відбувся, тобто оскільки сторони не досягли  згоди з істотних умов договору, юридичних прав та обов’язків він не створює для обох сторін. 

 

Однак, судова практика стосовно спірних питань з підприємствами ЖКГ (рішення від 12.04.2010 року Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2- 852/2010  за позовом до міського КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» про зобов’язання вчинити певні дії, рішення Московського районного суду м. Харкова від 08.08.2011 року по справі № 2-3619/11 за позовною заявою Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги водовідведення) свідчить про те, що безпідставними є посилання споживачів на відсутність договору, як на підставу звільнення від оплати житлово-комунальних послуг, оскільки договір між позивачем та відповідачем є укладеним незважаючи на відсутність письмового договору, так як сторони тривалий час виконують конклюдентні дії: позивач незважаючи на заборгованість продовжує виконувати свої обов’язки, визначені Законодавством України стосовно житлово-комунальних послуг і надає відповідачеві послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території, а відповідач отримує ці послуги, та не відмовився від їх надання.  

Тобто якщо Ви не виявляли письмової відмови від надання послуг, сміття продовжує вивозитись, а подвір’я прибиратися двірниками, то обов’язок сплачувати за надані послуги у Вас все ж таки виникає, оскільки відповідно до ст. 642 ЦК України Ви вчиняєте так звані конклюдентні дії, тобто фактично споживаєте послуги. 

 

Тому рекомендую негайно укласти договір з КП «Сумижитло», а в разі неякісного надання послуг цією організацією складати акти-претензії та позиватися до суду про неякісне надання послуг, але вже після укладання договору. 

 

 

Чи існує термін давності на набрання чинності рішенням суду правочинності, пов’язаний із строком надання копії рішення суду учасникам процесу.

 

 

Нажаль читач не конкретно формулює своє запитання стосовно виду процесу та обставин справи, тому є вірогідність неточності відповіді.

 

Якщо брати цивільний процес, то відповідно до ст. 222 Цивільного процесуального кодексу України копії  повного  рішення  суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення  тільки  вступної та  резолютивної  частин  судового рішення,  особам,  які брали участь у справі  і  були  присутні  у  судовому  засіданні,  негайно після  його  проголошення видаються копії  судового  рішення  із викладом  вступної  та  резолютивної частин.

Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні,  копії повного судового  рішення  надсилаються рекомендованим  листом  з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються  їм  під розписку безпосередньо в суді.

 

Відповідно до ст. 223 ЦПК рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У  разі  подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 

Що стосується господарського, адміністративного та кримінального процесів то відповідними процесуальними кодексами встановлені певні особливості порядку набуття чинності та видачі копій рішень.  

 

 

Шановні користувачі порталу «У.К.»! Якщо на ваші запитання, які ви ставили нашим експертам раніше, не були надані відповіді, обов'язково нагадуйте нам про них.

 

Усі публікації циклу «Запитуйте – ми пояснимо» читайте тут.