ГоловнаПублікаціїАналітика Українці демонструють споживче ставлення

Українці демонструють споживче ставлення

Досвід спілкування зі споживачами житлово-комунальних послуг на сторінках «України Комунальної» говорить про те, що українському споживачеві надзвичайно важко жити в епоху змін.

Більшості споживачів, які виховувалися за радянських часів важко звикнути до того, що їхнє життя вже не планується зверху, що низька вартість комунальних  послуг залишилася у минулому, що утримувати своє житло потрібно самотужки і не чекати допомоги від держави.

З одного боку, українець бажає отримувати комунальні послуги європейської якості, з іншого – не має жодного бажання сплачувати справедливу вартість за якісні послуги, і замість того, щоб самому полагодити дах свої приватної квартири, готовий місяцями чекати слюсаря – ремонтника із ЖЕКу, навіть попри те, що зі стелі на голову капатиме дощ. А, якщо слюсар не прийде, український споживач поскаржиться у всі інстанції від районного виконкому до Адміністрації Президента на бездіяльність ЖЕКу. Але при цьому дах у його приватній квартирі залишатиметься дірявим, а дощова вода продовжуватиме капати йому на голову. Така вже ментальність українського споживача…

Дивно, але аналізуючи судову практику по справах за позовами комунальних підприємств до споживачів, яка склалася останніми роками, розумієш, що за майже 100 років, які минули від часу виходу фейлетонів Остапа Вишні, описані ним риси ментальності українця не тільки не зникли з його психологічного портрету, а навпаки, зміцнилися в характері українців та набрали додаткового забарвлення.

«Справа №  2605/20852/12 КП «Житлосервіс «Куренівка» проти українця»

У березні 2013  року КП «Житлосервіс» «Куренівка» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із позовом про стягнення заборгованості по оплаті  до гр. В., за утримання житла, прибудинкової території та плати за комунальні послуги яка станом на 01 лютого поточного року становить 2,5 тис. грн, посилаючись на те, що відповідач сплачує вказані платежі нерегулярно та в неповному обсязі, у зв'язку з чим утворилась вказана заборгованість.

Відповідач на судовому засіданні проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що між ним та позивачем не існує договірних відносин, квитанції оплачуються ним в повному обсязі, тариф по утриманню будинку йому нараховується в завищеному розмірі, кошти, які були сплачені за іншим особовим рахунком йому не повернуті.

Читайте також: Споживачі ЖКГ під загрозою розголошеня

Рішенням суду від 9 квітня 2013 року заборгованість було визнано, оскільки   відповідач гр. В., отримував житлово-комунальні послуги, не відмовлявся від їх отримання у вказаний період часу, отримував рахунки на сплату житлово-комунальних послуг, які містили у собі перелік послуг, їх обсяг та вартість та жодного акту – претензії про неякісне надання послуг не складав.

Справа № 2506/11893/2012 «Українець проти комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради».

У січні 2013 року гр. С. звернувся до Деснянського районного суду Чернігова із позовом до КП «Деснянське» про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди.

Спір між українцем та комунальним підприємством виник через те, що за версією КП «Деснянське» його заборгованість  за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій станом на 1 лютого складає 3,8 тис. грн. За вказаною адресою КП «Деснянське» надсилає відповідні рахунки  для оплати вказаних послуг. Гр. С просив визнати вказані дії  протиправними, оскільки він не укладав з відповідачем  відповідного договору про надання зазначених послуг, також просив стягнути на його користь з відповідача 5 тис. грн в рахунок спричиненої моральної шкоди, оскільки через нарахування йому вказаної заборгованості він відчуває психологічний дискомфорт.

Рішенням суду від 14 лютого цього року гр. С було відмовлено в задоволенні його позову через те, що згідно довідки КП «Деснянське» за ним дійсно рахується заборгованість в сумі 3,8 тис. грн. Акти-претензії щодо ненадання послуг не складалися.

