Одним з найактуальніших питань у системі соціальної допомоги України, є питання права на пільги щодо оплати громадянами ЖКГ. Беручи до уваги тенденцію приведення тарифу на комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня, актуальність питання підвищується.
Законодавство України передбачає надання різних видів пільг багатьом категоріям громадян. Право на пільги за соціальною ознакою має понад 13 млн осіб, що становить близько 29 % від загальної чисельності населення України. За статистичними даними Мінсоцполітики, в опалювальний період 2011-2012 років субсидіями на оплату послуг ЖКГ скористалося понад 1,3 млн сімей, що становило близько 7,6% від загальної кількості сімей в Україні. Залежно від категорії пільговиків знижка з оплати житлово-комунальних послуг (ЖКП) надається в розмірі від 25% до 100%. В Департаменті державної соціальної допомоги Мінсоцполітики пояснюють: «Найбільш численними категоріями пільговиків, які мають право на знижку з оплати ЖКП, є діти війни, ветерани війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветерани військової служби та органів внутрішніх справ тощо», – пояснює директор Департаменту Віталій Мущинін.
В Україні діє Програма житлових субсидій, яку було започатковано у 1995 році для допомоги малозабезпеченим родинам в оплаті ЖКП. Субсидії надаються з урахуванням сукупного доходу та майнового стану сім’ї. «Через Програму житлових субсидій держава компенсує сім’ям з числа непрацездатних та пенсіонерів витрати на оплату ЖКП, що більші за 10 відсотків їх сімейного бюджету, іншим сім’ям компенсуються витрати, що перевищують 15 відсотків їх доходу», – підкреслює Віталій Мущинін.
Як це роблять сусіди?
У сфері ЖКГ як в Росії, так і в Україні існує два види соціальної підтримки: категоріальне надання пільг на оплату послуг певним категоріям громадян та адресне надання житлових субсидій домогосподарствам з низькими доходами за їх поданням. Перший вид соціальної підтримки менш ефективний як раз через низьку адресність. «У Росії на відміну від України субсидії нараховуються не за фактом займаної площі та отримання послуг, а по затверджуваному для кожного муніципалітету стандарту проживання. Їх може бути два – для багатоквартирних будинків та для односімейних будинків. Тому не треба здавати документи про поточні платежі. Потрібні тільки: документ про склад сім'ї, про відсутність боргів з оплати послуг (якщо немає спільної інформаційної бази) та довідка про доходи членів сім'ї», — пояснює директор напрямку «Міське господарство» Фонду «Інститут економіки міста» (Росія) Сергій Сіваєв.
Читайте також: Тарифна несправедливість
В Україні схожа система отримання пільг. Зокрема, для призначення субсидії необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації заяву, декларацію про доходи і майновий стан осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, а також довідки про доходи осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (крім довідок про пенсії та соціальну допомогу).
Найбільш поширеним інструментом забезпечення доступності комунальних послуг є надання адресної соціальної допомоги окремим категоріям громадян. Інший інструмент соціального захисту – надання житлових субсидій. Наприклад, лише три країни зі складу колишнього СРСР - Україна, Росія та Казахстан - пішли шляхом субсидіювання споживачів комунальних послуг.
Довгоочікувана монетизація
Важлива російська особливість полягає в тому, що всі види допомоги надаються не у вигляді скорочення розміру оплати за послуги, а у вигляді грошових виплат, тобто так звана монетизація пільг та субсидій. Таким чином кошти гарантовано дійдуть до підприємств галузі. «Під монетизацією субсидій та пільг потрібно розуміти, що вони надаються в грошовому вираженні, а розмір оплати за житлово-комунальні послуги при цьому не змінюється. Переваги – мотивація споживачів до раціонального використання ресурсів та поліпшення фінансового становища житлово-комунальних підприємств», – пояснює Сергій Сіваєв.
На думку фахівців, досвід Росії, яка провела монетизацію субсидій та пільг свідчить про ефективність такого переходу. З одного боку монетизація забезпечує адресність соціальної допомоги, а з іншого – надає підприємствам комунальної сфери можливість вчасно отримувати платежі безпосередньо від населення за надані послуги без застосування компенсаційних механізмів з боку держави.
Читайте також: Тарифна гра українських комунальників
Важливим питанням під час визначення категорій отримувачів соціальної допомоги на оплату комунальних послуг є визначення т.з. «рівня максимальної доступності» (долі від сукупного доходу домогосподарства, що витрачається на оплату послуг). Наприклад, в Росії він закріплений на рівні 22%. В Україні ж він законодавчо закріплений на рівні 10% – для непрацездатних і 15% – для працездатних громадян.
На думку експертів, до переваг російського варіанту варто віднести те, що житлова субсидія нараховується не на займану площу, а на стандартну квартиру. Таким чином, субсидія несе більш справедливий соціальний характер. Крім того, такий підхід різко знижує адміністративні витрати. Також варто зазначити і те, що субсидії та пільги надаються у вигляді грошових виплат, що створює в населення мотивацію до раціонального ресурсоспоживання. Однак, процедура розрахунку житлових субсидій поки не враховує сезонність платежів за опалення. Очевидно слід очікувати внесення змін у законодавство щодо цього.
Привілеї навіть серед пільговиків
Щодо України, то у нас проблем більше. Зокрема, велике число професійних пільг. Наприклад, в Росії на відміну від України «пільгові» професії такі як міліціонери, військові, судді і т.д. платять за ЖКП на рівні з іншими громадянами. Тобто, замість підвищення зарплати, знижується розмір платежів за послуги. Як результат, збиток несе комунальний сектор.
Читайте також: Опалювальне міжсезоння: тест на виживання
Що стосується реформування української системи соціальної допомоги в житлово-комунальній сфері, варто відзначити, що напрями реформування системи соціальної підтримки визначені Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки, якою передбачено перехід до принципу адресності при наданні пільг громадянам, крім осіб, які маю мають виняткові заслуги перед Батьківщиною. «Головне завдання, над яким сьогодні працює Міністерство, полягає у підвищенні адресності соціальної підтримки і надання її саме малозабезпеченим категоріям населення. Планується, що систему надання пільг буде переорієнтовано на сім’ї, яким ці пільги найбільш потрібні відповідно до їх матеріального стану», – відмітив пан Мущинін. У результаті реалізації цих заходів очікується упорядкування розгалуженої системи надання пільг, спрямування відповідних бюджетних видатків на підтримку найменш захищених верств населення.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
