ГоловнаПублікаціїОСББ«Пастки» закону про ОСББ

«Пастки» закону про ОСББ

Законодавчі колізії все-таки дозволяють мешканцеві будинку, в якому вже діє ОСББ, самому вибирати виконавців основних житлово-комунальних послуг, ігноруючи компанії, які були обрані ОСББ.

Парламентаріям в минулу сесію так і не вдалося змінити законодавство, що регулює діяльність ОСББ - Президент ветував відповідний законопроект. Особливості чинного законодавства коментують юристи.

Задекларований добровільний вступ в ОСББ «на ділі» виявляється неминучим. Такий стан речей, перш за все, пов'язаний із суперечливою законодавчою базою в країні - якщо одне положення Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» декларує добровільну основу створення і вступу до нього, то інше положення того ж документу практично не залишає виходу мешканцям, які не бажають вступати в ОСББ.

Читайте також: ОСББ: історія проблеми та динаміка розвитку

Тим не менш, законодавчі колізії все-таки дозволяють мешканцеві будинку, в якому вже діє ОСББ, самому вибирати виконавців основних житлово-комунальних послуг, ігноруючи компанії, які були обрані ОСББ. Така можливість тим більше актуальна у зв'язку з нормою про створення ОСББ, за якою для цього необхідно всього 50% +1 квартира житлового будинку.

Юристи пояснюють, що відповідно до ст.9 Закону «Про ОСББ», членство в об'єднанні є добровільним. Положення про те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов, закріплено також у ст.627 Цивільного кодексу України.

Більш того, згідно з п.10.5. Типового Статуту об'єднання (затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 141 від 27 серпня 2003 року), власники жилих або нежилих приміщень, що знаходяться у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, а також орендарі можуть укладати з ОСББ договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території та надання послуг.

Однак з іншого боку, згідно зі ст.22 вищевказаного закону, власники квартир, не обладнаних приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем (юридичною особою, яка здійснює управління неподільним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію) незалежно від членства в Об'єднанні. Причому відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускаються. Адже такі дії є порушенням прав інших членів Об'єднання та служать підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з оплати відповідних рахунків у примусовому порядку.

Читайте також: Вступ до ОСББ "покращено" державою

При наявності ж технічної можливості здійснення поквартирного обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електрозабезпечення, забезпечення гарячою водою та інших послуг, власники житлових та нежитлових приміщень можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, за відповідними тарифами для кожного виду послуг у порядку, визначеному законом (ч.1 ст.22 закону).

Таким чином, виходячи з положень закону, власники квартир (приміщень), які не є членами ОСББ, в будь-якому випадку зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг або з управителем майна (ОСББ або КП), або з підприємством, організацією, які надають комунальні послуги.

Аналіз норм закону дозволяє зробити висновок, що якщо в будинку створюється ОСББ, то особа, яка не є його членом, зобов'язана рахуватися з рішеннями загальних зборів та оплачувати комунальні послуги, які йому надаються підприємствами та організаціями, обраними ОСББ. В даному випадку особа, яка не є членом ОСББ, буде нести відповідальність за несплату (неповну або несвоєчасну оплату) комунальних послуг не перед ОСББ, а безпосередньо перед такими підприємствами та організаціями, які, в тому числі, можуть стягнути з нього заборгованість в судовому порядку.

Читайте також: ОСББ балотується до парламенту

Отже, висновки, які можна зробити при аналізі все ще чинного закону:

- власники квартир, не обладнаних приладами обліку, зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управляючим ОСББ.

- проте за наявності в квартирі приладів обліку споживання водо-, тепло-, газо-, електрозабезпечення, забезпечення гарячою та холодною водою, власники житлових та нежитлових приміщень, на підставі укладеного договору, можуть перераховувати кошти безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги - в обхід ОСББ.

Читайте також: Уряд поставить на облік кожного

Іншими словами, якщо за вивезення сміття та прибирання прибудинкової території власнику квартири все одно доведеться платити компаніям, обраним ОСББ, то оплату за електроенергію, воду, опалення та газ, за ​​умови наявності лічильників, він може вносити тим компаніям і організаціям, яким вважатиме за потрібне. Звичайно, до появи двох, а то й трьох виробників тепла та води в тому ж Києві вибирати немає з кого. Однак, як мінімум, можна не міняти виконавця послуги, а значить і тариф.

За матеріалами: «Коментарі», proosbb.info

 
Коментарі (1)
ігор
03 Вересня 2012 p. 10:51
ОСББ не є управителем і не надає комунальних послуг, ОСББ займаються самозабезпеченням тоді питання які тут можуть бути договори.