ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаЯк порахувати у домі тепло?

Як порахувати у домі тепло?

Як порахувати гігакалорії в багатоквартирному будинку? Як розібратися, звідки беруться суми за опалення та гарячу воду в наших рахунках? На ці актуальні для кожного з нас питання спробує відповісти «Україна Комунальна».

Як ми знаємо, розрахунок споживання обсягу теплової енергії проводиться по приладу обліку. Загальнобудинковий прилад обліку теплової енергії (тепловий лічильник) для розрахунків між ОСББ та енергогенеруючою компанією використовується для розрахунків між кінцевим споживачем та ОСББ. Те ж саме відбувається і з гарячим водопостачанням та електричною енергією.

Якщо відсутні прилади обліку, то розрахунки за теплову енергію відбуваються, як правило, по загальному навантаженні - за нормативами споживання. Теоретично, в разі зміни вартості теплової енергії енергогенеруюча компанія зобов'язана, не пізніше ніж за місяць повідомити про зміну тарифу споживачеві (ОСББ або кінцевому споживачеві), із зазначенням причин і обгрунтування зміни вартості.

Розрахунки споживання теплової енергії здійснюються трьома основними способами. Перший спосіб - це розрахунок витрат теплової енергії на централізоване опалення загальної площі будинку без використання будь-яких засобів обліку теплової енергії.

Одак, цей вид розрахунку споживання теплової енергії морально застарілий через свою неточність. Він може гарантувати мешканцям будинку великі платежі, іноді в рази більші, ніж в аналогічних будинках з такою ж системою опалення, але обладнаних тепловими лічильниками, що враховують різницю теплової енергії між вхідною в будинок температурою теплоносія і тією, що виходить із будинку через обратку температурою теплоносія.

Завищена ціна на вартість теплової енергії відбувається тому, що тут фігурують самі невигідні для споживача передбачувані цифри, без змінних і без урахування значного підвищення температури повітря, навколишнього середовища, в опалювальний період.

Розрахунок витрат теплової енергії здійснюється простими арифметичними діями шляхом множення тарифу опалення, який розрахований на один квадратний метр на загальну опалювальну площу всіх квартир житлового будинку, на площу опалюваних всіх підвальних горищних, підсобних та допоміжних приміщень та інших наявних приміщень.

Читайте также: Для кого тепло стоит дороже?

Аби отримати суму оплати, для однієї квартири, сумарний результат вище представленого обчислення ділиться на загальну площу всіх житлових приміщень (квартир) та множиться на загальну площу обчислюваної квартири.

Якщо в будинку є нежитлові приміщення для комерційного користування, за ним ведуться окремі взаєморозрахунки за окремими методиками і тарифами, як правило, безпосередньо з енергогенеруючою компанією. Якщо виділити нежитлове приміщення неможливо з житлового фонду, то ОСББ веде розрахунки виходячи з займаної площі нежитлового приміщення, виділяючи її з площі загального житлового фонду. При цьому, вартість їх оплати обчислюється за комерційними (вище вартості квартирних) тарифами, в залежності від їх виду діяльності.

При опаленні житлових приміщень середня нормативна температура повинна бути не менше 18 градусів Цельсія. Така температура повинна бути досягнута у всіх житлових приміщеннях (квартирах) будинку. Зрозуміло, що температура повинна досягатися вище встановленого мінімуму, але бувають квартири, в яких і мінімальна температура не досягається.

Причиною є саме така система опалення/обліку. Тому як якщо енергетичній компанії необхідно десь заощадити, то це можна зробити саме на таких будинках. Є ще одна причина недобору тепла в окремих квартирах, в яких, здавалося б, енергетичні компанії ні при чому. У цій ситуації вони ніби то подають проектну кількість необхідної теплової енергії, але цього мінімального тепла для окремих квартир не вистачає. Причиною цього можуть бути дії окремих мешканців будинку у зв'язку із заміною теплових радіаторів. Таким чином, загальна температура в квартирах, де були замінені радіатори, збільшується, а у сусідів, які йдуть в тепловому забезпеченні слідом за цими квартирами температури недостатньо на обігрів їхніх квартир до мінімального рівня.

Це відбувається тому, що для забезпечення мінімальної температури у 18 градусів Цельсія, існує розрахункове число секцій опалювальних радіаторів, а деякі сусіди, міняючи свої радіатори не враховують цього чинника та ставлять радіатори з такою ж, або більшою кількістю секцій, але з більшою розрахунковою тепловіддачею.

Кількість опалювальних радіаторів та секцій на них для кожної кімнати встановлюється згідно з проектом системи теплопостачання будинку з урахуванням розташування кімнат у квартирах та їх квадратних метрів, кубатури (висоти стель).

Коли проектом будинку розраховується число секцій певних радіаторів в певних кімнатах, проект враховує конкретну кубатуру повітря опалювального приміщення, адже стелі бувають різної висоти, а з ними і обсяг опалювальних приміщень. А також враховуються втрати тепла, в залежності від розташування квартири по відношенню до відкритого повітряного простору (кутова квартира, останній поверх і т.п.).

