ГоловнаПублікаціїТеплоенергетикаАльтернативний орієнтир української енергетики

Альтернативний орієнтир української енергетики

В українській енергетиці намітилася нова тенденція - частка альтернативних джерел в загальному енергобалансі країни інтенсивно зростає.
В Україні намітилася європейська тенденція - альтернативна енергетика швидкими темпами почала зростати, і витісняє традиційні джерела генерації. Експерти впевнені, що такі темпи розвитку можуть привести до того, що до 2030 року її частка в загальному енергобалансі країни буде еквівалентна потужностям 6 атомних енергоблоків.

Історія «озеленення»

В українській енергетиці намітилася нова тенденція - частка альтернативних джерел в загальному енергобалансі країни інтенсивно зростає.
 
За даними НЕК «Укренерго», за минулий рік встановлена потужність української енергосистеми збільшилася на 0,3% або на 149 МВт. Цей приріст був досягнутий завдяки введенню в експлуатацію нових електростанцій, що працюють на оновлених джерелах енергії. Їх сумарна потужність зросла на 4% і на 1 січня 2012 року досягла 5,8 тис. МВт (включаючи потужність великих гідроелектростанцій). При цьому, частка енергетики, джерелом для виробництва якої є викопне паливо, навпаки, скоротилася на 0,15% - до 47,5 тис. МВт. За прогнозом провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченко, до 2030 року Україна може збільшити потужність електростанцій на поновлюваних джерелах до 6 тис. МВт, що еквівалентно шести блокам атомних електростанцій.
Читайте також: Рятівні новації
Безперечним лідером за приростом потужності були сонячні електростанції: восени минулого року австрійська компанія Activ Solar завершила будівництво та ввела в експлуатацію 80-мегаватний парк «Охотникове», а в грудні - 100-мегаватний парк «Перово». Однак максимальну частку в енергобалансі країни займає альтернативна електроенергія, вироблена з енергії води: потужність гідроелектростанцій складає 4,6 тис. МВт, що на 0,1% більше в порівнянні з минулим роком. Зростання її частки пов'язане з введенням в експлуатацію нових і реконструкцією діючих малих ГЕС. На другому місці - сонячна енергія. Потужність всіх вітчизняних сонячних електростанцій становить близько 200 МВт. Вітряні електростанції наростили істотні потужності лише в минулому році - на початок січня 2012 року вони становили 121,3 МВт, продемонструвавши 40-відсоткове зростання. Такий стрибок пояснюється тим, що в експлуатацію було введено 15 вітроагрегатів ТОВ «Вітряний парк Новоазовський» (37,5 МВт).
 
Нові ядерні блоки в експлуатацію не вводилися, тому частка атомної енергетики залишилася незмінною - 13,8 тис. МВт, а потужність теплових електростанцій знизилася на 75 МВт. Жоден новий вугільний або газомазутний блок не був введений в експлуатацію. На Добротвірській ТЕС, що входить в генеруючу компанію «Західенерго», з експлуатації був виведений турбогенератор потужністю 100 МВт. У той же час після капітального ремонту потужність другого енергоблока Старобешівської ТЕС («Донбасенерго») збільшилася з 175 до 200 МВт. «Традиційна енергетика останнім часом майже не розвивається, а альтернативна - показує значне зростання, і туди направляється дуже багато інвестицій», - коментує ситуацію експерт з енергетичних питань Національного екологічного центру України Дмитро Хмара.
В останні роки в усьому світі альтернативна енергетика за темпами розвитку випереджає традиційну, причому швидше за все розвивається сонячна енергетика. Ще в 2008 році загальносвітові вкладення в енергетику, що працює на поновлюваних джерелах, перевищили інвестиції в традиційну, а в 2009 році в експлуатацію було введено більше «альтернативних» енергопотужностей, ніж на викопному паливі. Так що намічена у нас тенденція відповідає загальносвітовій. За даними Think Progress, в 2011 році в Європі серед нових енергетичних потужностей сонячні електростанції становили 26,7%, вітрові - 21,4%, газові - 22%. Частка нових електростанцій, що спалюють вугілля, виявилася значно меншою - 4,8%, електростанцій, що працюють на мазуті - всього 1,6%, великих ГЕС - 1,3%.
 
 

«Вікно» в Європу

Якою має бути частка альтернативної енергетики для оптимального розвитку економіки? У ЄС, наприклад, прийнято рішення довести до 2020 року її частку до 20%. Але вже зараз є підстави думати, що реальний показник перевищить запланований - багато країн в секторах електричної і теплової енергії вже перевершили свої цілі, тому ймовірно, що вся Європа в цілому досягне цих показників, набагато раніше, а до 2020 року за рахунок поновлюваних джерел буде задовольнятися 34% попиту на електроенергію. За прогнозами Bloomberg New Energy Finance, в світі зростання альтернативної енергетики в найближчі 20 років буде більше, ніж у вісім разів, і її потужності до 2030 року досягнуть 2,5 ТВт. Причому після 2020 року 50% «альтернативних» потужностей, що вводитимуться, будуть сонячними. За прогнозами, Міжнародного енергетичного агентства (International Energy Agency) слід очікувати, що до 2050 року сонячна енергетика забезпечуватиме 20-25% світового виробництва електроенергії.
 
Тому сьогоднішні європейські показники можна вважати орієнтиром. А плюси від цього очевидні вже зараз: по-перше, це чиста енергія, виробництво якої не пов'язане з шкідливими викидами в атмосферу і ризиками серйозних аварій, по-друге, введення потужностей, що працюють на поновлюваних джерелах енергії, зменшує потребу в традиційному паливі, часто імпортному (адже в Україні досить тільки вугілля, що видобувається в складних і небезпечних умовах). І нарешті, такі електростанції можуть будуватися в дуже короткі терміни, а значить, з'являється реальна можливість швидко вирішувати проблеми енергодефіцитних регіонів.
Вітчизняне ЖКГ - один з найбільших в країні споживачів природного газу та електроенергії (на третьому місці після промисловості і населення). При цьому, державі все складніше дотувати ціни на енергоносії для ЖКГ, а велика частина населення об'єктивно не здатна оплачувати житлово-комунальні послуги за реальними економічно обгрунтованими цінами. У результаті комунальний сектор виявляється збитковим. Саме з цих причин ЖКГ найбільше потребує ефективних рішень, заснованих на використанні енергії з відновлюваних джерел енергії. Правда, для того, щоб ці рішення з'явилися, необхідно більше, ніж говорити про те, яка хороша альтернативна енергетика. Реформа національного енергобалансу з метою диверсифікації ризиків і зниження енергозалежності від імпортних носіїв повинна стати питанням національної безпеки України.
 
Вадим Матвєєв
 
Коментарі (0)