ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаЕнергоефективність в кредитних руках

Енергоефективність в кредитних руках

Витрати місцевих бюджетів на оплату енергоносіїв змушує міста шукати джерела зовнішнього фінансування для реалізації енергоефективних проектів.

Витрати місцевих бюджетів на оплату енергоносіїв змушує міста шукати джерела зовнішнього фінансування для реалізації енергоефективних проектів. Причиною цього є автоматичне списання коштів з рахунків підприємств на оплату природного газу та його різке подорожчання при виробництві теплової енергії для бюджетних установ.

Так, якщо газ для виробництва теплової енергії для населення коштує 1309 грн за тис. куб.м., то для виробництва теплової енергії для бюджетної сфери блакитне паливо коштує в три рази дорожче - 3900 грн за тис. куб.м. В результаті чого, частка енерговитрат для потреб бюджетних установ у містах України зросла за останні роки в два, три, а то і в чотири рази. 

Відбувається це за рахунок зменшення фінансування в містах капітального будівництва. У Києві зростання енерговитрат зросли більш ніж в 4 рази з 200 млн грн у 2009 році до 800 млн в 2010 році.

Читайте також: Теплозбереження: що раніше, то дешевше

Міста все менше розраховують на допомогу держави і все частіше розглядають фінансування життєво-важливих проектів за допомогою таких потужних фінансових установ як Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), Світовий банк, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Шведське міжнародне агентство міжнародної кооперації (Sida) та Північна Фінансова корпорація (NEFCO).

Енергоефективність по-шведськи

Мета шведської Програми DemoUkrainaDH зводиться до розробки та реалізації десяти екологічно та енергоефективних демонстраційних проектів в українському секторі опалення. Очікуваний ефект від реалізації проектів повинен бути як мінімум 30% економії енергоресурсів і 2 млн євро щорічно. 

В рамках програми DemoUkrainaDH станом на 22 травня вже відібрано 7 міст - це Донецьк, Івано-Франківськ, Вінниця, Житомир, Київ, Кам'янець-Подільський і Олександрія. Проекти можуть бути реалізовані на комунальних підприємствах у містах з населенням не менше 100 тис. чоловік за умови надання муніципальної гарантії в розмірі 400 тис. євро. В рамках програми через Шведське міжнародне агентство міжнародної кооперації SIDA надаються гранти в розмірі 3млн євро для реалізації кожного демонстраційного проекту. При цьому, згідно з умовами надання грантів, тільки 50% фінансування проекту може бути за рахунок зовнішніх інвестицій, а інші 50% вартості проекту повинен оплачувати місцевий орган влади через комунальне підприємство, де буде реалізовуватися цей проект. 

Десятирічні кредити ЄБРР 

Проекти Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) фінансуються не тільки шляхом прямого кредитування, а й у рамках різних програм. Так, наприкінці квітня у Львівській області стартував перший проект USELF з будівництва 5 вітрогенераторів потужністю 2,5 МВт кожний з яких буде виробляти на рік 25,5 ГВт-год електроенергії. Проект буде реалізований за допомогою механізму «зеленого тарифу» за рахунок кредиту ЄБРР розміром 13,3 млн євро. Протягом року очікується реалізація ще чотирьох проектів в рамках програми фінансування альтернативної енергетики в Україні.

Читайте також: Аудит на сторожі енергоефективності

Крім того, за словами провідного радника ЄБРР Антона Усова в цьому році Європейський банк реконструкції та розвитку планує відновити програму підвищення енергоефективності (UKEEP) з обсягом фінансування понад 100 млн євро.

«Щороку ЄБРР вкладає в економіку України більше 1 млрд євро. 60% - йдуть за традицією в приватний сектор, 40% - до державного. На цей рік ми плануємо фінансування муніципальних проектів в Ялті, Тернополі та фундаментального проекту з будівництва метро в Дніпропетровську. До програми фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF) обсягом 50 млн євро очікується відкриття другої програми підвищення енергоефективності (UKEEP), яка раніше фінансувалася в обсязі 100 млн доларів на рік», - повідомив «У.К.» Антон Усов.

«Крім того, цього року ЄБРР виділяє великий кредит на підвищення безпеки українських АЕС обсягом понад 300 млн євро, тому що Україна прийняла рішення на продовження роботи енергоблоків. Більш ніж 50% електроенергії виробляється на атомних електростанціях, а у ЄБРР в цій сфері є багатий досвід», - додав Антон Усов.

USAID робить ставку

Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) з березня 2009 року реалізується проект «Реформа міського теплопостачання в Україні», який розрахований на три роки. Бюджет проекту - 18,5 млн доларів. Станом на травень 2012 року в Україні вже реалізований 31 демонстраційний проект. У кожному місті в рамках проекту був створений міський енергетичний план, надано допомогу у створенні ОСББ, проведений енергоаудит будівель та систем теплопостачання, підготовлені інвестиційні пропозиції по впровадженню енергоефективних заходів та залучення іноземних інвестицій і навчені 25 енергоаудиторських компаній.

