«Вперед зі старими проблемами і неоднозначністю у їхньому вирішенні!» - таким міг би бути девіз цього переломного жовтнево-листопадового тижня, що минає.
У переддень, 28 жовтня, уся країна обирала новий Парламент, що звичайно, не могло не накласти свій відбиток на динаміку і розвій цьоготижневих подій не лише у політичній сфері, але й у сфері ЖКГ.
Допоки ЦВК під громадське обурення і підтримку Беркута підраховувала голоси, комунальники намагалися займатися звичними для себе справами: облаштовувати парки та прибудинкові території, укладати договори на вивезення сміття, лагодити водогони та тепломережі, ремонтувати дороги, будувати житло тощо. Робота, як кажуть, кипіла, проте кипіла на повільному вогні, - заважала невизначеність у дні прийдешньому.
Найбільш актуальними темами тижня стали питання теплоенергетики (зокрема газопостачання) та проходження опалювального сезону.
Так, у понеділок, 29 жовтня, Прем’єр-міністр Микола Азаров висловив сподівання, що МВФ, попри гучні заяви, все ж продовжить кредитування за програмою stand-by без висунення вимог підвищити тарифи на газ. За словами посадовця незалежно від того, яка конфігурація більшості буде в парламенті, потрібно якщо не покращити, то хоча б зберегти ті стосунки з МВФ, які вже склалися.
Водночас «У.К.» було проведене опитування серед читачів порталу щодо можливості домовленості між нашим Урядом та МВФ про лояльну ціну на газ для населення, у результаті якого виявилося, що більшість українців все ж не вірить у позитивну розв’язку цього питання.
Вівторок, 30 жовтня, не забарився принести Україні новий російський газовий ультиматум. Так, російська сторона заявила, що якщо наша держава хоче вирішити питання, пов'язане з вартістю газу, то вона має відмовитися від другого та третього енергопакета Європейського енергетичного співтовариства. Це дасть достатні підстави для створення тристоронього газового консорціуму, який і сприятиме зниженю ціни на блакитне паливо.
Читайте також: Росія ставить газовий ультиматум
Загально ж у Європі цей день ознаменувався підняттям біржових цін на блакитний теплоносій майже до 400 дол. за тисячу куб. м. Що є максимумом, принаймні, з початку весни цього року.
У середу, 31 жовтня, низка незалежних експертів запевнили, що Україна відновить співпрацю з МВФ, незалежно від того, які політичні сили переможуть на виборах, оскільки вона має усі для цього можливості і до цього йтиме.
Четверг, перший день листопада, став своєрідною подієвою солянкою.
Так, у цей день Україна підписала контракт з Німеччиною щодо постачання близько 1 млн куб. м природного газу на добу протягом листопада-грудня 2012 року. За попередньою домовленістю сторін газ постачатиметься в Україну з Польщі через ГВС «Дроздовичі», по одній з ліній газопроводу, що з'єднує системи передачі двох країн.
На переферії - Антимонопольний комітет України оштрафував ПАТ «Одесагаз» на 120 млн грн за зловживання монопольним становищем, адже товариство реалізовувало скраплений газ у балонах для побутових потреб населення за економічно необґрунтованою ціною, і зобов’язав привести ціни до економічно обґрунтованого рівня у місячний термін.
Також через порушення правил проведення земельних робіт 1 листопада майже 300 будинків в селищі Антонівка (Херсонська область) залишилися без газу. Як виявилося, підрядна організація, яка здійснює комплекс робіт з реконструкції водопостачання в селищі пошкодила газопровід середнього тиску, внаслідок чого без газу залишилося близько 284 абонентів.
