Дивна ситуація склалась у комунальній сфері України, зокрема, у теплопостачанні. Дивна, в першу чергу, тим, що процедура проведення конкурсу на закупівлю теплової енергії у теплогенеруючих організацій не врегульована.
Здавалося б, у країні з ринковими відносини повинно бути право обирати найвигідніший варіант. Саме тому у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ розробили проект урядової постанови, якою пропонуються зміни до діючих з жовтня 2007 року «Правил користування тепловою енергією». Ця постанова, в разі затвердження, повинна врегулювати процедуру проведення конкурсу на закупівлю теплової енергії у теплогенеруючих організацій, що приєднані до магістральних або місцевих теплових мереж теплопостачальної або теплотранспортуючої організації. Документом також передбачається встановлення процедури закупівлі теплової енергії від теплогенеруючих організацій на конкурентних засадах.
Разом з тим, кардинальних змін проект не передбачає. Зокрема, поняття теплопостачальні організації розширюється і замінено на більш логічне поняття теплогенеруючі, теплотранспортуючі, теплопостачальні організаціями. Але, документом визначено, що саме теплогенеруююча організація повинна платити за приєднання до магістральних або місцевих теплових мереж теплопостачальної або теплотранспортуючої організації. Також визначено період протягом, якого виконавчий орган місцевої влади повинен забезпечити організацію конкурсу на закупівлю теплової енергії. Такий термін визначено – 30 днів з моменту отримання звернення до теплогенеруючої організації про бажання початку поставки теплової енергії в теплову мережу. Термін дії договору на закупівлю теплової енергії не може бути коротшим ніж 1 рік.
Читайте також: Боротьба за тепло
Якщо теплогенеруючі організації під час участі у конкурсі пропонують різні ціни на теплову енергію, то переможцем стає та організація, що запропонувала найменшу ціну. Якщо теплогенеруючі організації пропонують однакові ціни на теплову енергію, то перевага надається закупівлі теплової енергії з поновлювальних джерел енергії або відходів, потім надлишковій тепловій енергії виробничих циклів промислових підприємств, потім тепловій енергії когенераційних установок, в останнє тепловій енергії з природного газу, твердого палива та інших джерел енергії. І відповідно, якщо умови однакові, то перевага надається організації, що пропонує більший термін постачання.
Однак учасники ринку такі ініціативи не схвалюють. «Якщо розмовляти про централізоване теплопостачання, то сьогодні процедура конкурсу взагалі непотрібна. Тому що у нас тарифи регулює Нацкомпослуг і у споживача фактично нема вибору, крім обрати монополіста теплокомуненерго зі встановленим тарифом. Якщо брати інші держави, скажімо, Швецію, де в одну систему централізованого теплопостачання входить теплова енергія кількох виробників, там - це доцільно. В нашій державі цього ще немає», – наголосив директор КП «Уманьтеплокомуненерго» В’ячеслав Коваль. «Сьогодні такі норми носять, скоріш, теоретичний характер. Оскільки говорити про якусь конкуренцію в умовах природної монополії досить складно, – зазначив генеральний директор ОКПП «Полтаватеплоенерго» Володимир Чернявський. - Для високого рівня централізації теплопостачання теоретичний вибір між одним чи іншим виробником може мати місце. У випадку нашого підприємства, де рівень централізації досить невисокий, це важко уявити».
Окрім того, поряд з традиційною тепловою енергетикою, тобто централізованим теплопостачанням, на ринок виходять багато структур, в тому числі приватних, що виробляють нетрадиційне тепло: «В Умані вже одна піролізна котельня змонтована, і її обслуговування та вартість гігакалорії набагато нижчі, ніж в централізованому теплопостачанні. Тому споживач має право вибору, де закуповувати теплову енергію», – пояснив пан Коваль.
Читайте також: Для кого тепло коштує дорожче?
Однак очікувати швидкого застосування документу не варто. Адже проект постанови повинен пройти погодження з Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінфіном, Нацкомпослуг, Держпідприємництвом, Мін’юстом.
Досить незрозумілим являється авторство проекту постанови, адже сфера теплопостачання, у тому числі, правила приєднання до мереж, повинна регулюватися Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг (Нацкомпослуг). Колізія полягає в тому, що за Господарським кодексом Мінрегіон законно став автором. То ж слід очікувати виникнення проблем у вирішенні питань щодо регулювання сфери користування теплової енергії.
Варто зазначити про ще один важливий документ. Зокрема, нещодавно Нацкомпослуг затвердила «Правила приєднання до теплових мереж».
Раніше відносини між власниками теплових мереж та юридичними або фізичними особами, які хотіли приєднатися, залишалися неврегульованими. Власне, були відсутні порядок та правила приєднання новозбудованих об’єктів та обладнання до вже існуючих мереж. Ця ситуація була незручною, як для підприємств теплокомуненерго, так і для власників новобудов. Прийняті Правила встановлюють єдину процедуру приєднання до теплових мереж закінчених будівництвом, реконструйованих, технічно переоснащених тепловикористальних установок. Також документом затверджені типові форми договору про приєднання.
На думку низки експертів, типова угода повинна вкладатись між виконавцем послуги та постачальником тепла. «Якщо будується сьогодні новий житловий будинок, то безумовно перш за все має бути створене ОСББ. Тому що ЖЕКи сьогодні своє вже віджили. І якщо це новий будинок, то типовий договір має заключати ОСББ та теплокомуненерго. І тоді вже ОСББ, маючи лічильник, повинно розподіляти тепло по квартирам. Це моє бачення. Тобто договору між теплокомуненерго та населенням не повинно бути, в даному випадку», – зауважив пан Коваль.
Експерти впевнені, що введення в дію Правил сприятиме встановленню послідовного та чіткого порядку приєднання до теплових мереж, захисту прав та інтересів споживачів теплової енергії, а також підвищенню взаємної відповідальності власника теплових мереж та замовника. «Згідно нових Правил, приєднання до теплових мереж буде здійснюватися власником мереж та замовником на підставі Типового договору. У Договорі обов’язково мають бути передбачені зобов’язання власника щодо здійснення приєднання об’єкта та зобов’язання замовника щодо підготовки об’єкта до приєднання та здійснення оплати за приєднання», – пояснюють у Нацкомпослуг.
Читайте також: Нова політика тарифів ЖКГ: «за» і «проти»
Однак є інша проблема, а саме, створення систем автономного та індивідуального опалення, ігноруючи централізоване опалення та, відповідно, приєднання до його мереж. «Що стосується Полтави, як обласного центру, можу сказати що на жаль декілька останніх років житлового будівництва показали, що в переважній більшості випадків, ці багатоповерхові будинки будуються в кращому випадку з автономним теплопостачанням, тобто дахові котельні, а в гіршому – з індивідуальною системою опалення. На мою думку, це міна уповільненої дії, і для мешканців і для міста загалом. Тому що нині ситуація така, що, нажаль, ні ми, ні будь-яка інша інстанція не має повноваження проконтролювати якість та правильність встановлення такого обладнання чи належність експлуатації такого обладнання в будинках чи квартирах», – підкреслює Володимир Чернявський.
Відповідно до документа, приєднання об’єкта замовника до теплових мереж має проходити декілька обов’язкових етапів. Зокрема, подання замовником заяви власнику про приєднання об’єкта до теплових мереж, отримання технічних умов на приєднання (підключення), укладання замовником та власником Договору про приєднання об’єкта до теплових мереж, розроблення та узгодження проектної документації для приєднання об’єктів до теплових мереж, оплата замовником власнику вартості приєднання відповідно до умов Договору про приєднання, виконання сторонами зобов’язань, зокрема щодо здійснення заходів з приєднання об’єкта до теплових мереж, отримання Акта готовності об’єкта до приєднання, виконання сторонами інших зобов’язань, що передбачені умовами Договору, підписання сторонами інших документів, передбачених законодавством у сфері містобудівної діяльності.
В результаті набрання чинності, безумовно, важливими документами ситуація буде врегульована. Однак наскільки це буде корисним для кожного окремого підприємства, споживача та держави загалом залишається питанням.
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
