ЖКГ потопає у боргах

Новини по темі

28 Грудня 2021 p. 11:11
«Несерйозні» підсумки 2021 року  

20 Серпня 2021 p. 10:35
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено  

05 Серпня 2021 p. 14:13
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?   

Боргова яма

У сфері ЖКГ актуальною продовжує залишатись складна фінансова ситуація навколо водоканалів та теплокомуненерго. Тенденцію до зниження рівня платежів підприємства водопровідно-каналізаційного господарства демонструють вже зроку в рік, однак у поточному році цей показник знизився до рекордних 10%. За чотири місяці водоканали наростили борги за електроенергію до 3,3 млрд грн. За підсумками року цей показник може перевищити 5 млрд грн.

Зростання заборгованості водоканалів перед енергопостачальними організаціями пояснюється невідповідністю між встановленими тарифами та реальною собівартістю послуг з водопостачання, а також відсутністю дотацій з держбюджету на погашення цієї різниці. Ускладнює ситуацію й те, що практично щомісяця водоканали отримують нову підвищену ціну на електроенергію. Так, у лютому поточного року вартість електроенергії для споживачів другого класу зросла на 5% (до 1,20 грн/кВт/год). І це при тому, що станом на початок року вартість кіловата й так зросла на 5%. Якщо така тенденція зберігатиметься і надалі, то до кінця року ріст становитиме 20%. Підвищення цін на електроенергію призвело до збільшення питомої ваги вартості спожитої електроенергії у витратах підприємств водопровідно-каналізаційного господарства до майже 60%. А діючі тарифи, за даними самого ж галузевого регулятора (Нацкомпослуг), відшкодовують у середньому лише 60% собівартості вироблених водоканалами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

В аналогічній ситуації опинились теплопостачальні підприємства. Станом на середину місяця сума боргу теплокомуненерго перед НАК «Нафтогаз України» склала 4 млрд грн. Як наслідок підприємствам припиняють постачання палива. Як і у випадку з водоканалами, причиною того що теплокомуненерго не можуть здійснити розрахунки за спожиті послуги є не виплата державою дотації на погашення різниці в тарифах. Саме ця дотація й дозволяє провести розрахунки за спожитий природний газ, виходячи з покриття різниці між фактичною вартістю природного газу в 1309 грн/тис. куб м та закладеною у тариф 1040 грн/тис. куб м.

Читайте також: Водоканали України: за крок до прірви

Втім, на тижні голова НКРЕ Сергій Тітенко спробував заспокоїти громадськість, заявивши, що напруженість на енергоринку у зв'язку із зростанням боргів водоканалів незабаром може бути знята. Пан Тітенко нагадав, що у березні поточного року Кабмін затвердив порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Згідно з документом, обсяг субвенції у 2013 році на покриття різниці в тарифах для водоканалів повинен скласти 3,5 млрд, для теплопостачальних підприємств – 1,6 млрд грн. 

Іншої думки дотримується перший заступник Голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики Верховної Ради Геннадій Зубко. «До нас надійшла інформація, що на залишках Держказначейства в кінці квітня було лише близько 100 тисяч гривень, тому говорити, що знайдуть гроші на покриття всієї різниці, яка накопичилася у водоканалів і теплокомуненерго, я вважаю, що підстав немає», - розповів посадовець.

Вирішити ситуацію можна лише шляхом підвищення тарифів до економічно обгрунтованого рівня, переконаний старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква. Сподіватися ж на підтримку з державного бюджету на думку експерта не варто. З ним погоджується заступник Голови комітету з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Верховної Ради Владислав Лук'янов. Однак, у короткостроковій перспективі, посадовець бачить вирішення проблеми шляхом виділення коштів з держбюджету. Зокрема, пан Лук'янов зазначає, що у бюджеті закладено низку механізмів, які дозволяють фінансувати важливі й невідкладні для держави потреби.

Читайте також: «Нафтогаз» напустив холоду

На сам кінець нагадаємо, що на початку року голова Нацкомпослуг Валерій Саратов заявляв, про плани відомства щодо поетапного підвищення тарифів на тепло- і водопостачання, а також водовідведення з приведенням їх до економічно обґрунтованого рівня до 2015 року.

