Депутати шукають «головного по лічильникам»

Крім того, законопроектом пропонується скасувати поняття «балансоутримувач», а також замінити поняття «виконавця послуги» на «виробника», що фактично означає роботу підприємств ЖКГ - природних монополістів - із споживачами за прямими контрактами.

 

Законопроект був розроблений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ для виконання Національного плану дій і положень президентської Програми економічних реформ на 2010-2014 роки. У відомстві вважають, що поетапне введення системи обов'язкового комерційного обліку поліпшить платіжну дисципліну, оскільки населення буде розраховуватися лише за реально спожиту послугу, а також дозволить об'єктивно порахувати втрати енергії при виробництві та постачанні послуг ЖКГ. Втім, до початку 2012 року, за даними Мінрегіону, приладами обліку холодної води оснащено не більше 44% багатоквартирного житлового фонду, гарячої води - 16%, 38,3% - теплової енергії. Разом з тим, дані Національної комісії, що здійснює держрегулювання на ринку комунальних послуг свідчать про те, що приладів обліку теплової енергії в багатоквартирних будинках і того менше. Так, за даними регулятора, у жовтні 2012 року лише 35% багатоквартирних будинків були оснащені тепловими лічильниками. У Мінрегіоні порахували, що всього необхідно встановити 248 тис. приладів обліку холодної та гарячої води орієнтовною вартістю 12 тис. грн за одиницю і 111 тис. вузлів обліку тепла (70 тис. грн за побудинковий лічильник).

 

 

Однак урядову ініціативу не схвалили в Головному науково-експертному управлінні ВР (ГНЕУ). Експерти підготували для представників профільного Комітету майже три сторінки зауважень до документа і рекомендували відправити його на доопрацювання. Нарікання управління викликала ст. 16 законопроекту, якою пропонується перекласти відповідальність зі встановлення приладів обліку на власників багатоквартирних будинків. На думку парламентських експертів, це формулювання не є достатньо чітким, «оскільки не визначено, хто насправді повинен встановлювати вузол обліку». «Ця ситуація може призвести до того, що виробники будуть включати в собівартість послуги витрати на установку приладів обліку, які були встановлені власниками житла самостійно», - зазначається у висновках управління (копією володіє «У.К.»).

 

Також експерти не погодилися з нормою, якою пропонується скасувати поняття «виконавця» послуги. На їхню думку, така пропозиція суперечить ст. 901 Цивільного Кодексу, де чітко вказано, що стороною договору про надання послуг є саме «виконавець». Таким чином, пропонується вважати такими підприємства - виробників послуг.

 

При цьому, ГНЕУ рекомендувало народним депутатам врахувати той факт, що відсутність у прийнятому Радою законі «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» однієї з ключових норм, що захищає інтереси побутових споживачів, стала причиною президентського вето. Зокрема, мова йде про відсутність в документі норми, яка забороняє припиняти постачання безоблікового газу споживачам у разі, якщо лічильник не був встановлений за виглядом газопостачального підприємства. Тоді це стало приводом для повернення Президентом законопроекту в парламент із зауваженнями глави держави. Примітно, що кампанія по установці газових лічильників населенню почалася у 2011 році з прийняттям відповідного закону. Проте до цих пір приладами обліку оснащена лише п'ята частина побутових абонентів. Переважно, це громадяни, які використовують газ для опалення.

 

Незадоволені якістю розробленого Мінрегіоном проекту і у профільному Комітеті. «Документ обмежує повноваження органів місцевого самоврядування з визначення виконавця послуг, - зазначив член Комітету Руслан Марцінків (ВО «Свобода») - Крім того, запропоновані норми істотно скорочують права ОСББ і споживачів - фізосіб, оскільки їм буде складно перейти на прямі контракти з постачальниками послуг». З ним згоден його колега - заступник голови Комітету Володимир Сальдо (фракція «Партія регіонів»): «Потрібно чітко визначитися з тим, хто все таки буде встановлювати лічильники, і за яким алгоритмом. Крім того, скасування поняття «балансоутримувач» призведе до того, що в законодавстві почнеться повний хаос. До цього питання потрібно підійти більш зважено», - заявив нардеп.

 

Відмовився також від рекомендацій про прийняттю законопроекту за основу і член Нацкомпослуг Дмитро Григор'єв, який був присутній на засіданні. Він заявив, що регулятор підтримує зауваження висловлені раніше ГНЕУ парламенту. Відзначимо, що на етапі міжвідомчого узгодження законопроекту, Комісія запропонувала розділити його на два документи: перший - «Про комерційний облік теплової енергії, холодної та гарячої води у сферах централізованого тепло-і водопостачання», другим внести зміни до законодавства щодо удосконалення правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг.

 

Однак утриматися від реалізації цієї ідеї парламентаріїв попросили у Мінрегіоні. «Введення комерційного обліку енергії та ресурсів вкрай важливе питання для всієї галузі. Втім, ми розуміємо, що документ потребує доопрацювання. Але не варто його розділяти на два проекти. Це займе безліч часу і вимагатиме проходження всіх бюрократичних процедур заново», - повідомила заступник директора Департаменту житлової політики Мінрегіону Віра Радченко.

 

Рішення рекомендувати у сесійній залі проголосувати за доопрацювання законопроекту Комітет вчора прийняв одноголосно («У.К.» - у складі Комітету 16 депутатів. На засіданні були відсутні Юрій Одарченко і Володимир Продивус). При цьому голова Комітету Спірідон Кілінкаров (фракція КПУ) зазначив, що «у нас давно не було законопроекту, до якого написано таку кількість зауважень».