У п’ятницю, 2 листопада, запанувало затишшя, тоді як вже в суботу, 3 листопада, закордонні експерти шокували виведенням ціни енергетичної незалежності України. Так, за їхніми дослідженнями в України є шанс на енергетичну незалежність і відмову від імпорту російського газу до 2030 року, якщо держава знайде на це 207 млрд дол. Звичайно, наразі Україна може знайти лише четверту частину необхідних інвестицій та лише сподіватися, що решту нададуть міжнародні енергетичні гіганти - Exxon Mobil або Shell, які працюють в країні.
Читайте також: Українська енергетика в гонитві за часом
Таким чином, питання ціни газу, а також його постачання залишається вилами писаним по воді і може в ході подальших подій кардинально змінитися.
А поки ж в Україні набирає обертів опалювальний сезон.
Так, у понеділок, 29 жовтня, Мінрегіон прозвітував, що у всіх регіонах країни, за винятком Криму, а також частково Одеської області, працюють всі котельні та повністю забезпечені теплопостачанням усіх споживачі.
Водночас протягом кількох наступних днів стає відомо, що попри високу готовність до опалювального сезону і запуск теплоносія, більшість населення країни скаржиться на якість надання цього виду комунальних послуг.
Так, з початку опалювального сезону до оперативно-диспетчерської служби Мінрегіону надійшло 352 таких звернень. Найбільше з Донецької – 102, Луганської – 55 та Київської – 34 областей. Найчастіше люди скаржаться на відсутність гарячої води та затримку з початком обігріву.
У четверг, 1 листопада, почали бити на сполох львівські теплоенергетики. Станом на цей час 17 тамтешніх будинків не опалюються через значні суми заборгованостей за комунальні послуги, зокрема природний газ. Загалом пожильці цих будинків заборгували теплоенергетикам понад 2 млн грн. Внаслідок цього останні закликають першочергово розраховуватися за спожитий природний газ, а вже потім за інші види комунальних послуг, оскільки саме від цього залежатиме подальший хід опалювального сезону.
І тут варто зазначити, що першочерговість оплати теплових платіжок актуальна у всіх областях України, оскільки через заборгованість населення за природний газ, росте заборгованість теплопостачальних компаній перед газовими, як наслідок – ідуть числені відключення.
П’ятниця, 2 листопада, стала точкою відліку для відновлення, чи пак початку опалювального сезону у Криму. Цього дня усім теплопостачальним компаніям півострова було дане розпорядження почати подачу теплової енергії на об'єкти соціального призначення, що мають акти готовності систем центрального опалення до прийому теплоносія.
Читайте також: «Нехай громадяни або оформляють субсидію, або оплачують послуги ЖКГ. Третього не дано»
Таким чином, можемо підсумувати, що опалювальний сезон прийшов у всі куточки України та за його доладне збереження в оселях доведеться ще поборотися.
Також цього тижня мали місце і деякі нововведення.
Так, у п’ятницю, 2 листопада, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затвердила нові методики стимулюючого тарифоутворення. Згідно документам, запропонований регулятором механізм передбачає встановлення для ліцензіатів комісії довгострокових тарифів (на 3-5 років) на послуги з транспортування теплової енергії, централізованого водопостачання та водовідведення. Це буде стимулювати підприємства галузі знижувати споживання енергоносіїв та отримувати дохід на інвестований капітал. Нова схема, яка в США та Європейському Союзі відома як методика RAB (Regulatory Asset Base – регульована база інвестованого капіталу) дозволить державі встановити економічно обґрунтовану вартість комунальних послуг та припинити дотування підприємств галузі за рахунок виплати компенсації тарифної різниці.
А в суботу, 3 листопада, Уряд визначив порядок придбання житла для військовослужбовців на вторинному ринку. Зокрема, визначено, що придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку буде здійснюватися на конкурсних засадах. При цьому обсяг видатків на придбання житла на вторинному ринку для Міноборони не повинен перевищувати 20% загального обсягу видатків, передбачених Міністерству на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил на відповідний рік.
Отож, сподіватимемося, що усі зміни на краще і в майбутньому вони себе виправдають.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
