Цього тижня у сфері ЖКГ на устах було щонайменше п’ять основних тем: негода та розсьорбування її наслідків, аварійність водопостачання та інших систем, законодавчі новації, переважування тарифів та вже хронічні газові катавасії.
Варто зазначити, що зима, яка розпочалася снігопадами, знеструмленням та ожеледицею 3 грудня 2012 року, так і тримає свої позиції до нині без жодних піддавок і поблажок. Власне, ситуація навіть ускладнилася: до вже відомих погодніх наслідків додалося надмірне обледеніння та людський фактор.
Так, за підрахунками «України Комунальної», протягом цього тижня внаслідок погіршення погодніх умов (обледеніння проводів, налипання мокрого снігу, вітру тощо) та спрацювання систем захисту ліній електропередач, було знеструмлено 918 населених пунктів України у 10 областях. Найбільше постраждали Львівська, Полтавська та Харківська області. Що цікаво, напочатку тижня негода значною мірою бешкетувала на заході та півночі країни, а наприкінці – відвела душу у південних та східних областях (Одеська, Запорізька, Миколаївська, Дніпропетровська).
Жителі окремих регіонів були також стривожені обледенінням дерев, адже під тиском криги ламалися гілки та падали на прохідну, проїздну частину, що значно ускладнювало рух загалом, та дорожньо-транспортний. Власне, що до останього, утруднення руху транспорту було і через ожеледицю. Хоча кожного дня відповідальні спецслужби звітували про забезпечення проїзду усіма шляхами України, не обійшлося і без довжелезних заторів. Зокрема, найбільший був зафіксований 23 січня у Рівненській області.
Такі «пригоди», звичайно, вилилися у скарги громадян, і Уряд просто змушений був відреагувати. «Терміново усунути наслідки ожеледиці на дорогах!» - дав доручення профільним відомствам та місцевій владі Прем’єр-міністр Микола Азаров. На що пізніше Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Темник додав: «Забезпечити повну готовність аварійно-ремонтних бригад, спеціалізованої техніки, а також запасів посипного матеріалу та палива». Посадовець закликав до оперативності реагування спецслужб та у разі виникнення аварійних ситуацій, або потреби у посипних матеріалах чи спеціалізованій техніці терміново у будь-який час доби інформувати оперативно-диспетчерську службу Мінрегіону. Вже наприкінці тижня до цих вимог формально додалися і кошти. За словами Прем’єр-міністра, було прийнято рішення про збільшення фінансування комунальних служб.
Читайте також: Азаров: гуртом і сніг легше розгрібати
Окрім того, на захист постраждалих від погодніх наслідків піднялися і юристи. Зокрема ряд експертів вважає, що громадяни, наприклад, які отримали травми з вини комунальних служб внаслідок слизьких тротуарів, можуть впевнено вимагати через суд компенсації моральної та матеріальної шкоди. «Коли кожен (комунальник – «У.К.») буде притягуватися до відповідальності за неприбрані дороги і лід і коли ця відповідальність буде реальна, тоді вулиці будуть прибиратися», - зазначає юрист Максим Баришніков.
Поряд з мінливістю погоди більш помітними стали і постійні, можна сказати, вже хронічні проблеми, зокрема у сфері водопостачання. Цього тижня мовчати вже було б злочином і Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, констатувала: «В Україні більше третини мереж централізованого питного водопостачання та водовідведення знаходяться в аварійному стані та потребують термінового капітального ремонту».
Зокрема, за інформацією Нацкомпослуг, з усього загалу українських мереж централізованого питного водопостачання, загальна протяжність яких становить 180 тис. км, аварійних – майже 68 тис. км. Отже, питома вага останніх складає 37,7%.
Майже такою самою є ситуація і з водовідведенням: загальна протяжність мереж водовідведення по Україні становить 51,2 тис. км, із них ветхих та аварійних – майже 18,6 тис. Відповідно, частка мереж водовідведення, які потребують негайного ремонту, складає 36,2%.
Взаємопов’язано це, чи ні, але у цей же час Верховна Рада оприлюднює урядовий проект закону №2052, яким забороняється безобліковий відпуск теплової енергії та холодного водопостачання всім категоріям споживачів.