Також, для забезпечення рівномірного прогріву всіх квартир будинку, необхідно враховувати поверх розташування квартири. Поверх враховується з точки зору просування тепла по будинку. Коли подача тепла починається з нижніх поверхів, розрахункова кількість секцій радіатора в квартирах верхніх поверхів повинна бути більшою ніж в квартирах нижніх поверхів. Адже до останнього поверху піднімається частково витрачене тепло на прогрів попередніх квартир в ланцюзі розводки центрального опалення. Найменше тепловтрат у квартирах розміщених всередині будинку, відповідно у цих квартирах може бути менше секцій радіаторів, так як ці квартири обігріваються сусідніми квартирами зверху, знизу та з усіх сторін.

Читайте також: "Розумний будинок" або як зекономити на квартплаті?

Також, не можна скидати з рахунків тиск теплоносія в системі опалення. Кожен житловий будинок має свою проектну потребу у тиску теплоносія - це поверховість, складність і схема розведення. Від тиску залежить час, за який теплоносій пройде через всю систему будинку. Наприклад, падіння тиску в трубопроводі теплоносія вдвічі призводить до значного падіння теплових можливостей теплоносія. Іншими словами в квартирах буде холодно притому, що температура на вході буде відповідати всім нормам.

Звичайно, це дозволяє при тій же вхідний температурі теплоносія енергетичній компанії подвійно заощадити на вартості виготовлення теплової енергії. А якщо будинок не обладнаний теплолічильником, то ви отримаєте рахунки за тарифом, без подвійного зниження, тобто в два рази більше.

Відсутність коштів точного обліку позбавить вас інформації про те, скільки кубометрів теплоносія за певний час, пройшло через ваш будинок, і з якою температурою на вході/виході з теплової системи будинку.

Якщо через ваш будинок згідно з технічними характеристиками будинку повинно пройти 100 куб. м теплоносія на годину, то зниження проходження об'єму теплоносія призведе до обов'язкового зниження тепла в квартирах. Якщо, через будинок має проходити 100 куб. м теплоносія на годину, з температурою на вході в будинок 65 градусів Цельсія, а на виході з будинку температура становить 50 градусів Цельсія, це означає, що різниця температури на вході/виході складає 15 градусів, це означає, що розрахункове споживання будинком тепла в годину становить 1, 5 Гігакалорії. А якщо через будинок проходить не 100 куб. м, а в два рази менше, значить будинок, при тій же температурі теплоносія на вході, отримає вдвічі менше тепла в квартирах будинку.

Тому градусників на тепловій рамці не достатньо, аби не бути оманеним. І цей спосіб обліку/розрахунку витрат теплової енергії, приведе нас до переплати в три і більше рази в порівнянні з аналогічними будинками, оснащеними тепловими лічильниками. При цьому, повинен вестися жорсткий моніторинг відносин з енергогенеруючими компаніями з боку керівництва об'єднання, адже крім усього того, що може відбуватися після лічильника, є і те, що відбувається до лічильника - на вході у будинок, і формує вартість теплової енергії - накладні витрати і т. п.

Якщо у вашому будинку присутні різні типи споживачів, вам необхідно їх розділити, так як для кожного типу споживачів можуть бути різні тарифи на оплату за тепло. Наприклад, для мешканців будинку один тариф, для юридичних осіб (офісу) інший, а для орендарів під пральню може бути третім. Далі, вам необхідно помножити кожен квадратний метр певних типів споживачів, на свій тариф виходячи із споживання 0,147 Гкал/кв.м. (відпуск теплової енергії для центрального опалення визначається в розмірі 0,147 Гкал/кв.м. опалювальної площі протягом сезону, тому й тариф на оплату послуг ЦО теж формується виходячи з цієї норми). Якщо говорити про нежитлові приміщення, не забудьте про закріплені за кожним з нежитлових приміщень площі, які припадають на них у пропорції місць спільного використання. По-перше ви знизите навантаження на оплату за тепло на мешканців будинку, а по-друге відновите справедливість перерозподілу теплової енергії між всіма користувачами тепловою енергією.

 
Коментарі (5)
Sergiy
15 Березня 2013 p. 09:31
Теорія це добре.Але давно перезріло питання затвердження методики визначення фактичного теплового навантаження на метр квадратний будинку та методики розподілу теплової енергії та води при наявності будинкових приладів обліку та регулювання.
Мария Цатурян
15 Березня 2013 p. 12:55
Sergiy, согласна! Очень хочу написать про нюансы этой методики. Прокомментируете?
Sergiy
15 Березня 2013 p. 13:12
У першої є автори-Проблемний інститут нетрадиційних енерготехнологій та інжинірінгу.Другу доручалося розробити Мінрегіону(МЖКГ) розпорядженням КМУ(Тимошенко Ю.В.)№ 838
Sergiy
15 Березня 2013 p. 13:13
вибачаюся № 838-р
Мария Цатурян
15 Березня 2013 p. 14:37
ДЯКУЮ