Проголошуючи у порушення всіх українських законів незалежність республіки Крим, а також, організовуючи нелегітимний референдум про приєднання півострова до РФ, влада автономії забула про те, що інфраструктурні зв'язки з Україною у Крима сильніше і міцніше, нiж зв'язки культурні та політичні. Забули про це і кримчани, які ставили «галочки» в бюлетенях навпроти проросійського запитання, забули про це і в Росії, вважаючи, що організувати енерго- і водопостачання нової федеративної одиниці буде просто і недорого. В Україні, ймовірно, забули про політичні орієнтації та культурні уподобаннях кримчан, але ось про житлово-комунальне питання - ні.

 

Читайте також: Крим «хоче пити» - хто напоїть?

 

 Багаторічні проблеми сектора ЖКГ Криму, зокрема, що стосуються постачання півострова енергоресурсами та дніпровською водою, цілком зрозумілі. Насамперед тому, що в нашій країні звикли відсувати рішення галузевих проблем «на потім»: фінансування ЖКГ ніколи не було у переліку пріоритетних статей витрат держбюджету (галузь вже кілька років поспіль отримує в кращому випадку, не більше 6-7 млрд грн, виняток становлять бюджетні дотації 2012 року). Реформування та модернізація цього сегменту давно перетворилися на політичний лозунг. Тарифна політика «розривається» між «деполітизацією» з одного боку (виведення тарифного регулювання на національний рівень), і штучно створеним адміністративним пресом щодо стримування економічного обґрунтування цін на воду, теплову енергію, газ і електрику - з іншого. І ця тенденція також з'ясовна - соціальні бунти на тлі зростаючих тарифів на послуги ЖКГ невигідні жодній владі, а розробити ефективну систему компенсаторних механізмів - немає ні коштів, ні бажання.

 

Загалом, до вечора 23 березня Криму не було про що хвилюватися. Починаючи від Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, завершуючи парламентарями різних фракцій, - всі поквапились гарантувати кримчанам стабільність енерго- та водопостачання. Нагадаємо, Україна не визнала сепарацію півострова і заявила про те, що ця територія вважається «тимчасово окупованою». Відповідно, українська влада заявила, «що вимикати громадянам України, які проживають в АРК, світло, газ і воду ніхто не збирається». У підтвердження цієї тези, 19 березня Держагентство водних ресурсів заявило про плановий 56-ий пуск дніпровської води у Північно-Кримський канал, який є головною «водною артерією» півострова. Як повідомлялось раніше, Крим споживає понад 200 тис. куб. м. води на добу. Для повного забезпечення потреб півострова в цьому році на зрошення і наповнення кримських водосховищ планується направити 806,2 млн. куб. м. дніпровської води. 

 

Втім, що таке залежність Криму від української електроенергетики (півострів на 80% забезпечується електричною енергією, згенерованою Запорізькою АЕС) кримчани відчули вже в неділю, 23 березня. Згідно з офіційними повідомленнями «ДТЕК Крименерго», причини аварійного «віялового» відключення кримських міст (без світла залишилися більше половини населення півострова) були суто технічними. Міністерство енергетики та вугільної промисловості пізніше повідомило, що переведення Криму на аварійний графік освітлення здійснено у зв'язку з «перегрівом високочастотного загороджувача на лінії “Каховська-Островська”». Однак, електропостачання півострова було повністю відновлено до 14:00 понеділка. І українські чиновники знову повернулися до звичної риторики про те, що громадян України в АРК не будуть «відрізати» від комунальної та енергетичної інфраструктури. 

Але чіткої стратегії щодо подальшого ресурсозабезпечення окупованої території в України немає. Про це свідчать розрізнені заяви влади про можливе збільшення собівартостей кубометрів води, газу, гігакалорії тепла та кіловата електроенергії для мешканців кримського півострова. Зокрема, минулого тижня про це заявив народний депутат, лідер фракції «ВО "Батьківщина"» Сергій Соболєв. За його словами, чиновники та парламентарі працюють над розробкою документа, з прийняттям якого для Криму буде введено «спеціальний режим тарифоутворення».