Не допоміг гр. С і Апеляційний суд Чернігівської області, який ухвалою від 15 квітня відхилив апеляційну скаргу гр. С., мотивуючи це тим, що твердження апелянта щодо відсутності у нього заборгованості  за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на підставі того, що він не укладав з відповідачем договору про надання відповідних послуг, не можуть бути підставою для визнання протиправними дій відповідача по їх нарахуванню, оскільки позивач є споживачем вказаних послуг, відповідач фактично такі послуги  надає.

Справа № 2/108/11777/2012 КП «Войковець» проти українця

У листопаді 2012 року КП «Войковець» звернулось до Керченського міського суду АРК Крим із позовом до родини М. в про стягнення  заборгованості  у сумі 2,8 тис. грн за утримання дому та прибудинкової території.

19 лютого родина М. подала до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з КП «Войковець» заподіяної моральної шкоди через те, що  КП «Войковець» систематично порушує його права не тільки, як споживача, але як і громадянина України, оскільки постійно здійсню тиск на позивача та на його родину,  вимагаючи постійно сплатити борги за утримання дому та прибудинкової території, але при цьому не оказуючи даних послуг.

Читайте також: Коли комунальні послуги рахуються попунктно

Рішенням суду від 16 травня заборгованість з родини М. на користь КП «Войковець» була стягнена, натомість для задоволенні вимог родини М. про стягнення  моральної шкоди суд не знайшов підстав, оскільки:

- родина споживача визнала, що вони частково сплачують  комунальні послуги, а саме за вивіз сміття;

- з актами-претензіями на неналежне надання послуг, оформленими відповідно до законодавства, відповідачі стали звертатись лише після звернення позивача КП «Войковець» до суду з позовом;

-споживач сам зобов'язаний укласти договір  на  надання  комунальних  послуг;

- тарифи на послуги КП «Войковець» встановлені у відповідності до чинного законодавства та родиною М. не оскаржені.

Чому у всіх трьох випадках споживачі анічогісінько не зробили для захисту своїх інтересів до суду? Чому не уклали договори з комунальниками, які б враховували інтереси, насамперед, споживача? Чому не отримуючи належної якості послуги сиділи і мовчали, а не складали акти – претензії? Воістину, правий класик української сатири Остап Вишня, який ще майже сто років тому написав, що «чухраїнці  будь-яку роботу, хоч би в якій галузі їхнього життя та робота виникла, починають почухавшись і не  швидко сказавши: «Так, якось-то вже буде!».

 
Коментарі (4)
Sergiy
24 Липня 2013 p. 12:08
З одного боку законодавство передбачає відносини з власниками квартир виключно на договірних засадах, з їншого боку існують забороняючі норми щодо відключення від систем опалення та ГВП та інколи відсутня технічна можливість(СПРОБУЙТЕ ВІДМОВИТИСЯ!!??).Крім того місцеві органи влади в більшості визначають виконавців послуг які не в змозі забезпечити якість комунальних послуг(комфортні умови проживання в багатоквартирних будинках).Спробуйте звернутися до суду щодо спонукання укладання договорів згідно правил надання послуг.От і виникає ситуація взаємовідносин поза правовим полем.Хоча закон поганий але він закон.Тому суди в більшості і приймають рішення по внутрішньому переконанню судді, який проживає в ,,хатьонці,,і про житлово-комунальне господарство тільки здогадується.
Виктор
26 Липня 2013 p. 23:43
Автор пишет: "-споживач сам зобов'язаний укласти договір на надання комунальних послуг". По действующему законодательству немного не так. Исполнитель должен предложить договор для подписания. А потребитель должен подписать договор. Но - на автоматически, а может дать свои предложения и замечания, отраженные в протоколе разногласий. Если исполнитель не согласен, - должен подать в суд. А вот эту процедуру исполнитель не выполняет. И получается, что договор не заключен, как правило, по вине исполнителя.
Андрій Осадчий
27 Липня 2013 p. 07:20
Вікторе, автор лише навів цитати з рішень українських судів, нічого зайвого і особистого, така думка про порядок укладання договорів української Феміди
Sergiy
29 Липня 2013 p. 10:13
Наздоганяючи Константина.Мало того є законодавча норма щодо договірних відносин між субєктами господарювання та місцевою владою. А влада контракти з керівниками видає9 а можливо так і розуміє закони) за договора з юрособами.