Безнадійне теплозабезпечення. Частина 2

Аж надто велика спокуса обмежитися заміною котлів та перестановкою ліжок. Так легко поставити нові котли замість старих і звільнити кілька керівників. Майже ніхто не насмілюється замахнутися на глибоку модернізацію системи, яка проіснувала більше половини сторіччя, включаючи зміну її господарської моделі.

 

Відсутність фінансових ресурсів на радикальну модернізацію, найжорстокіший кадровий дефіцит, проблеми із законодавчою та нормативною базою, відсутність надійних прогнозів на зростання ціни палива та обсягів його надійних поставок в наступні десятиліття - ось що заважає прийняти правильні й обгрунтовані рішення щодо долі української системи теплопостачання.

 

Якщо в 2008 році платежі за імпорт природного газу в Україну становили близько 10 мільярдів доларів, то в 2016 році - більше 40 мільярдів доларів. Відповідне зростання неплатежів теплових господарств за газ приводить нас від дефіциту в платіжних балансах 0.5 - 0.6 мільярда доларів в 2008 році до 5-7 мільярдам доларів в 2016 році. Ясно, що така економіка нежиттєздатна і, швидше за все, впаде значно раніше.

Модернізація сотень теплових господарств нашої країни, термомодернізація десятків тисяч багатоповерхових будівель з виведенням природного газу до резервного і піковового джерела палива - це велике завдання. Просто так піти від природного газу не вийде і потрібна довгострокова стратегія з перекладу всієї системи теплопостачання України на нові рейки життя в 21 столітті - столітті зникаючої нафти і газу.

 

Основними орієнтирами для стратегії глибокої модернізації системи теплопостачання України є дві глобальні цілі:

 

• Використовуючи нові енергозберігаючі технології термомодернізації будівель, знизити потребу в теплі в 3 рази. Немає потреби доводити, що багато міст у світі вже пройшли цей шлях.

 

• Використовуючи нові безгазові енергетичні технології виробництва тепла, знизити його вартість в 3 рази з одночасним заміщенням природного газу місцевими джерелами палива та енергії на 80% від існуючих обсягів споживання.

 

Подібна програма була реалізована Швецією в 90-х роках і досвід цієї країни може бути повністю використаний в Україні.

В основі запропонованої стратегії лежить висновок про те, що фінансування глибокої модернізації будівель та системи теплопостачання України здійсненне за рахунок потенціалу додає економії із середнім періодом окупності 6-7 років. Простіше кажучи, зростаючий з роками потік багатьох мільярдів доларів в оплаті за імпортний природний газ потрібно розгорнути у зворотний бік - на глибоку модернізацію наших будинків і систем теплопостачання.

 

Нам необхідно підготувати дві найбільші національні програми і замінити законодавчу і нормативну базу ЖКГ періоду централізованої економіки на законодавчу та нормативну базу ЖКГ періоду економіки ринковою.

 

Нова стратегія модернізації будівель та систем теплопостачання потребують граничної мобілізації ресурсів держави, особливо в перші роки - коли доведеться одночасно оплачувати швидко зростаючі платежі за природний газ і швидко зростаючі платежі за позиками на модернізацію.

 

Але головною метою цієї стратегії має стати незалежність країни від імпорту природного газу і незалежність бюджетів її громадян від зростаючих тарифів на тепло. 

Стратегія модернізації будівель та системи теплопостачання України має бути реалізована у вигляді системного блоку Законів України прямої дії і змін чинного законодавства, у тому числі двох основних Законів:

 

• Закон України "Про термомодернізації будівель".

• Закон України "Про стимулювання заміщення природного газу місцевими джерелами палива та енергії в системах теплопостачання міст та будівель".

 

Враховуючи, що дієздатність і результативність нових законодавчих актів в чомусь визначається наявністю їх нормативного забезпечення та допомог з впровадження основних положень цих Законів, необхідний план своєчасної розробки і впровадження відповідних документів.

 

Ця нормативна база повинна розроблятися на плановій і цільовій основі, одночасно з розробкою базових Законів. Нам потрібно порушити нехороше правило, коли прийняті закони залишалися мертві довгі роки, поки для них створювалася необхідна нормативна база.

Два одночасних процеси - різке подорожчання теплової енергії та бурхливий прогрес технологій утеплення будівель і енергоефективної модернізації їх інженерних систем створюють нову якість для початку термомодернізації будівель, побудованих в минулому столітті.

 

На початку ХХI століття в Україні вперше створилися передумови для економічно обгрунтованої масової модернізації міських багатоповерхових будівель з повним оновленням зовнішнього вигляду, заміною віконних і дверних прорізів, зниженням тепловтрат в середньому на 65% від існуючих сьогодні рівнів. Одночасно з термомодернізацією будівель може бути вирішена задача диверсифікації джерел теплової енергії та частковий перехід на локальні джерела теплової енергії з використанням нічної електроенергії, теплових насосів та інших сучасних технологій ХХI століття з виробництва теплової енергії.

 

Зростання вартості теплової енергії на 550% очікується в період 2009 -2016 рр.. Основною проблемою в цей період стане різке збільшення неплатежів населення та бюджетної сфери (до 80%). Очікується банкрутство підприємств теплових мереж регіону та значні обмеження поставок природного газу та відпуску тепла споживачам. Найбільш ефективним проектом є глибока термомодернізація будівель зі зниженням споживання тепла на 65% від існуючих середніх рівнів (з 200-220 КВт.м.кв.год до 60-70 КВт.м.кв.год).