Згідно з документом, всі бюджетні установи та інші споживачі повинні бути оснащені системами комерційного обліку води не пізніше 1 жовтня 2014 року. Населенню потрібно буде встигнути встановити лічильники до 1 жовтня 2017 року. Теплові прилади обліку мають бути повністю встановлені в бюджетних установах до 1 січня 2014 року, а у населення – до 1 січня 2018 року.
Читайте також: Населення поставлять на лічильник
Ініціатори законопроекту стверджують, що запровадження комерційного обліку теплової енергії і води для всіх категорій споживачів забезпечить раціональне споживання цих ресурсів, проте не варто забувати що в середньому вартість установки вузла обліку холодної води становить 12 тис. грн, теплової енергії та регулятора температури – 70 тис. грн, а для впровадження повного комерційного обліку необхідно встановити 248 тис. лічильників холодної та гарячої води та 111 тис. приладів обліку теплової енергії.
У ключі інших пропозицій, - знаковою виявилася і пропозиція Міністерства фінансів. Зокрема, з новим проектом правок у Податковий Кодекс Мінфін пропонує посилити оподаткування нерухомості в рамках сплати податку на розкіш.
Таким чином, узакониться скасування податку на нерухомість як загального збору, який вже набув чинності з 1 січня поточного року. Замість цього, законопроектом планується ввести податок на майно, який фізичні та юридичні особи платитимуть у розмірі 0,5% від оціночної вартості квартир загальною площею 200 кв. м, а також під оподаткування будуть потрапляти квартири вартості 1 тис. мінімальних заробітних плат (1,2 млн грн). Сплачувати податок буде необхідно також власникам дачних, садових і житлових будинків - площею 500 кв. м і вартістю 2,5 тис. мінімальних зарпалт (2,9 млн грн), об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника, - 600 кв. м і 3 тис. мінімальних зарплат (3,4 млн грн). При цьому, в документі наголошується, що сума нового податку не повинна бути менше 2% мінімальної заробітної плати (до грудня 2013 року - 1147 грн) за кожен квадратний метр загальної площі житла.
Розігруються нові партії і у тарифному зважуванні комунальних послуг. Так, на тижні Прем’єр-міністр Микола Азаров повідомив, що в Україні не планується підвищення тарифів ЖКГ для населення, проте існує ймовірність того, що частину тягаря бюджетної компенсації різниці в тарифах «покладуть на багатих». Це, звичайно, стало приводом для широких дискусій. Зокрема, екс-міністр ЖКХ Олексій Кучеренко заявив, що розмови в уряді про комунальні послуги для заможних українців - це популістський і нездійсненний крок. «Тарифи для багатих - це просто смішно», - сказав екс-Міністр ЖКГ, а потім додав, що згідно із законодавством, уряд не особливо впливає на встановлення тарифів на комунальні послуги.
Не обійшлося і без новинок у газовій сфері. Цього тижня вони були і приємними, і шокуючими. Почнемо з приємного: наприкінці тижня Україна підписала з англо-голландським нафтогазовим концерном Royal Dutch Shel угоду про розподіл продукції від видобутку сланцевого газу на Юзівській ділянці. Президент Віктор Янукович вкотре наголосив, що, підписання цієї угоди дасть змогу нашій державі збільшити видобуток власного газу.
Читайте також: Уряд придушить газові протести розмовами
Нагадаємо, потенціал Юзівської ділянки оцінюється в понад 4 трлн кубометрів газу. На етапі геологічного вивчення в рамках проекту планується залучити мінімум 1,6 млрд грн інвестицій і 30 млрд грн - на етапі промислової розробки.
А тепер до неприємного: на думку багатьох експертів, підписання цієї угоди призвело до того, що російський «Газпром», почувши смажене, виставив «Нафтогазу» рахунок на 7 млрд дол за недобір газу у 2012 році. Звичайно ж, у «Нафтогазі» не депресуюють, запевняють, що виконали всі зобов'язання, сплатили всі рахунки за газ, імпортований від «Газпрому» в 2012 році, а сам «Газпром» був неодноразово повідомлений про те, що компанія не потребує у повному обсязі законтрактованого газу. Але тепер нікому достеменно не відомо, що нас очікує далі на газовому поприщі з Росією, бо як би Україна не добивалася газової незалежності, попри підписання таких вагомих угод як з англо-голландським нафтогазовим концерном, до цього ще далеко.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
