Європейські та українські міста на шляху енергозбереження

Роль муніципалітету як виробника і постачальника енергії полягає у забезпеченні необхідною енергією жителів міста і господарських одиниць. У країнах з розвиненою мережею централізованого енергетичного обслуговування муніципалітети мають скромну можливість впливу на виробництво, транспортування і розподіл енергії. У деяких інших випадках, на обмежених територіях існує закритий цикл «виробництво - транспортування - розподіл - споживання» енергії. У Європі ситуація у цій сфері відрізняється. Деякі міста відіграють провідну роль у енергопостачанні, а інші мають тільки обмежені можливості або ж ці можливості відсутні. 

• виробництво теплової та електроенергії, а іноді і енергії для охолодження;

• використання поновлюваних джерел енергії;

• використання міських побутових відходів в якості сировини для виробництва енергії;

• транспортування і розподіл енергії кінцевим споживачам.

 

При здійсненні основної функції муніципалітет оптимізує процеси виробництва, транспортування і розподілу енергії серед кінцевих споживачів за допомогою таких основних видів діяльності:

 

• у сфері виробництва енергії: енергетичні дослідження установок, передпроектні дослідження, підвищення продуктивності установок і скорочення шкідливого впливу на навколишнє середовище, вибір енергетичних джерел у залежності від їхньої економічної, соціальної та політичної придатності, використання поновлюваних енергетичних джерел (наприклад, дрова, сонячна енергія, вітряна і водяна енергія), розвиток системи виробництва енергії з комбінованим циклом і підтримка деяких споживачів у самостійному виробництві енергії, ефективне використання міських відходів, настройка виробництва для регулювання кінцевого споживання;

 

• у галузі енергопостачання та розподілу: енергетичні дослідження установок, поліпшення ефективності гілок розподілу теплової енергії і води, підписання договорів про експлуатацію (наприклад, про розподіл природного газу та електроенергії), які йдуть на користь муніципалітету та його жителям, розробка спрощеної системи вимірювання споживання і визначення сум боргу для того, щоб споживач сам міг контролювати рівень споживання, надання своєчасної інформацією про споживання енергії в місті за видами додатків, видам споживачів і груп споживачів, інтегральне планування ресурсів енергетичної мережі, оптимізація інфраструктури системи, щоб уникнути необхідності у зайвих витратах при інвестиціях;

 

• у сфері споживання: прагнення до скорочення споживання на душу населення, за видами послуг або фірмам (без шкоди для якості) і вживання заходів для досягнення.

 

У 1988 році муніципалітет Амстердама розпочав здійснення програми поширення децентралізованих потужностей з комбінованим циклом. Здійснення програми було покладено на муніципальну енергетичну фірму «Енергібедріф Амстердам». Політика муніципалітету передбачала виробництво теплової енергії комбінованим циклом, а також використання теплових втрат системи центрального теплопостачання прилеглих електростанцій. Ці заходи було вжито з економічних і екологічних міркувань, з урахуванням місцевого потенціалу виробництва енергії - 160 МВт електроенергії. Вироблена на місці електроенергія подавалася в мережу, яка є власністю «Енергібедріф Амстердам», тоді як теплова енергія використовувалася на місцях адміністративними будівлями муніципальної ради, лікарнями, готелями та іншими будівлями з високим рівнем споживання енергії.

Метою «Енергібедріф Амстердам» було досягнення децентралізованого виробництва У 1994 році 20 МВт було вироблено в 20 дрібних установок із середньою потужністю 900 КВ. Економія енергії досягала 30%, а економічна життєдіяльність заходи вже доведена. Децентралізоване виробництво енергії забезпечує 20% потреб міста.

 

 

Місто Брешія займає особливе місце у виробництві і розподілі енергії, в основному, через діяльність муніципальної фірми «Аціенда сервізи Муніціпаліцаті» (АСМ). Фірма відповідальна за виробництво, транспортування і розподіл електроенергії і теплової енергії, розподіл природного газу та води, обслуговування вуличного освітлення та світлофорів, управління систем громадського транспорту, а також за прибирання та обробку сміття. Вертикальна інтеграція (спостереження, аналіз і контроль за діяльність - від виробництва до розподілу) сприяла успіху програм, спрямованих на скорочення споживання енергії та програм управління енергією.

