Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Борги населення за послуги ЖКГ до серпня склали 11,2 млрд грн. Левову частку заборгованості, за даними Держстату, формують борги за послуги централізованого опалення, гарячого водопостачання - боржниками є 27,2% власників особових рахунків, послуги з утримання будинків та прибудинкових територій - 21,6%, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - 18,7%, газопостачання - 18 7%, вивезення побутових відходів - 18,6%. Накопичення заборгованості населенням, крім економічно необґрунтованих тарифів, негативно позначається на економіці підприємств галузі, які згодом не можуть розрахуватися за енергоносії.

Оскільки українське законодавство забороняє відключати боржників - побутових споживачів від теплопостачання та водопостачання, то фактично єдиним механізмом стягнення заборгованості зі злісних неплатників для підприємств ЖКГ є подача позовної заяви в суд.

Але це досить складний шлях, оскільки споживач повинен платити за сукупністю всіх позовів не більше 20 відсотків. Незначні суми можна вдасться отримати комунальникам від безробітного боржника, крім того, підприємствам доведеться сплачувати судовий збір. Останнє викликає у представників галузі безліч нарікань, у зв'язку з тим, що у них немає фінансової можливості сплачувати судові витрати. Судовий збір комунальники сплачують з 2011 року. Спробуємо розібратися, у чому складнощі «судового методу» повернення боргів за ЖКГ.

Механізм стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги являє собою дворівневу процедуру. Згідно Цивільно-процесуального кодексу, вона передбачає видачу судового наказу, а згодом - розгляд позову. Останній етап, тобто, позовну виробництво починається в разі скасування судового наказу за заявою боржника.

Читайте також: Як працювати з неплатниками за послуги ЖКГ?

Зокрема, в ст. 96 ЦПК зазначається, що судові накази видаються у разі подання виконавцем/виробником послуги позовної вимоги про повернення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих позивачем на суму заборгованості. Втім, у ст. 118 ЦПК уточнюється, що позовна заява може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або його скасування судом.

При цьому, судовий збір сплачується за подання заяви про видачу судового наказу. У разі відмови в його прийнятті або ж у разі скасування наказу внесена сума судового збору підприємствам ЖКГ, які виступають заявниками, не повертається. 

Згідно п. 1 ч. 2 ст. закону «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви ставка збору становитиме 1% від суми заборгованості, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (з 1 січня 2013 року - 1147 грн). Граничний поріг, який не може перевищувати судовий збір, тотожний триразового розміру мінімальної зарплати. За подання заяви про видачу судового наказу необхідно сплатити 50% ставки, яка визначається з суми, яка оскаржується.

Таким чином, за подання заяви про видачу судового наказу з приводу боргів за житлово-комунальні послуги, комунальне підприємство повинно сплатити 114,7 грн. Якщо ж боржник подасть заяву про скасування судового наказу і доведеться стягувати з нього заборгованості шляхом подачі позову - сума судового збору становитиме не менше 229,4 грн.

Читайте також: Хто заробляє на боргах ЖКГ?

Однак законом визначено можливості, що дозволяють уникнути сплати судового збору. Так, згідно ст. 8 закону «Про судовий збір», суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк (термін - прийняття судового рішення) з урахуванням майнового становища позивача (підприємства ЖКГ). Крім того, суд може на підставі фінансово-економічного стану позивача зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Тобто, за законом, якщо суду будуть надані вагомі докази важкого матеріального становища підприємства, то цілком можливо взагалі уникнути сплати судового збору. Закон детально не регламентує порядок звернення до суду з питання звільнення від судового збору, тому слід керуватися загальною нормою ст. 27 ЦПК України про право заявити клопотання і прикласти до нього підтверджуючі документи щодо кожного доводу. Таке клопотання потрібно додавати до заяви про видачу судового наказу або до позову.

Втім, відмова суду у задоволенні такого клопотання не виключений. Тоді підприємства можуть подати апеляцію, в якій просять оскаржити відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або про повернення позовної заяви заявнику за мотивами несплати судового збору. І також просити суд апеляційної інстанції звільнити від сплати судового збору. 

Використовувалися матеріали http://tial.org.ua/