 

Читайте також: Кримчанам можуть ввести спецтариф на ЖКП

 

«Ми не маємо наміру дотувати громадян Російської Федерації, окупантів, які розмістили військові частини на тимчасово окупованій території. До того ж, тарифи в Криму надзвичайно низькі. Саме тому буде встановлено спеціальний режим. Таким чином, ми будемо мати відносини щодо газових тарифів, тарифів на електроенергію, які занижені приблизно в чотири рази, щодо тарифів на воду, які занижені у сім разів», - повідомив журналістам пан Соболєв. При цьому він запевнив громадян України, які проживають в автономії, що Україна «буде підтримувати їх субсидіями». Про те, що уряд працює над поліпшенням компенсаторних механізмів (а мова йде саме про субсидування державою споживачів житлово-комунальних послуг, що мають право на таку пільгу), заявляли і в Міненергетики, і в Мінрегіоні, і, безпосередньо, в Кабінеті Міністрів.

Російські опоненти української влади також поквапилися з заявами про те, що Крим «не буде у транспортній та енергетичній блокаді». Для цього самопроголошена влада Криму оголосила націоналізацію українських газових підприємств («Чорноморнафтогаз») та чорноморського шельфу, а губернатор Краснодарського краю Олександр Ткачов заявив, що на півострів вже доставлено 250 «олімпійських» енергогенераторів. Окрім того, російський посадовець пообіцяв півострову більш тісну інтеграцію в енергетичну систему Кубані. «Цілком можливо, Крим підключать до енергосистеми Краснодарського краю. Завдяки олімпійському проекту, сьогодні у Великому Сочі є профіцит потужностей електричних мереж», - заявив пан Ткачов вчора журналістам. 

 

Читайте також: Українська енергетика в Криму: сирота чи господиня?

 

Цю ж інформацію підтвердив самопроголошений перший Віце-прем'єр Криму Рустам Теміргалієв. При цьому він підкреслив, що постачання енергії з України продовжує скорочуватися, в зв'язку з чим із Сочі в Крим вже направили 9 мобільних газотурбінних станцій, потужністю 200 МВт. Також, за словами пана Теміргалієва, на півострові розгорнуто близько 900 мобільних і дизельних установок, які забезпечують безперебійне електропостачання органів влади, шкіл, лікарень, дитсадків та насосних станцій.

Втім, навіть, якщо ці потужності в змозі покрити потреби півострова в електроенергії (Крим на добу споживає понад 600 МВт, з яких 150 МВт виробляють вітрові та сонячні електростанції), «дизельна енергетика» - витратний проект. По-перше, максимальна потужність аварійних дизельних генераторів рідко перевищує 20 КВт, відповідно, таких установок, як кажуть, «не напасешся». А, по-друге, за розрахунками експертів, вартість «дизельного» кіловата варіюється в діапазоні 3-4 грн, тоді як максимальна вартість українського кіловата для непобутових абонентів (в Україні диференційовані тарифи) - 1,03 грн. Аналогічна ситуація з мобільними газотурбінними електростанціями: авіаційне паливо, на якому переважно працює таке обладнання, дорожче мазуту і газу, і один кіловат, згенерований мобільною станцією, як мінімум в 3 рази перевищує вартість традиційної енергії. 

Але, якщо тимчасові заходи щодо забезпечення стабільного електропостачання Криму РФ ще пропонує, то з водо- та газопостачанням залишається сподіватися лише на довгострокові перспективи, наприклад, такі як будівництво газової та водопровідної інфраструктури через Керченську переправу. При цьому вартість такого проекту вже оцінюється в мільярди інвестицій, але терміни реалізації називаються стрімкі - до 3 років.

 

Разом з тим, самопроголошена влада Криму, також як і українські чиновники, обіцяють кримчанам широкий діапазон компенсаторних механізмів. «Якщо вони («У.К.» -український уряд) бажають нажитися на Кримі за рахунок електроенергії і води, то ми їм бажаємо успіху в такому питанні. А, якщо вони нас таким чином лякають, то наші кримчани страждати від підвищення тарифів не будуть. Вони там скасовують всі пільги, а в нас - навпаки. У нас будуть додаватися пільги», - заявив агентству «еКрим» Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ самопроголошеного Криму Сергій Глєбов.