 

Вироблена АСМ енергія задовольняє половину енергетичних потреб міста. Муніципальна система розподілу сильно розгалужена, особливо в теплопостачанні. Установка в Брешії становить 40% всіх систем теплопостачання в Італії. У рамках своїх зобов'язань постачальника, АСМ розробила план скорочення енергетичних втрат. У результаті цього, вдосконалення системи транспортування сприяло скороченню втрат на 4,8% і призвело до економії в обсязі 8,3 тис. тонн умовного палива в 1993 році.

 

 

На відміну від більшості своїх колег у Європі, місцева влада Ірландії мають менше автономних зобов'язань. Незважаючи на це, деякі з них проводять динамічну енергетичну політику, однією з цілей яких є обмеження їхньої залежності від національної енергетичної компанії. Одним з таких прикладів є область Корк, розташована в південно-східній частині Ірландії, яка використовує технічний досвід входять до неї міст для розробки проектів місцевого виробництва енергії.

 

Близько 15 років область Корк працює спільно з муніципалітетом Мелоу з використання геотермальної енергії одного джерела, розташованого в східній частині Мелоу. Частина цього ресурсу використовується для підігріву води в плавальному басейні Мелоу через термонасос. На основі переконливості цих результатів, область в даний час направила свої зусилля на розвиток виробництва енергії, використовуючи альтернативні відновлювані енергетичні джерела в усіх їх видах.

Всупереч труднощам перехідного періоду, українські муніципалітети здійснюють майже всі свої основні функції, аналогічні тим, які виконують муніципалітети розвинених європейських країн. Поряд з цим, вони стикаються з тими ж самими перешкодами у здійсненні своїх функцій, що й західні міста. Немає у світі муніципалітету, для якого готівкові фінансові кошти могли б бути достатніми для реалізації своїх планів і намірів. Немає муніципалітету, який би не прагнув до скорочення витрат і поліпшення якості послуг, що надаються своїм жителям.

 

 

Це найрозвиненіша функція українських муніципалітетів в енергетичному секторі. Вони управляють усіма характерними видами громадських будинків, за прикладом своїх західних колег, і здійснюють основний спектр енергетичних послуг. Однією з областей, в яких українські муніципалітети не мають ніякого досвіду, є системне і цілеспрямоване спостереження та збір інформації про енергоспоживання в окремих об'єктах кінцевого споживання, чиї енергетичні витрати лягають на плечі муніципального бюджету. Через це, вони не мають у своєму розпорядженні надійною інформацією про реальний стан цих об'єктів і про потенціал їх енергетичної ефективності.

 

 

Найбільше ця функція проявляється через планування і пристрій території муніципалітету й здійснюється за допомогою планів з облаштування території, а також містобудівних і транспортно-комунікаційних планів. Територіальне і транспортне планування істотно впливає на рівень споживання енергії, незважаючи на те, що ця його роль недостатньо знайома і іноді нехтується. Так, наприклад, відповідним зонування і розподілом площ, оптимальною організацією транспортно-дорожніх комунікацій можна істотно вплинути на кількість і тривалість трудових і нетрудових поїздок, а також на перевезення товарів та інших вантажів. На жаль, енергетичні та екологічні компоненти генеральних планів міст, програм з благоустрою територій, транспортно-комунікаційних схем не завжди дотримуються на необхідному рівні. Часто багато управлінські рішення приймаються без урахування енергетичних наслідків, а також їх впливу на навколишнє середовище. У більшості випадків, це є результатом недостатньої інформованості, відсутності належної практики у країні або неправильного визначення пріоритетів муніципальної політики.

 

 

Українські муніципалітети здійснюють цю функцію у відносно обмежених рамках. Значно вище роль муніципалітетів у виробництві та постачанні тепла. Процес виробництва на деяких теплоцентралях ґрунтується на комбінованому циклі (одночасне виробництво тепла та електроенергії), що на практиці означає, що на території муніципалітетів виробляється і електроенергія. Поступово роль муніципалітетів у виробництві та транспортуванні електроенергії зросте. Важливим сигналом для цього є і відокремлення регіональних енергетичних підприємств з транспортування та розподілу електроенергії. Цим починається процес децентралізації в електроенергетиці. У той же час, використання поновлюваних енергетичних джерел цілком у компетенції і можливостях муніципалітетів.