Скільки коштує ЖКГ?

При покупці житла для здачі в оренду можна звернутися до послуг керуючої компанії. Комісія складає від 10 до 15% залежно від того, чи займається компанія пошуком орендарів або тільки стежить за порядком.

 

У Великобританії при утриманні житла та здачі його в оренду керуюча компанія візьме не менше 12% на рік від вартості оренди. При управлінні без здачі в оренду - від 4% передбачуваного річного рентного доходу.

 

Також тут власники нерухомості щоквартально вносять плату за обслуговування будівлі (Service Charge), розмір якої коливається від 500 до 3 500 фунтів стерлінгів на рік. Величина плати за обслуговування встановлюється або радою мешканців, або агентом керуючої компанії і залежить від пакета послуг, що надаються (консьєржі, охорона, відеоспостереження, гаражі і т. д.).

 

При покупці квартири в Німеччині власник автоматично стає членом спільноти мешканців, яка збирає внески на утримання і ремонт будинку в місцях загального користування (під'їзд, дах, підвал). Відрахування на ці цілі зазвичай складають близько 40 євроцентів за 1 кв.м на місяць. Спільнота мешканців наймає керуючу компанію, послуги якої коштують 20-35 євро на місяць.

 

Управління елітною нерухомістю обходиться дорого. Як правило, в цьому випадку буде потрібно платити за додаткові послуги - наприклад, за чистку басейну та догляд за садом. Так, у Франції, Німеччині, Іспанії послуги компанії, що управляє віллою з басейном і садом, обходяться в 2-3 тис. євро на рік. В обов'язки фірми входить відвідування будинку раз на тиждень, укладання контрактів з обслуговуючим персоналом, ведення рахунків. Щотижневе прибирання коштує близько 60 євро, на утримання басейну в місяць йде близько 800 євро, приблизно стільки ж потрібно заплатити за послуги садівника. У результаті в рік на утримання вілли витрачається кілька десятків тисяч євро.

У більшості європейських країн власники нерухомості щорічно платять податок на майно. Він розраховується виходячи з оцінної, а не ринкової вартості об'єкта і становить від 0,1 до 3,5%.

 

 

Як правило, оцінна (або інвентаризаційна) вартість істотно нижче ринкової, оскільки розраховується за технічними показниками, таким як, наприклад, ступінь зносу. Зазвичай її визначає незалежний оцінювач. При розрахунку ринкової вартості важливу роль відіграє не тільки стан об'єкта, але й інші фактори: місце розташування об'єкта, інфраструктура, транспортне сполучення. Ринкова вартість визначається балансом попиту та пропозиції.

 

В Іспанії ставка податку на нерухомість становить 0,4% в місті і 0,3% у сільській місцевості.

 

У Чорногорії ставка залежить від площі об'єкта і варіюється від 0,08 до 0,8% від кадастрової вартості.

 

У Німеччині за нерухомість платять за середньою ставкою 1,9% від кадастрової вартості. Податком не обкладаються об'єкти дешевше 120 тис. євро для фізичних осіб і дешевше 20 тис. для юридичних осіб.

 

У Фінляндії ставка податку на житлові будинки становить від 0,32 до 0,75% вартості об'єкта.

 

У Франції існує два види податку на нерухомість: taxe foncière (обкладається будинок із земельною ділянкою) і taxe d'habitation (тільки будівля). Розмір податку залежить від площі нерухомості. Так, за квартиру площею 90 кв.м потрібно заплатити близько 400 євро, за будинок площею 120 кв.м з 100 кв.м землі - приблизно 1 000 євро на рік.

 

У Великобританії також немає єдиного податку на нерухомість, але власники зобов'язані щорічно платити муніципальний податок (Council Tax), який йде на утримання поліції, пожежної служби, муніципальної власності, шкіл, бібліотек, на прибирання вулиць. Цей податок можна оплачувати відразу за рік, поквартально чи раз на місяць. Розмір податку варіюється від 200 до 2 500 фунтів стерлінгів на рік. Сума залежить від регіону, від кількості проживаючих в будинку і від класу об'єкта. Всі будинки у Великобританії занесені до реєстру під однією з восьми категорій (від A до H), де H є найбільш дорогою.

 

В Іспанії, крім податку на нерухомість, власники власності сплачують податок на стан за ставкою від 0,2% (на майно вартістю до 195 тис. євро) до 2,5% (на нерухомість дорожче 12,5 млн євро).

 

В Україні власникам нерухомості парламент дав відстрочку на сплату податку до 2014 року. Відповідне рішення Верховна Рада прийняла на початку липня. Перенесення термінів був необхідний для остаточного формування реєстру платників податку.

 

Нагадаємо, податок набув чинності 1 січня 2013 року, потім після отримання інформації від контролюючих органів до 1 липня фізичні особи повинні були сплатити податок протягом 60 днів. За даними Міністерства доходів і зборів, з початку року до бюджету вже перераховано 8,5 млн грн податку на нерухомість. Юридичні особи нарахували і сплатили 7,3 млн грн, фізособи - 1,2 млн грн.

 

У наступному році, ставки оподаткування залишаться в силі: 1% від мінімальної зарплати за кожен 1 кв. м при житлової площі квартир від 120 кв. м до 240 кв. м і будинків до 500 кв. м, а також 2,7% при перевищенні цього ліміту.

Розмір комунальних платежів безпосередньо залежить від споживання, оскільки в більшості будинків встановлені лічильники.

 

У цілому, в країнах Західної Європи плата за газ, воду та електрику вище, ніж на півдні.

 

У Великобританії плата за воду в середньому становить 450-460 фунтів на рік, за електрику і газ - 1 400 фунтів на рік. Комунальні платежі за трикімнатну квартиру в Лондоні можуть досягати 300 фунтів стерлінгів на місяць.

У Франції плата за комунальні послуги в двокімнатному будинку складає приблизно 1 200 євро на рік. У цій країні особливо дорого обходяться зміст саду та послуги садівників, центральне опалення, підігрів басейну, прибирання, кондиціювання повітря.

 

У Німеччині комунальні послуги теж коштують дорого. Щомісячні витрати на квартиру площею 70 кв.м складають 100-120 євро.

 

У Фінляндії утримання котеджу площею 150 кв.м обходиться в 120-150 євро на місяць. У цю суму входять витрати на воду, електроенергію, оплату послуг з прибирання сміття та утримання доріг.

 

Комунальні платежі в Іспанії нижче. Наприклад, витрати на утримання квартири площею 100 кв.м складають 650-850 євро на рік.

 

Не варто забувати і про те, що практично у всіх європейських країнах страхування житла є обов'язковим, тому плату за страховку теж необхідно включити до списку витрат. Розмір внесків залежить від вартості майна, його місця розташування, віку, ступеня зносу та інших факторів.

 

Одна з найдорожчих країн за обсягом витрат на утримання будинку - Франція. Тут на рік на житло йде 2-3% від вартості об'єкта, включаючи місцеві податки на нерухомість, страховку і комунальні послуги. Для порівняння, у Великобританії ця величина становить близько 1%. У Німеччині утримувати будинок теж недешево через високі тарифи на комунальні послуги. Однак, з урахуванням середньоєвропейських доходів такі розцінки не б'ють по кишені місцевим жителям. Дешевше обходиться утримання житла в Чорногорії, Хорватії та Фінляндії.