 

Він також повідомив, що РФ готується профінансувати витрати ЖКГ півострова: «Сьогодні міністерства та відомства Російської Федерації вносять у своє Міністерство фінансів витрати на це. Поки нам невідомо, яка це сума. Поки ми поставили нашим підвідомчим організаціям завдання, наприклад «Воді Криму», провести аналіз цін, які діють на сьогодні, і зрозуміти, рентабельні вони чи ні. Швидше за все, що ні, тому що весь час відбувалася компенсація різниці в тарифах», - повідомив минулого тижня пан Глєбов.

Що буде робити РФ на території Криму, і як буде вирішуватися «окупаційне питання» в цілому, та житлово-комунальне запитання зокрема - покаже час. Очевидно одне - Росія готова сісти за стіл перемовин для обговорення подальшого ресурсозабезпечення та водопостачання півострова, про що вчора заявив Прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв.

 

Щодо української тарифної політики, то все ще не ясно, як її будуть визначати парламентарі, які в особі пана Соболєва пообіцяли Криму і тарифне зростання, і субсидіарну безпеку. У той же час, не варто забувати, що у Раду подано проект № 4473-1 (автор - Сергій Соболєв), яким пропонується особливий режим взаємовідносин з окупованою територією - Кримом. Однією з норм, що запропонованi документом, встановлюється мораторій на ведення на півострові будь-якої господарської (підприємницької і непідприємницької) діяльності. У тому числі сфера законопроекту зачіпає й господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню. Для водопостачальної компанії «Вода Криму», кримських теплоенергетичних потужностей - це прямий удар, оскільки вони здійснюють ліцензовану діяльність на підставі умов, визначених державними регуляторами.

 

Очікують прийняття цього законопроекту і в Міненергетики. Так вчора ДП «Енергоринок» призупинив розрахунки з кримськими енергетичними компаніями за вироблену ними електроенергію. «Ми призупинили нарахування тієї генерації, яка знаходиться в Криму: сонячних станцій і теплоелектроцентралей... Ми чекаємо рішення Верховної Ради про прийняття закону про окуповані території», - повідомив Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Продан. За словами чиновника, після прийняття відповідного рішення, режим діяльності компаній у Криму буде регулюватися Кабміном. «Звичайно, в цьому випадку ціну на електроенергію буде підвищено», - додав пан Продан.

 

Не варто забувати і про те, що у разі отримання кредитного траншу з боку Міжнародного валютного фонду, вже з травня українці будуть оплачувати комунальні послуги за більш високими тарифами. Але сприяти як мінімум 50-відсотковому збільшенню тарифів на газ, і як наслідок, зростанню вартості інших комунальних послуг, буде не тільки МВФ. Позначиться на тарифах також і скасування «газової знижки» в розмірі 100 дол. за тисячу кубометрів для України. Про можливе прийняття такого рішення вчора заявив прес-секретар Президента РФ Дмитро Пєсков. 

 

Нагадаємо, що 30-відсоткова знижка на російський газ, що імпортується, була надана Україні в результаті «харківських угод», підписаних у квітні 2010 року. Тоді Україна отримала «газові» преференції в обмін на продовження терміну перебування Чорноморського флоту РФ в Криму до 2042 року. У Росії впевнені, що де-юре флот наразі базується не в Україні, а на території одного з суб'єктів Федерації, відповідно, виникає питання про відшкодування так званого газового боргу в розмірі 11 млрд дол, про що вчора вже поквапився заявити Президент РФ Володимир Путін. У той же час, голова українського Міненергетики Юрій Продан оголосив, що у другому кварталі ціна російського газу буде розраховуватися згідно з «харківськими домовленостями», і складе 378 дол. за тис. куб.м. 

 

Втім, росіян також очiкує тарифне зростання - вчора Федеральна служба з тарифів заявила, що з 1 липня для населення вартість газу збільшиться на 4,2%. Які компенсаторні механізми задіє російська влада, - не наша українська справа. А ось як наша держава буде допомагати українцям, у тому числі і кримчанам, - питання відкрите, особливо з урахуванням бюджетного дефіциту. Про те, що коштів на виплату житлово-комунальних субсидій - немає свідчать і дані Держстату. Так, у січні-лютому 2014 року відшкодування на оплату ЖКП отримали близько 140 тис. сімей, що майже на 22% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

 

«Україна Комунальна» продовжить стежити за геополітичними іграми, «розмінною монетою» у яких наразі є людські долі, а «козирем» - житлово-комунальне питання.