Останнім часом все більша увага приділяється застосуванню бенчмаркінгу для підвищення ефективності управління в комунальній сфері. В першу чергу, зацікавленість проявляють підприємства галузі. Їх інтерес до бенчмаркінгу пояснюється ринковими вимогами до підвищення продуктивності праці, ефективності використання активів, поліпшенню роботи з клієнтами. На думку експертів, фактично бенчмаркінг – це альтернативний метод стратегічного планування, в якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників аналогічних підприємств.
Історія розвитку
Термін «бенчмаркінг» є англомовним і не має однозначного перекладу на українську мову, відзначають аналітики. Цей термін походить від слова «benchmark», яке означає відмітку на фіксованому об'єкті, наприклад, позначку на стовпі, що вказує висоту над рівнем моря. У найбільш загальному значенні benchmark - це щось, що володіє певною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як стандарт чи еталон при порівнянні з іншими предметами. За даними російського Інституту економіки міста, бенчмаркінг є мистецтвом виявлення того, що інші роблять краще з метою вивчення, удосконалення і застосування їх методів роботи. На перший погляд може здатися, що мова йде про старий метод: про виробниче шпигунство. Проте на рубежі 70-х років деякі підприємства почали розвивати теорію, в основу якої покладено порівняння діяльності не тільки підприємств конкурентів, але й передових фірм з інших галузей. Компанії стали вчитися класифікувати відмінності в управлінні підприємствами. Концепція та методи, які вони розробили, дозволили скоротити витрати, підвищити прибуток та оптимізувати динаміку структури й вибір стратегії діяльності підприємства.
Безсумнівно, в якості джерел інформації для забезпечення цілей бенчмаркінгу слід використовувати:
• існуючі в Україні звіти (фінансова,статистична, податкова звітність);
• квартальні або місячні звіти ліцензіатів;
• скарги від споживачів;
• планові та випадкові виїзди на робочі майданчики;
• дані досліджень;
• інша загальнодоступна інформація (преса, телебачення і т. п.)
«Інструментом оцінки ефективності діяльність підприємств можуть бути принципи бенчмаркінгу, які повинні замінити застарілі методи статистичної звітності, що дотепер збираються у країнах колишнього СРСР. Але необхідно розуміти, що ефективність використання цього методу напряму залежить від правильного добору критеріїв порівняння та оцінки. Так, вони повинні враховувати умови діяльності підприємств, бути кількісно вимірюваними та обов’язково однозначними», – пояснює прес-служба Нацкомпослуг.
Як це працює?
З метою спрощення порівняльного аналізу кожен набір індикаторів умовно поділений на кілька тематичних блоків. Зокрема, якість послуг, об'єкти та мережі, обсяги виробництва та споживання, енергоефективність, витрати і доходи, персонал, охоплення послугами та їх доступність.
Наприклад, бенчмаркінг водоканалів округу Сарасота, США передбачає тільки три тематичні блоки. Зокрема: обсяги виробництва та споживання: добовий обсяг споживання води, частка обсягу виробництва води за рахунок альтернативних джерел водопостачання, частка втрат води, частка повторно використовуваної води; якість послуг: частка споживачів, задоволених якістю води, сумарна вага забруднюючих речовин, вилучених в процесі водопідготовки; об'єкти та мережі: співвідношення виробничої потужності об'єктів і мереж водоканалів і сукупного попиту на послуги водопостачання.
В Асоціації підприємств водопостачання арабських держав розглядають 5 блоків. А саме: якість послуг: частка проб, які відповідають нормативам, кількість скарг у розрахунку на 1000 підключень, кількість скарг у розрахунку на 1 підключення; персонал: чисельність персоналу в розрахунку на 1000 абонентів, питома тривалість навчання персоналу; об'єкти та мережі: аварійність на мережах, аварійність на мережах; витрати і доходи: рівень покриття операційних витрат, питомі операційні витрати; обсяги виробництва та споживання: вода, що не приносить доходу (%), вода, що не приносить доходу (куб/км), вода, що не приносить доходу (куб/підключення).