За інформацією від керівництва проекту завдяки реалізації заходів вдалося знизити витрати природного газу на 220 млн куб.м. і залучити більше 94 млн доларів інвестицій.

«Проект USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» є багатокомпонентним і передбачає впровадження не тільки демонстраційних проектів з підвищення енергетичної ефективності в містах-партнерах, а й розвиток системи енергетичного менеджменту та муніципального енергетичного планування. 

Згідно з підписаними меморандумами про співпрацю з містами України, на 2012 рік передбачено відбір об'єктів та впровадження демонстраційних проектів у Києві, Дніпропетровську, Севастополі та Львові. Спектр запланованих до впровадження проектів досить різноманітний, а саме повна термомодернізація будівель бюджетної та житлової сфери, заміна енерговикористовуючого обладнання на ефективне, установка систем обліку та регулювання використання теплової енергії, модернізація системи постачання і розподілу теплової енергії.

«Проект USAID і його партнери» надають гранти або фінансують на безповоротній основі впровадження заходів, при цьому, частка фінансування може досягати 50%. Відбір об'єктів для впровадження відбувається на підставі виконаних енергетичних аудитів та розроблених муніципальних енергетичних планів, які 100% профінансовані Проектом USAID РМТ», - повідомив «У.К.» координатор програм з енергетики Проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Олександр Ніколаєнко.

Фінансові вливання Світового банку

Доступні кредити також надає Світовий банк. Так КП «Агентство програм розвитку Одеси» в рамках проекту «Розвиток міської інфраструктури», який спільно реалізують Світовий банк і Мінрегіон отримає найближчим часом 25 млн доларів на будівництво і реконструкцію двох каналізаційних напірних станцій. 

Крім того, в березні Одеса вже уклала договір на реконструкцію ділянки тунельного колектора глибокого залягання. Всього після підписання третій договір на будівництво напірного трубопроводу загальна сума кредиту Світового банку, наданого Одесі, складе більше 45 млн дол.

Читайте також: «Зелені» гроші врятують теплоенергетику

Як відомо, проект «Розвиток міської інфраструктури» стартував в 2005 році. Кошти в сумі 140 млн доларів для модернізації систем водопостачання та водовідведення Україна отримала на дуже вигідних умовах: на 20 років з 5-річним пільговим періодом, і під відсоток, розмір якого до 2015 року не перевищує 1%. 

До кінця реалізації проекту «Розвиток міської інфраструктури» залишилося близько півроку, тому стоїть питання про продовження фінансування. Україна в найближчі час може отримати від Світового банку додатково до 300 млн доларів на реконструкцію та заміну зношених систем водопостачання та каналізації.

За словами керівника Центральної групи управління проектом Володимира Кохана, реалізація проекту виявила ряд організаційних недоліків та інституційних проблем. Зокрема, відбір міст для участі в проекті відбувався після старту самого проекту, при відборі міст не враховувалося наявність проектно-кошторисної документації, внаслідок чого багато часу міста-учасники витрачали на її розробку. Вплинула на терміни виконання конкретних заходів і складність і тривалість процедур закупівель за правилами Світового банку, але особливо - затримка з боку Мінфіну з підписанням документів і відкриттям акредитивів і часта зміна керівництва ключових для проекту міністерств.

«Підводні камені» Кабміну

Однак ... реалізація енергоефективних проектів гальмується рядом нормативних документів Кабміну.

Наявність різноманітних джерел фінансування проектів з технічною підтримкою дозволяє будь-якому місту України в короткі терміни реалізувати енергоефективні заходи без істотного навантаження для бюджету. Однак, при реалізації цих проектів слід врахувати «підводні камені». Сьогодні держава фактично перешкоджає будівництву мінікотелен та виробництва тепла з альтернативних джерел енергії.

Зараз у разі установки мінікотелен, які працюють на природному газі, підприємства змушені оплачувати за газ за тарифами бюджетних установ, що в три рази дорожче, ніж газ для виробництва тепла для населення, 3900 грн за тис. куб. м. і 1309 грн за тис. куб. м відповідно. А при виробництві тепла з використанням альтернативних джерел енергії підприємства не отримують компенсацію з боку держави, тому що порядки надання коштів передбачають використання коштів тільки на оплату тільки природного газу.

Крім того, в умовах зростання цін на газ і стримування тарифів, комунальні підприємства не взмозі вчасно виплачувати зарплату, проводити ремонтні роботи та сплачувати податки, а більша частина надійшла від населення коштів згідно з чинною постановою КМУ № 1082 від 03.12.2008 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ» автоматично списується з рахунків підприємств теплоенергетики для оплати за газ на рахунки НАК «Нафтогаз Україна».

Всі ці бюрократичні перепони не тільки вимивають обігові кошти комунальних підприємств, гальмують технічний процес, відкладають необхідні великі ремонти на потім, а й ставлять під питання успішну підготовку до опалювального сезону, до якого добрий господар починає готуватися ще влітку...

 
Коментарі (0)