ГоловнаПублікаціїАналітика Уряд поставить на облік кожного

Уряд поставить на облік кожного

Уряд має намір чіткіше прописати порядок оснащення побутових споживачів лічильниками на теплову енергію та воду. Документ зобов'язує населення встановлювати прилади обліку, а виробникам комунальних послуг заборонити безоблікову подачу ресурсів.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ оприлюднило на офіційному сайті проект закону, яким пропонується внести зміни до законодавства щодо обов'язково комерційного обліку та удосконалення відносин у сфері ЖКГ. Зокрема, документом забороняється поставка тепла, гарячої та холодної води побутовим споживачам без встановлених систем комерційного обліку з січня 2018 року, а бюджетним організаціям та іншим абонентам - з січня 2014 року. Для цього побудинкові або поквартирні лічильники на теплову енергію повинні бути встановлені в житловому фонді не пізніше жовтня 2017 року.

При цьому комерційний облік теплової енергії здійснюється будинковими вузлами обліку в багатоквартирних та інших будівлях, а також індивідуальними вузлами обліку в житлових і нежитлових приміщеннях за рішенням їх власників. Зобов'язання щодо встановлення вузлів обліку покладаються на власників. Установка приладів обліку може відбуватися за рахунок виробників, коштів державного та місцевого бюджетів. Втім, у випадку встановлення приладів обліку за рахунок виробника компослуг, витрати на їх установку і обслуговування включаються в їх собівартість послуг. Тобто, законопроектом споживачеві пропонується надати право або самостійно оплатити установку лічильників, або, фактично, купити їх в розстрочку, щомісяця сплачуючи вартість послуг з тарифами.

Крім того, законопроект виключає терміни «балансоутримувач» і «виконавець житлово-комунальних послуг» і вводить поняття «домовик (груповий) вузол обліку», «індивідуальний вузол обліку» і «колективний споживач». При цьому термін «виробник житлово-комунальних послуг» розширено в частині надання житлово-комунальних послуг.

Читайте також: Тарифний пасьянс

Незважаючи на чинне законодавство, що визначає терміни, в які споживачі зобов'язані встановити системи обліку, ні населення, ні непобутових абоненти не поспішають встановлювати лічильники. Крім того, не квапляться з установкою приладів технологічного обліку і самі підприємства - виробники і постачальники комунальних послуг. Нагадаємо, за даними Мінрегіону, до початку 2012 року в п'ятиповерховий багатоквартирний фонд (128 тис. багатоквартирних житлових будинків) обладнаний на 44% лічильниками холодного водопостачання, 16% - гарячого водопостачання, 38% - теплової енергії та регуляторами температури.

За розрахунками міністерства, в цілому для ведення комерційного обліку необхідно встановити 248 тис. приладів обліку холодної та гарячої води і 111 тис. приладів обліку теплової енергії. Для цих цілей необхідно залучити близько 3,8 млрд грн. Середня розрахункова вартість установки лічильника холодної води становить 3,5 тис. грн, гарячої води - 12 тис. грн, теплової енергії і регулятора температури - 40 тис. грн.

Порядок встановлення квартирних засобів обліку споживання холодної та гарячої води, теплової енергії визначається місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Для установки квартирних лічильників споживач звертається із заявою до власника житлового фонду (ЖЕК, житловий кооператив, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків), на утримання яких знаходяться житлові будинки.

Читайте також: ОСББ: історія проблеми та динаміка розвитку

Роботи по установці квартирних лічильників можуть здійснюватися житлово-комунальними організаціями, виконавцем, виробником чи постачальником послуг, а також спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями.

Лічильники приймаються в експлуатацію робочою комісією, до складу якої входять представники власника житлового фонду уповноваженої організації, виконавця послуг, а також монтажної організації. Прийняття в експлуатацію і опломбування зазначених приладів оформляється відповідним актом.

На підставі цього акта, згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів №630, укладається договір про надання цих послуг, або вносяться відповідні доповнення і зміни до укладених раніше договорів. Оплата послуг здійснюється згідно вищезгаданих Правил за фактично надані послуги за показниками встановлених приладів обліку з моменту прийняття їх в експлуатацію.

Читайте також: Тарифна несправедливість

Для обліку води і теплової енергії застосовуються як вітчизняні так і зарубіжні прилади обліку. В основному встановлюються лічильники ультразвукові, турбінні, вихрові і електромагнітні, але обов'язковою умовою є їх внесення до Державного реєстру приладів обліку, які допускаються до застосування в Україні, і відповідають вимогам нормативних документів (стандартів).

 Зараз в Україну до Державного реєстру внесено понад 90 типів лічильників води і 40 типів лічильників теплової енергії. Слід зазначити, що на ринку робіт з установки приладів обліку в Україні працює більше 500 організацій з використанням широкої номенклатури приладів, що працюють по різних принципових схемах.

 Який же облік споживання енергоресурсів є більш ефективним: квартирний або домовик? Обов'язковому оснащенню засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії підлягають абонентські вводи житлових будинків. Квартирний облік здійснюється за бажанням жителів і за їх рахунок і не є обов'язковим.

 
Коментарі (1)
Андрій Осадчий1
15 Серпня 2012 p. 10:21
Зрозуміло, для чоге це їм. Щоб розв'язати руки прокуратурі до порушувати справи про неугодних. ВИСНОВОК на проект Закону України «Про внесення зміни до статті 188¹ Кримінального кодексу України (щодо недопущення й попередження розкрадання природного газу)» реєстраційний номер 11012 Законопроект розроблено з метою запобігання правопорушенням у сфері суспільних відносин, що регулюють порядок постачання та споживання природного газу. З огляду на це, пропонується внести зміни до статті 188¹ Кримінального кодексу України (далі – КК), встановивши кримінальну відповідальність не лише за викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (чинна редакція ст. 188¹ КК), а й за викрадення в такій спосіб природного газу. Головне науково-експертне управління поділяє стурбованість суб’єкта права законодавчої ініціативи збільшенням випадків незаконного забору та споживання одного з найважливіших природних ресурсів – природного газу. Але конкретні положення запропонованого проекту викликають серйозні зауваження, зміст яких зводиться до наступного. Проектом пропонується передбачити кримінальну відповідальність за самовільне використання природного газу без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов’язкове) або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб. Відтак будь-яке несанкціоноване споживання природного газу на суму, яка визнається значною відповідно до примітки до статті 1881 КК (понад 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у даний час – приблизно понад 50 000 гривень), стає злочином незалежно від причин та мотивів такого діяння. За таких умов кримінально караними можуть виявитись, наприклад, дії з несанкціонованого споживання газу з метою забезпечити споживачів теплом в зимовий період, коли температура є екстремально низкою і припинення опалення може створити загрозу для життя чи здоров’я людей. Проте очевидно, що такі випадки не можуть розглядатись як злочини і не повинні підпадати під дію норм Кримінального кодексу України. А оскільки запропоновані проектом формулювання охоплюють як випадки, які можна визнати злочинними діями, так і випадки, коли кваліфікація певних дій як злочинів була б несправедливою, Головне управління не вважає за можливе підтримати прийняття законопроекту у запропонованому вигляді. Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Заступник керівника Головного управління А.М. Ришелюк Вик.: Н.В. Кідіна