ІНФОГРАФІКА:
Як Україна пройшла найважчий в історії опалювальний сезон
Яка мінімальна температура у приміщеннях у країнах Європи
Роз'яснення, як оплачувати комуналку під час війни
Що робити, якщо вдома холодні батареї
Стан інфраструктури «Укрзалізниці»
Перелік пільг на ЖКП, що передбачені для учасників бойових дій
Які нормативи використовуються при розрахунку субсидії
Як розраховується житлова субсидія та кому призначається
Скільки років має служити будинок, ліфт чи літак
Виробництво електроенергії з ВДЕ
Будівельні казуси новобудов
«Несерйозні» підсумки 2021 року
Невідповідність державним стандартам теплолічильників фірми «Семпал» офіційно підтверджено
Чому українські комунальники закуповують лічильники проросійського виробника?
Як свідчать прогнози експертів, слід очікувати збільшення попиту на первинному ринку житла. Як відбувається передача будинків в експлуатацію та, які проблеми виникають при цьому, спробувала розібратись «Україна Комунальна».
Сьогодні, на відміну від минулих років, будинок здається в експлуатацію за декларацією, а не за актом готовності. Відповідні норми задекларовані законом № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року. Цим документом парламент спростив дозвільну процедуру для будівництва. Зокрема, закон встановив максимальний 10-денний термін для видачі будь-якого з дозволів, у тому числі й на введення збудованого об’єкту в експлуатацію та підключення його до інженерних систем та інфраструктури водо- та теплозабезпечення. Видача дзвільних документів відбувається за принципом «мовчазної згоди». Для цього забудовнику треба подати до органів будівельно-архітектурної інспекції відповідну декларацію. Починати роботи можна через 10 днів, якщо за цей період не була отримана відмова. «Щоб отримати акт, потрібно було мати на руках підписи від безлічі структур, включаючи пожежників, санстанції та інших структур. Сьогодні ж ми здаємо декларацію, і якщо протягом 10 днів до неї немає зауважень, будинок вважається введеним в експлуатацію», – підкреслює член ради директорів Конфедерації будівельників України, генеральний директор НВО «Созидатель» Леонід Турчин.
Фахівці запевняють, що проблем на стадії введення в експлуатацію будинку існує досить багато, однак найбільша з них – невідповідність до проекту.
Читайте також: Державна іпотека тріщить по швах
«У нас є проект і є об’єкт, що побудований по цьому проекту. Якщо у вас чомусь стіни тонші на 5 сантиметрів м, то це відхилення від проекту. Можливо ці стіни і витримають дане навантаження, але конструктори розрахували стіни саме визначеної товщини. Тому забудовник має їх зробити саме такими. Чи наприклад, якщо будинок має в проекті 21 поверх, а на практиці у нього 23 поверхи, це теж порушення. Тому що будівельні норми дозволили тут будівництво саме 21 поверхового будинку. Тобто в майбутньому, за планом ці зайві поверхи, наприклад, можуть щось закривати. Тому саме такі проблеми, а саме - не відповідність проекту - і є головними проблемами на стадії введення в експлуатацію багатоповерхового будинку», – пояснює незалежний експерт Ярослав Цуканов.
Складності з введенням будинку в експлуатацію ще пов’язана й з не підключенням будинків до інженерної інфраструктури. Існують непоодинокі випадки, коли право власності передано власнику квартири, а будинок не підключений до водопостачання, не створені умови для водовідведення тощо. «Це дійсно велика проблема. Часто це відбувається тоді, коли забудовник через суд визнає об’єкт незавершеного будівництва, закінченим. Наприклад, будівництво відхилилось від проекту. І державні структури не дозволяють вводити в експлуатацію будівлю. Але є дірка в законодавстві, яка дає можливість через суд визнати дану будівлю об’єктом завершеного будівництва і оформити на нього правоустановчі документи. Але це не означає, що місто підключить будинок до інженерних мереж і введе в експлуатацію цю будівлю», – зауважив Ярослав Цуканов.
Читайте також: Іпотека спіткнулася об регіони
Крім того, природні монополісти – надавачі комунальних послуг не хочуть приймати на баланс інженерні інфраструктури нових будинків. Це питання потребує врегулювання на законодавчому рівні, але відверто потрібно й говорити про те, що багато питань, які вже врегульовані, фактично не реалізовуються. «В законі «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудовник платить єдиний внесок місту на розвиток інфраструктури. Цей внесок нібито повинен гарантувати автоматичне зарахування на баланс монополістів інженерної інфраструктури будинку. Але,на жаль, це зараз не відбувається», – пояснив колишній представник Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Віктор Матчук.
Експерти нагадують і про невиконання чиновниками норм законодавства. «Наприклад, чиновник не дає дозвіл на введення в експлуатацію будинку, хоча все виконано згідно проекту, ніяких відхилень немає. В нормальній країні можна зобов’язати або відсторонити його від виконання обов’язків або назначити іншу комісію. У нас же це малоймовірно», – підкреслив генеральний директор компанії Global Solutions Сергій Тумасов. - Ніякі законопроекти чи ініціативи не допоможуть. Тому що у нас навіть ті закони, що вже існують, не виконуються. Зокрема, в процедурі введення в експлуатацію прописано все досить чітко. Якщо вона складна, то давайте її зробимо простішою, якщо це можливо.
Вихід із ситуації фахівці вбачають в чіткому визначенні терміну розгляду, винесення рішення і видачі документів. На їх переконання, варто призначити покарання за порушення цих термінів. «Хотілося б, щоб закони виконувалися двосторонньо, не тільки народом, а й чиновниками. Повинна бути обопільна відповідальність за недотримання законів», – підкреслює Леонід Турчин.
Читайте також: Ілюзорна іпотека
Таким чином, ситуація у сфері введення в експлуатацію багатоквартирних будинків й досі складна, не дивлячись на спроби парламенту врегулювати проблемні питання. Законодавство в повній мірі не виконується, нові законопроекти не створюються. Чи слід очікувати покращення вже завтра? Очевидно, ні.