Читайте також: Україну виведуть на чисту воду
Що стосується Франції, то ключові показники ефективності підприємств включають лише 3 блоки: якість послуг: частка відповідей на звернення громадян протягом 15 днів, кількість скарг у розрахунку на 1000 абонентів, відповідність якості води нормативним вимогам , коефіцієнт незапланованих перерв у водопостачанні, кількість проб на якість води (од./1000 м3), частка днів з обмеженнями подачі води; обсяги виробництва та споживання: частка втрат і неврахованого споживання води, питомі втрати води (м3/км; підключення); об'єкти та мережі: кількість аварій на мережах (од./км).
Український шлях
Бенчмаркінг може дуже ефективно використовуватися в регуляторній діяльності. Для визначення напрямів удосконалення діяльності можуть використовувати цю методику й підприємства-члени професіональних організацій.
На думку експертів, завдання регулятора розробити таку систему показників, за якими він зможе порівнювати підприємства один з одним і враховувати ці показники при встановленні тарифів. Така система є закордоном. Однак, вона в кожній країні має особливості, тому не варто сліпо копіювати модель, а слід розробити власну, адаптувавши інші системи до українських реалій.
Однак виникає питання чи слід оприлюднювати результати бенчмаркінгу? Власне відповідь на це запитання і може слугувати головною перешкодою для впровадження бенчмаркінгу в Україні. Сьогодні, нажаль, показники підприємства, які, наприклад, за результатами аналізу будуть гіршими від середніх по галузі, можуть окремі представники суспільства використовувати для політичних спекуляцій.
Якщо говорити про сферу теплопостачання, то є і суто технічна перешкода у його запровадженні сьогодні. Законодавство розділило в сфері теплопостачання такі види ліцензованої діяльності – виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Значна кількість підприємств здійснюють в межах одного суб’єкта господарювання усі ці види діяльності. Хоча облік доходів, витрат, фінансових результатів та активів за цими видами діяльності окремо від інших видів ще не здійснюється повною мірою. «Це пов’язано, в першу чергу, з відсутністю тарифів, встановлених окремо за кожним видом ліцензованої діяльності, а по-друге, організаційно-методичними складнощами у запровадженні такого обліку. Відповідно, підприємства теплопостачання не можуть сьогодні подавати регуляторному органу звітність за видами ліцензованої діяльності в повному обсязі, як це передбачено законодавством. І тому, слід очікувати, що база даних за такими видами діяльності як виробництво, транспортування та постачання тепла повноцінно може бути сформована лише з часом», – пояснює директор ТОВ «Інститут місцевого розвитку» Альона Бабак.
Читайте також: Енергоефективність в кредитних руках
В умовах української комунальної сфери виникають сумніви щодо створення уніфікованих, єдиних показників для підприємств. Однак експерти іншої думки. Зокрема, пані Бабак підкреслює можливість створення єдиних показників для кожного підприємства, наголошуючи, що такий досвід в Україні існує. Зокрема багато напрацювань у сфері водопостачання та водовідведення.
На думку експертів галузі, не слід сліпо копіювати напрацювання інших країн. Підтверджує це і голова Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг Валерій Саратов: «Досвід іноземних країн, безперечно, цікавий та корисний. Але необхідно розуміти, що в Україні є своя специфіка. Тому в процесі реформування комунальної сфери, нам необхідно шукати свій шлях, адаптуючи ті моделі які добре показали себе та можуть бути використані в українських реаліях».
Отже, система бенчмаркінгу дійсно може вивести комунальну сферу України на новий, більш якісний і енергоефективніший рівень. Однак для цього потрібно зрозуміти українські особливості та відповідно до них адаптувати чи навіть створити свою систему, що допоможе розробити систему індикаторів, яка буде стимулювати комунальні підприємства до постійного підвищення ефективності і тим самим стримувати зростання тарифів.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