 

Більшість моїх українських колег висловлюють сумніви в реальності досягнення зниження теплоспоживання будинків на 65% після термомодернізації. Сьогодні в Україні в масовому будівництві нових будинків проектні рішення по теплоізоляції знижують загальні тепловтрати будівлі в кращому разі на 10-15%.

 

Зниження потреби в теплі в 3 рази і відповідне підвищення теплоаккумуляційної здатності будівель дозволяють застосувати сучасні технології теплопостачання з використанням замість природного газу місцевих джерел палива і енергії. Ці два напрямки дозволять знизити платежі за теплопостачання в 9-12 разів у порівнянні з існуючими тарифами та практично повністю витіснити природний газ з теплових балансів міст України, залишивши йому роль резервного палива і палива для приготування їжі.

 

Термомодернізація старих будівель високоетажної забудови в містах України потребуватиме створення відповідної інфраструктури, правового та нормативного забезпечення, системи бюджетної підтримки муніципальних проектів.

 

Слід зауважити, що зниження потреби в тепловій енергії в 3 рази перетворює міські теплові господарства в глибоко збиткові підприємства, що потребують їх повної реструктуризації. При реалізації програм модернізації міських теплових господарств неминуче виникає ряд нових проблем, що потребують їх комплексного вирішення.

 

На реалізацію програм термомодернізації буде потрібно від 5 до 9 років і понад 50 мільярдів доларів при середній вартості термомодернізації 1 м.кв. в 150 доларів. Фінансування проектів може здійснюватися за різними схемами, в тому числі із залученням бюджетної підтримки та коштів інвесторів. Розрахунки за позиками за термомодернізацію будівель можуть здійснюватися частково державою (шляхом погашення відсотків за позиками), частково муніципальними бюджетами та мешканцями протягом 10 - 15 років з включенням інноваційних витрат в структуру тарифів на теплову енергію. Подібним чином здійснені проекти термомодернізації сотень тисяч будівель у Центральній та Східній Європі, зокрема в країнах колишнього СРСР.

 

На даний момент центральною проблемою переходу є проблема підготовки проектів термомодернізації будівель до інвестування. Різна форма власності, особливості конструкцій будівель, побудованих в різні періоди часу, розмитість предмета економії і гарантій повернення інвестицій роблять швидкий старт подібних програм неможливим.

 

Необхідно провести в кожному місті України інвестиційний енергетичний аудит з метою інвентаризації фонду будівель та формування пулу проектів з урахуванням форм власності, їх стану та наявності гарантій повернення інвестицій. Кінцевою метою інвестаудітов має бути розробка фінансових схем проектів, інвестиційних планів і ТЕО для потенційних інвесторів і муніципального менеджменту.

 

Великі можливості для виробництва теплової енергії представляють технології утилізації міського та промислового скидного тепла. Для ряду промислових центрів, таких як Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Маріуполь та ін, утилізація міського та промислового скидного тепла дозволить витіснити природний газ з теплових балансів міст практично повністю.

Використання теплоаккумулюючих технологій на основі нічних тарифів на електроенергію дозволить повністю замістити природний газ у бюджетній сфері України, назавжди витіснивши природний газ і зробивши міські бюджети нечутливими до подорожчання природного газу.

 

Для багатьох будівель і житлових масивів після проведення термомодернізації буде достатньо тепла при використанні технологій утилізації тепла стоків, систем вентиляції та геотермального тепла. Тільки в сильні морози для систем опалення таких будівель знадобляться пікові потужності, де цілком розумно застосування природного газу, як резервного палива.

 

Також, великим потенціалом володіють технології виробництва теплової енергії з використанням гранульованого біопалива від відходів сільського господарства, якими так багата Україна. Тільки в Запорізькій області гниє і спалюється на полях більше 2 мільйонів тонн біомаси на рік.

 

Підводячи підсумок напрямами можливого заміщення природного газу в системах міського теплопостачання, можна рекомендувати проекти з використанням наступних технологій:

 

• Електрокотли з теплоаккумулятором на основі нічних тарифів. Ця технологія дозволяє знизити платежі за 1 МВт теплової енергії в 4-5 разів у порівнянні з тарифами на тепло від газових котелень.

 

• Теплові насоси з утилізацією грунтового тепла і тепла повітря. Ця технологія дозволяє знизити платежі за 1 МВт теплової енергії в 3-5 разів у порівнянні з тарифами на тепло від газових котелень.

 

• Автоматичні мінікотельні з котлами на твердому гранульованому паливі - паливних пелетів. Ця технологія дозволяє знизити платежі за 1 МВт теплової енергії в 5 разів у порівнянні з тарифами на тепло від газових котелень. Застосування цієї технології робить цілком розумним створення на базі старих теплових господарств нових енергетичних компаній, які мають розгалужену інфраструктуру збору відходів та переробки їх в паливо.

 

• Вакуумні геліоколектори в комплекті з электротеплоаккумуляторами. Ця технологія дозволяє знизити платежі за 1 МВт теплової енергії в 4 рази в порівнянні з тарифами на тепло від газових котелень.

 

• Когенераційні мініТЕЦ на газоподібному і рідкому паливі. Ця технологія дозволяє знизити платежі за 1 МВт теплової енергії в 2 рази в порівнянні з тарифами на тепло від газових котелень.

 

І, як наслідок, нові міські теплові господарства України, що використовують технології XXI століття для виробництва тепла, теж знайдуть нове обличчя - обличчя сучасних енергетичних компаній із залученням стороннього капіталу - економічно рентабельне особа, екологічно чисте, з малою часткою ручної праці, з оновленими основними фондами і мінімальними втратами енергоресурсів.

 

Василь Степаненко, видання "Енергозбереження у ЖКГ"