Майже кожного дня споживачі послуг ЖКГ стикаються з проблемами комунального характеру. То водопровідники не хочуть ремонтувати кран, то в опалювальний сезон батареї у квартирі холодні, то рахунки за спожиті послуги лякають астрономічними цифрами. Якщо Вам це знайомо, експерти «У.К.» спробують допомогти знайти правильну відповідь, та проконсультують з юридичних та суперечливих питань.

 

 

 

Відповідно до пп. 9 п. 2 статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів. Відповідно до статті 23 цього ж закону, до об'єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об'єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об'єкти загального користування.

 

Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил. Відповідно до статті 34 цього ж закону, Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Однак, наразі такі Типові правила Мінрегіоном не затверджені.

 

Згідно зі статтею 25 цього ж закону, утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Статтею 36 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлені вимоги до фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, де передбачено, що фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників тимчасових споруд, розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування.

 

Так, серед іншого за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються охорона та утримання об'єктів благоустрою комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям. А благоустрій прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснюється за рахунок коштів власників житлових і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, отриманих як плата за надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

 

Крім того, згідно зі статтею 28-1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» власники або балансоутримувачі об’єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі населених пунктів забезпечують її утримання відповідно до Правил утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів та технічних засобів регулювання дорожнього руху, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Статтями 16-21 Закону України «Про автомобільні дороги» встановлено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

 

Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: проїзна частина вулиць і доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі. Межі вулиці за її шириною визначаються «червоними лініями». Розташування будь-яких об'єктів, будівель, споруд або їх частин у межах «червоних ліній» вулиці не допускається.

 

 

 

 

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об’єктах благоустрою і здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об’єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів, озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об’єктів тощо.

 

Відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання місцевих органів сільських, селищних та міських рад належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян та прийняття рішень про організацію громадських вбиралень, стоянок та майданчиків для паркування автомобільного транспорту, здійснення контролю за їх діяльністю відповідно до закону.

 

Також повідомляємо, що відповідно до статті 39 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями. Крім того, згідно із статтею 40 цього Закону самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

 

Водночас слід зазначити, що відповідно до статті 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

 

 

 

Відповідно до Правил експлуатації полігонів побутових відходів, затверджених наказом Мінжитлокомунгосп України від 01.12.2010 №435, розробленого на виконання Закону України «Про відходи», полігон побутових відходів - інженерна споруда, яка призначена для захоронення побутових відходів і повинна запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище і відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам. Ці Правила поширюються на полігони, що діють, та нові полігони, прийняті в експлуатацію державною приймальною комісією відповідно до законодавства.

Слід зазначити, що захоронення побутових відходів - остаточне розміщення побутових відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях (полігонах) таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив побутових відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів. Таким чином, Мінжитлокомунгосп передбачив захоронення побутових відходів лише на полігонах. А проектування таких об’єктів здійснюється відповідно до ДБН В.2.4-2-2005 «Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування».

 

Однак, відповідно до статті 35-1. Вимоги щодо поводження з побутовими відходами Закону України «Про відходи» захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах. Забороняється проектування, будівництво та експлуатація полігонів побутових відходів без оснащення системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. Тобто можна сказати, що побудовані сміттєзвалища до зарегулювання цього питання підзаконними актами та державними будівельними нормами, також мають право подовжувати існувати. Однак це питання з природоохоронної та санітарно-епідеміологічної точки зору є досить дискусійним. Оскільки сам термін захоронення відходів у цьому законі визначено, як остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів. Саме тому існуючі звалища то забороняють експлуатувати, то знову дозволяють.

 

Крім того, Мінрегіон України наказом від 10.01.2006 №5 затвердив Рекомендації з удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів. Ці Рекомендації призначені для удосконалення експлуатації діючих полігонів та звалищ твердих побутових відходів, незалежно від їх підпорядкованості, які не мають проектів, роботи на яких виконуються з порушенням технології захоронення ТПВ, а персонал не забезпечений необхідними санітарно-гігієнічними умовами. Це є підтвердженням вищесказаного, що однозначної заборони експлуатації сміттєзвалищ в законодавстві не існує, і вони продовжують функціонувати поряд з полігонами. Однак наразі проектувати та будувати нові об’єкти для захоронення побутових відходів, виходячи із вищезазначених нормативно-правових актів, можливо лише у вигляді полігону. Таким чином, терміни «полігон» і «звалище» використовуються відповідно до свого значення. У більш широкому сенсі використання радимо застосовувати словосполучення «полігони/звалища».

Від редакції: