Серед основних завдань, які повинен вирішити новий базовий закон – можливість вибору споживачем прийнятної та зручної для нього моделі житлово-комунального обслуговування, - інформує «Україну Комунальну» прес-служба Мінрегіону. А також – відсутність положень, які можна трактувати неоднозначно, чіткість та зрозумілість у визначенні товарів, послуг, прав та обов’язків суб’єктів ринків ЖКГ, повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, національного регулятора. Не менш важливе значення матимуть також відповідність обов’язків суб’єктів ринку та їхньої можливості відповідати за ними, відсутність декларативних норм, механізмів реалізації яких не існує.
«Це має бути цілком новий закон. Причому, основне, на що слід звернути увагу при його розробці – дерегуляція галузі. В електроенергетиці, наприклад, діє один профільний закон – і, зверніть увагу, немає таких нарікань на роботу галузі, які має житлово-комунальне господарство. Ми повинні «побачити» перспективу країни», – наголосив Перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Олександр Аліпов.
За словами члена Колегії Мінрегіону, першого заступника голови КМДА Олександра Мазурчака, запропонована структура та алгоритм розробки базового закону заслуговують на підтримку.
Читайте також:Вибори і ЖКГ: у парламент на «кульгавій козі»
«Сьогодні ми, чи не вперше, маємо спробу системного підходу до вирішення проблем галузі. У нас сьогодні надзвичайно багато суперечностей у чинному галузевому законодавстві та нормах, відсутній єдиний підхід у базових визначеннях. Тому роботу, яку представлено, треба підтримати і продовжувати. Слушна думка, що законодавчий акт повинен врегульовувати базові, системні речі, тоді як норми технічного регулювання слід прописати підзаконними актами», – наголосив Олександр Мазурчак.
На необхідності запровадження максимальної прозорості засад діяльності житлово-комунальної галузі та чіткому розмежуванню повноважень у сфері дії нового закону звернув увагу експертів секретар Комітету галузевих реформ Мінрегіону Дмитро Швидченко.
«Житлово-комунальне господарство стане повноцінним учасником ринку лише тоді, коли ми припинимо надавати йому якогось особливого статусу, коли воно позбудеться надмірних «особливостей» і діятиме прозоро, як будь-який інший сектор економіки. Крім того, при визначенні повноважень слід безумовно дотриматися принципу трьох рівнів організації виконавчої влади. Яка відповідно поділяється на центральні органи, які забезпечують формування державної політики в галузі, центральні органи, які забезпечують реалізацію державної політики та органи, що забезпечують реалізацію контрольної функції, окремо, звичайно, враховуючи наявність національного регулятора. Це забезпечить виконання актом базових функцій закону та вбереже його від постійного коригування», – зауважив Дмитро Швидченко.
Читайте також: Реформа ЖКГ - невтішне майбутнє
«Якщо досі хтось думає, що проект нового закону це збірник усіх існуючих на сьогодні норм, то він глибоко помиляється. Це цілком новий закон, який повинен дати старт справжній реформі галузі. Сьогодні у нас реформи ЖКГ немає, ми тільки говоримо про неї двадцять з лишнім років. Є розрізнені спроби часткових змін. Відтак, ми повинні закласти основи майбутньої реформи, чому повинен сприяти новий базовий закон. Він повинен враховувати існуючі реалії. І тому ми будемо узгоджувати свої дії із його розробки з усіма зацікавленими відомствами, а також із громадськістю. Це дуже непросто, але ми будемо діяти саме так», – підбив підсумок засідання Олександр Аліпов.
Нагадаємо, що створення єдиного базового закону у житлово-комунальному господарстві визначене Мінрегіоном як один із пріоритетних напрямків роботи на 2013 рік. Адже тільки на найвищому рівні галузевої нормативної бази діє 21 закон, деякі з яких навіть по різному визначають термінологію. При цьому будь-які намагання удосконалити чинну галузеву нормативну базу «упираються» в протиріччя тому чи іншому закону.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
