ІНФОГРАФІКА:
Опалювальний сезон у Євросоюзі
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Уряд поставить на облік кожного
«Несерйозні» підсумки 2021 року
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ оприлюднило на офіційному сайті проект закону, яким пропонується внести зміни до законодавства щодо обов'язково комерційного обліку та удосконалення відносин у сфері ЖКГ. Зокрема, документом забороняється поставка тепла, гарячої та холодної води побутовим споживачам без встановлених систем комерційного обліку з січня 2018 року, а бюджетним організаціям та іншим абонентам - з січня 2014 року. Для цього побудинкові або поквартирні лічильники на теплову енергію повинні бути встановлені в житловому фонді не пізніше жовтня 2017 року.
При цьому комерційний облік теплової енергії здійснюється будинковими вузлами обліку в багатоквартирних та інших будівлях, а також індивідуальними вузлами обліку в житлових і нежитлових приміщеннях за рішенням їх власників. Зобов'язання щодо встановлення вузлів обліку покладаються на власників. Установка приладів обліку може відбуватися за рахунок виробників, коштів державного та місцевого бюджетів. Втім, у випадку встановлення приладів обліку за рахунок виробника компослуг, витрати на їх установку і обслуговування включаються в їх собівартість послуг. Тобто, законопроектом споживачеві пропонується надати право або самостійно оплатити установку лічильників, або, фактично, купити їх в розстрочку, щомісяця сплачуючи вартість послуг з тарифами.
Крім того, законопроект виключає терміни «балансоутримувач» і «виконавець житлово-комунальних послуг» і вводить поняття «домовик (груповий) вузол обліку», «індивідуальний вузол обліку» і «колективний споживач». При цьому термін «виробник житлово-комунальних послуг» розширено в частині надання житлово-комунальних послуг.
Читайте також: Тарифний пасьянс
Незважаючи на чинне законодавство, що визначає терміни, в які споживачі зобов'язані встановити системи обліку, ні населення, ні непобутових абоненти не поспішають встановлювати лічильники. Крім того, не квапляться з установкою приладів технологічного обліку і самі підприємства - виробники і постачальники комунальних послуг. Нагадаємо, за даними Мінрегіону, до початку 2012 року в п'ятиповерховий багатоквартирний фонд (128 тис. багатоквартирних житлових будинків) обладнаний на 44% лічильниками холодного водопостачання, 16% - гарячого водопостачання, 38% - теплової енергії та регуляторами температури.
За розрахунками міністерства, в цілому для ведення комерційного обліку необхідно встановити 248 тис. приладів обліку холодної та гарячої води і 111 тис. приладів обліку теплової енергії. Для цих цілей необхідно залучити близько 3,8 млрд грн. Середня розрахункова вартість установки лічильника холодної води становить 3,5 тис. грн, гарячої води - 12 тис. грн, теплової енергії і регулятора температури - 40 тис. грн.
Порядок встановлення квартирних засобів обліку споживання холодної та гарячої води, теплової енергії визначається місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Для установки квартирних лічильників споживач звертається із заявою до власника житлового фонду (ЖЕК, житловий кооператив, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків), на утримання яких знаходяться житлові будинки.
Читайте також: ОСББ: історія проблеми та динаміка розвитку
Роботи по установці квартирних лічильників можуть здійснюватися житлово-комунальними організаціями, виконавцем, виробником чи постачальником послуг, а також спеціалізованими будівельно-монтажними організаціями.
Лічильники приймаються в експлуатацію робочою комісією, до складу якої входять представники власника житлового фонду уповноваженої організації, виконавця послуг, а також монтажної організації. Прийняття в експлуатацію і опломбування зазначених приладів оформляється відповідним актом.
На підставі цього акта, згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів №630, укладається договір про надання цих послуг, або вносяться відповідні доповнення і зміни до укладених раніше договорів. Оплата послуг здійснюється згідно вищезгаданих Правил за фактично надані послуги за показниками встановлених приладів обліку з моменту прийняття їх в експлуатацію.
Читайте також: Тарифна несправедливість
Для обліку води і теплової енергії застосовуються як вітчизняні так і зарубіжні прилади обліку. В основному встановлюються лічильники ультразвукові, турбінні, вихрові і електромагнітні, але обов'язковою умовою є їх внесення до Державного реєстру приладів обліку, які допускаються до застосування в Україні, і відповідають вимогам нормативних документів (стандартів).
Зараз в Україну до Державного реєстру внесено понад 90 типів лічильників води і 40 типів лічильників теплової енергії. Слід зазначити, що на ринку робіт з установки приладів обліку в Україні працює більше 500 організацій з використанням широкої номенклатури приладів, що працюють по різних принципових схемах.
Який же облік споживання енергоресурсів є більш ефективним: квартирний або домовик? Обов'язковому оснащенню засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії підлягають абонентські вводи житлових будинків. Квартирний облік здійснюється за бажанням жителів і за їх рахунок і не є обов'язковим.