Балансуючи на межі

На тижні Кабмін оприлюднив затверджений ще 29 квітня баланс газу на поточний рік. Згідно з документом, імпорт природного газу в Україну складе 27,3 млрд куб м. З них у «Газпрому» «Нафтогаз» закупить лише 18 млрд куб м, ще 8 млрд імпортує компанія Ostchem бізнесмена Дмитра Фірташа. Решту 1,3 млрд куб м палива буде імпортовано за реверсною схемою від німецького газового трейдера RWE.

Така стратегія по скороченню закупівель імпортного газу може вилитись у новий конфлікт між НАК та «Газпромом», щодо недобору палива згідно з контрактом. Втім, експерти переконані, що Україна свідомо йде на такі ризики, адже у випадку судового позову від «Газпрому», на користь Києва можна використати той факт, що реверсний газ – російського походження. «При умілій постановці цих питань, українські юристи можуть відстояти наші позицій, коли Росія подасть позов до Арбітражного суду, і показати, що ми виконали зобов’язання. Тобто купили російський газ, але за іншою ціною», - розповів «телеканалу новин 24» президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук.

Однак, фахівці попереджають, що якщо чергово судового позову не буде, штрафні санкції від «Газпрому» можуть стати формальним приводом для отримання контролю над українською ГТС. Нагадаємо, нещодавно президент російського газового товариства Валерій Язєв заявив, що Росія пропонує Україні два варіанти співпраці: обмін активами між «Газпромом» та «Нафтогазом», або ж спільну експлуатацію ГТС. При цьому пан Язєв не виключає поступок Україні щодо ціни на газ, однак лише у випадку якщо контракт визнають недійсним.

Читайте також: Українська ГТС може перейти до «Газпрому»

Разом з тим, лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов висловив пропозицію відкласти розгляд законопроекту про реформування «Нафтогазу», який за рішенням уряду дозволяє приватизацію вітчизняної ГТС. Більше того, за словами секретаря спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації, народного депутата від фракції Партії регіонів Антона Кіссе, на даний момент понад 30% нардепів від провладної фракції виступають проти даного законопроекту. 

Незалежно від рішення Верховної Ради, питання подальшої долі ГТС не варто відкладати у «довгий ящик», адже у подальшому це може спричинити зниження обсягів транзиту газу по території України, переконаний народний депутат від фракції ВО «Батьківщина», колишній член парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Олександр Гудима. На його думку, саме політична невизначеність в Україні стала причиною пасивної позиції Європи у створенні тристороннього консорціуму Україна-ЄС-Росія, а також причиною того, що «Газпром» активізував будівництво обхідних газопроводів.

Без нових доріг

На тижні голова «Укравтодору» Євген Прусенко повідомив, що відомство має намір завершити ямковий ремонт доріг загального користування до кінця червня поточного року. За статистикою, яку наводить пан Прусенко, станом на кінець місяця відремонтовано 98% доріг державного значення та 37% - місцевого значення.

Разом з тим, Прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що «Укравтодор» у 2013 році змушений відмовитись від будівництва нових автомагістралей. Причиною такого рішення, за словами Прем'єра, стала складна ситуація із завершенням капітального та поточного ремонтів автошляхів. За даними «Укравтодору», вартість будівництва одного кілометра дороги в Україні, залежно від категорії, може становити від 3 до 50 млн грн. Втім, пан Прусенко зазначає, що говорити про точну вартість будівництва дещо некоректно, адже чимало факторів залежать від конкретного проекту.

Читайте також: «Укравтодор» відмовився від будівництва доріг

Що ж стосується існуючих доріг, то в уряді обіцяють посилити контролю за їх експлуатацією. В першу чергу це стосуватиметься великовантажного транспорту. Зокрема, у літній період планується ввести обмеження на рух такого автотранспорту, оскільки при високій температурі важкі фури руйнують дорожнє покриття. За словами голови уряду, вже найближчим часом на всіх транзитних трасах країни будуть встановлені системи контролю ваги автотранспорту. Наразі така система працює у тестовому режимі на Житомирській трасі.

Слід зазначити, що віднедавна почала діяти заборона на в’їзд вантажних автомобілів із дозволеною максимальною масою понад 4,5 т до Києва. Відтепер транзитний великогабаритний транспорт зможе рухатися територією столиці лише у нічний час. У Київській міськдержадміністрації пояснюють, що це покращить організацію дорожнього руху, підвищить пропускну спроможність вулично-дорожньої мережі столиці та позитивно вплине на екологічний стан міста.