Останні два роки стали переломними для ключових сегментів галузі ЖКГ: тепло- та водопостачання. Кардинальні зміни, що сталися в їхній роботі, пов’язані зі створенням нацрегулятора, який ліцензує діяльність природних монополістів, та встановлює тарифи на їхні послуги. Як відомо, до створення Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (23 листопада 2011 року), її функції виконував протягом 1-1,5 років інший регулятор – Нацкомісія, що здійснює держрегулювання у сфері енергетики (НКРЕ). Доти всі підприємства комунальної інфраструктури були підпорядковані місцевій владі.
Централізоване державне регулювання змусило підприємства теплоенергетики та водопостачання працювати в нових умовах. Якщо раніше муніципалітети вимагали від них щомісячно подавати звітність про свої фінансові та виробничі результати, то регулятори розробили більш детальний порядок, форми, та алгоритм звітування, якій змушують підприємства до більш кропіткої роботи зі своїми даними. За словами самих монополістів, місцева влада вимагала від них лише надавати оперативну інформацію. Зазвичай, такий звіт проходив в телефонному режимі та складався з двох показників: процент сплати населенням по рахункам та об’єми фактично відпущених споживачам гігакалорій тепла чи кубометрів води. За відсутності засобів комерційного та технологічного обліку взагалі останні цифри малювалися дуже приблизно.
ДОВІДКА: Нацкомпослуг ліцензує діяльність 134 водопостачальних підприємств, які обслуговують території з населення не менш ніж 40 тис. осіб, та майже 270 теплопостачальників, щорічний об’єм відпуску теплової енергії яких більше ніж 20 тис. Гкал.
Читайте також: Сплата за ЖКГ: теорія великої брехні
Втім, «Україна Комунальна» неодноразово переконалася, що нові порядки звітності дуже складні для підприємств галузі. Так, на засіданнях регулятора часто можна почути, що ліцензіати не надають свої тарифні розрахунки своєчасно, або надають з помилками. При цьому в Нацкомпослуг вважають, що налагоджений «зворотній зв’язок» є запорукою встановлення економічно обґрунтованих тарифів на комунальні послуги, які б враховували всі витрати ліцензіатів на їх вироблення. «Що стосується знаходження спільної мови з ліцензіатами, то це непростий процес, - коментує голова Комісії Валерій Саратов в одному з інтерв’ю взаємовідносин з ліцензіатами. - Не звикли підприємства, що їх діяльність хтось контролює, причому так детально, як це робить Комісія. До того ж, не завжди рівень співробітників наших ліцензіатів дозволяє виконати всі наші вимоги щодо надання звітності, тарифних розрахунків, оформлення документів тощо».
Спробуємо розібратися в колізіях звітності. Формами звітності були встановлені постановою НКРЕ України №606 від 14 квітня 2011 року (форми 1-НКРЕ-виробництво теплової енергії, 2-НКРЕ-тепло, -НКРЕ-водопостачання/водовідведення тощо, всього сім форм звітності). Зважаючи на те, що в 2012 році левова частка ліцензіатів за результатами перевірок Нацкомпослуг були оштрафовані саме за неподання або несвоєчасне подання звітності за формами НКРЕ («У.К.» - Комісія прийняла 21 постанову, якою оштрафувала комунальників на загальну суму 426 тис.грн), то це проблемне питання стало своєрідним каменем спотикання у відносинах ліцензіатів і регулятора.
Однак, як відомо, лише практика є критерієм істини. За час, що минув з моменту запровадження обов’язкової звітності за формами НКРЕ, а також під впливом штрафних санкцій з боку Нацкомпослуг, спеціалісти підприємств в більшості своїй розгадали таємниці складання звітності, намагаючись подавати її правильно та своєчасно.
«Для того, щоб правильно складати звіти за формами НКРЕ, необхідна повна взаємодія між бухгалтерією, абонентським відділом та виробничими службами підприємства. - ділиться своїми «секретами» начальник ПЕВ КП «Полтававодоканал» Валентина Чирничка, - Якщо до введення форм НКРЕ кожна служба підприємства звітувалася окремо, і в загальному балансі був хаос, то з появою цих документів, звітні дані підприємства уніфікувалися, а це є позитивом».
Читайте також: Уряд схиляє нацрегулятори до взаємин
Існують деякі проблеми з поданням звітності, які пов’язані із суб’єктивним їх сприйняттям спеціалістами підприємств – ліцензіатів. «Заповнювати форму 6-НКРЕ-ЖКК, згідно з якою треба звітувати про фінансові результати та виконання кошторису витрат, досить незручно, - говорить провідний економіст КП «Новомосковськтеплоенерго» (Днепропетровська область) Надія Бузінова, - Оскільки вона містить в собі показники інших звітів, таких, як звіт про фінансові результати №2». Через те, що багато цифр дублюється, виникають автоматичні помилки, каже вона. «Окрім цього, є деякі неузгодженості з порядком №16 «Витрати». Але ми вчимося, здаємо звіти з помилками, виправляємо, знову здаємо, така наша робота», - резюмує спеціаліст.
На думку головного бухгалтера КП «Теплозабезпечення» міста Коростень (Житомирська область) Людмили Городничої, істотно б полегшило подання звітності за встановленими формами забезпечення підприємств за державний кошт або на пільгових умовах спеціальним програмним забезпеченням, яке в автоматичному режимі розподіляє витрати та доходи ліцензіата за окремими видами діяльності. Особливо це необхідно підприємствам теплокомуненерго, які відтепер повинні розподіляти свою діяльність на виробництво, транспортування, та постачання теплової енергії. «Таке програмне забезпечення дасть можливість оперативно звітуватися до Нацкомпослуг та унеможливить помилки, які просто неминучі при «ручній» обробці інформації», - констатує пані Городнича.
Тож бачимо, що не такі страшні звіти за формою НКРЕ, як їх малюють. Найголовніше, що потрібно зробити монополістам - ліцензіатам – грамотно та ефективно організувати процес збору на підприємстві первинної інформації, забезпечити злагоджену співпрацю окремих відділів та служб, організувати автоматизований облік доходів та витрат.
Але не тільки ліцензіати мають вдосконалюватися. Щоб, нарешті, знайти спільну мову з ліцензіатами, і Нацкомпослуг має зробити поступальні кроки їм назустріч. Наприклад, не штрафувати одразу підприємства за несвоєчасне подання звітності, а раз на місяць проводити навчально - роз’яснювальні безкоштовні семінари або майстер – класи по звітності. Як бачимо, компроміс – єдиний шлях побудови нормальних відносин між ліцензіатами та Нацкомпослуг. Залишається сподіватися, що це зрозуміють обидві сторони, і поступки не стануть грою в одні ворота.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
