ГоловнаПублікаціїОпалювальний сезон 2023-2024ЖКГ на старті опалювального сезону

ЖКГ на старті опалювального сезону

Передчасний старт опалювального сезону, несподіванки бюджету на майбутній рік і смуга перешкод у газовій сфері. «Україна Комунальна» пропонує огляд головних подій минулого тижня.

Україна впритул підійшла до нового опалювального сезону. Так, за останніми даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ в ході підготовки до осінньо-зимового періоду житлових будинків – підготовлено на 98% від запланованих обсягів, об’єктів теплопостачання та водопровідно-каналізаційного господарства – 99% від запланованих обсягів, спеціалізованої техніки – 97%. На 99,3% завершена підготовка котелень. Акти готовності на сьогодні отримали 97,7% або 24 тис. котелень (із 24,5 тис). У котельнях замінено понад 1100 застарілих котлів (це 99% запланованого обсягу) на сучасні з більшим ККД.

Зокрема, профільний міністр Геннадій Темник зазначав, що з 1 жовтня в областях почнуть працювати робочі групи Мінрегіону, які перевірятимуть проведення пусконалагоджувальних робіт і початок опалювального періоду.
 
Згідно з законодавством, в Україні теплоенергетики мають з 5 жовтня забезпечити опалення 100% об’єктів соціальної сфери, з 15 жовтня – забезпечити опалення 100% житлового фонду.  Втім, деякі українські міста уже розпочали опалювальний сезон завчасно, у зв’язку із тим, що за прогнозами Гідрометцентру  середньодобова температура у деяких областях не піднімається вище 8 градусів за Цельсієм. 
 
Так, достроково розпочався опалювальний сезон  з 25 вересня у закладах соціальної сфери Хмельницького. Відповідне розпорядження підписав міський голова Сергій Мельник. Він доручив розпочати опалювальний сезон в лікувально-профілактичних установах, дошкільних, шкільних закладах міста незалежно від форм власності.  
 26 вересня опалювати почали у Кіровограді з пологового будинку №1 та  у Львові з обласної клінічної лікарні, оранжереї національного університету імені Франка, державного комунального будинку дитини та санаторної школи-інтернату. Однак, із 30 вересня у Львові опалювати почнуть всі садочки, школи, заклади охорони здоров’я. А з 1 жовтня тепло подається до житлових будинків міста.
 
Також Полтава поповнила перелік міст, в яких вже розпочався опалювальний сезон. ПОКВП «Полтаватеплоенерго» ввімкнуло опалення для шести лікарень. 27 вересня КП «Харківські теплові мережі»   розпочало подачу тепла в заклади соціальної сфери: лікарні, пологові будинки, дитячі садки і школи. До черкаських дитячих садочків та лікарень тепло прийде 1 жовтня.
 
Опалювальний сезон  столиці починається вже з 30 вересня. Втім, за інформацією ПАТ «Київенерго», станом на 27 вересня до опалення вже підключено 10 лікарняних закладів.
 
Втім, для того, щоб опалювальний сезон в Україні пройшов без ускладнень, теплоенергетикам необхідно розрахуватися із газовими боргами. Уряд зобов’язав регіони погасити наявну заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» до 15 жовтня, наголосивши, що відповідальність за виконання цього доручення нестиме місцева влада.
 
Окрім всього іншого, тиждень, що минає приніс ЖКГ несподіванки бюджету. Так, стало відомо, що  уряд при формуванні основних статей держбюджету на 2014 рік має намір заощадити на витратах ЖКГ. У проекті, який доопрацьовує Кабмін, поки передбачено мінімальне фінансування галузевих державних програм у розмірі 846 млн грн.
 
У газовій сфері Україна продовжує долати смугу перешкод. На цьому тижні Європа оголосила про своє рішення, що поставки газу зі Словаччини в Україну можуть відкласти на невизначений термін. Зокрема, представник Євросоюзу заявив, що країна не піде на реекспорт без згоди «Газпрому». Тому українській владі доведеться розраховувати на інші канали диверсифікації. Одним з них може стати польський напрямок.
Постачати газ в Україну розраховує польська нафтогазова компанія PGNiG. Остання готова продавати до 1,7 млрд кубометрів газу в рік у зв'язку з падінням обсягу споживання у Польщі, закуповуючи газ на газовій біржі Baumgarten.
 
Окрім того, Україна продовжує працювати над диверсифікацією постачання енергетичних ресурсів. Значна роль у цьому процесі відводиться співпраці з провідними світовими компаніями.
 
Зокрема, Президент Віктор Янукович заявив, що спільно з американськими партнерами (компанія «Екселерейт Енерджі» та ін.) до середини наступного року буде запущено першу фазу проекту «LNG-термінал», що дозволить Україні приймати до 5 мільярдів кубічних метрів природного газу.
 
Також на цьому тижні голова держави висловив сподівання, що уряд підпише угоду з МВФ на 14,3 млрд доларів вже в цьому році. Однак, за його словами, на сьогодні залишається невиконаною ключова вимога фонду. Він уточнив, що це умова - підвищення тарифів на газ для населення. «Ми не можемо підвищити ціни. Коли підписувати угоду, залежить від МВФ. Однак ми хочемо замінити цю умову на іншу і готові це обговорити», - резюмував президент України.
 
В Україні продовжуються роботи по видобутку власного сланцевого газу. Прем'єр-міністр Микола Азаров  назвав вартість сланцевого газу вітчизняного видобутку - трохи більше 200 дол. за тис. куб м. При цьому, він зазначив, що собівартість видобутку може становити 140-160 дол. за 1 тис. куб. м. 
 
Також, за словами Миколи Азарова, запаси сланцевого газу в Україні становлять близько 4,5 трлн куб. м. «За нашим поточним споживанням цього обсягу вистачить Україні на 100-150 років», - зазначив Прем'єр.
 
На тижні житлово-комунальне господарство вирішувало і ряд житлових проблем. Зокрема, на тижні, що минає представники фракції КПУ запропонували свій варіант законопроекту, яким пропонується врегулювати права власності мешканців багатоквартирного будинку на спільне майно.
 
Документ, нещодавно оприлюднений на сайті Верховної Ради, вже піддався критиці з боку представників Нацради з розвитку ОСББ при Кабміні та юристів. Втім, ряд ключових норм документа експерти вважають прогресивними.
 
Серед іншого, на цьому тижні знову актуальним стало питання кредитування ОСББ. Один з українських банків розпочав реалізацію нової власної цільової програми кредитування об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), до розробки якої залучалися експерти Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та представники Міністерства регіонального розвитку і житлово-комунального господарства.
 
Коментарі (0)