Новини по темі

06 Вересня 2024 p. 12:20
Теплоелектростанції є "найбрудніші" підприємства України - Міндовкілля  

04 Вересня 2024 p. 09:55
Теплоелектростанції є "найбрудніші" підприємства України - Міндовкілля  

23 Серпня 2024 p. 15:55
Учасників тендерів Київтеплоенерго викрили на змові  

Сектор централізованого теплопостачання в Україні страждає від фізичної та фінансової кризи. Протягом останніх 15 років більшість країн-сусідів України модернізували системи централізованого теплопостачання (ЦТ), щоб перейти до надання високоякісних послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання за прийнятними цінами на підставі фінансової стабільності. Україна не здійснила цей перехід. На відміну від більшості країн-сусідів в Україні реформи не проводилися.

В Україні централізоване теплопостачання (ЦТ) відіграє важливу роль у задоволенні базових потреб у теплі. Разом з тим, ця галузь стикається з серйозними проблемами, які необхідно подолати, щоб уникнути її краху. Для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) одним з ключових питань є фінансова стабільність. Їм не вистачає доходів для здійснення належних інвестицій в мережі ЦТ, що призводить до зниження якості послуг і зростання операційних витрат. Споживачів найбільше турбує якість послуг та їх доступність. Штучно занижені ціни призводять до постійного зносу активів, які забезпечують теплопостачання, а це тягне за собою погіршення якості теплозабезпечення населення. Низькі ціни на ЦТ не стимулювали енергозбереження та покращення енергоефективності. В результаті, Україна є однією з найбільш енергоємних країн у світі.

Читайте також: Теплопостачання переходить на «газову дієту»

Україна й інші колишні республіки СРСР не стали на шлях модернізації галузі ЦТ, який обрали сусідні країни. Багато східноєвропейські країни провели критично важливі реформи в 1990-х роках, що дозволило вирішити проблеми, пов'язані з доступністю, якістю послуг і фінансовою стабільністю, - аналогічні тим, з якими зараз стикається Україна. Як показує практичний досвід, виклики, які стоять зараз перед Україною, є складними, але все ж їх можна подолати.

Облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання, як показує успішний досвід сусідніх країн, є критично необхідними кроками на шляху реформування галузі. Запровадження обліку тепла на рівні будинку також є важливим першим кроком, оскільки це дає можливість отримати широку підтримку з боку багатьох зацікавлених сторін. Соціальне дослідження показало, що багато побутових споживачів ЦТ підтримують запровадження обліку тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання. Облік тепла на рівні будинку разом з технічними рішеннями щодо підвищення ефективності теплопостачання будинків показали наявність переваг як для споживачів, так і для підприємств ТКЕ і уряду. Установка обладнання, яке забезпечує теплопостачання у відповідності з попитом, скорочує обсяги кінцевого споживання тепла. Платежів на основі фактичного споживання тепла дозволяють домогосподарствам виграти від зниження споживання тепла, оскільки знижується середній рівень їх витрат на теплопостачання, а ЦТ стає більш доступним.

У чому полягають характерні особливості сектора теплопостачання в Україні?

Після падіння Радянського Союзу спостерігалося зростання цін на енергоносії по всій Східній Європі. Для збереження фінансової стабільності галузі ЦТ і забезпечення якісного теплопостачання споживачів багато східноєвропейські країни провели невідкладні заходи і поклали початок реформам, які переклали ці витрати на споживачів, але одночасно покращили ефективність мережі ЦТ.

Запровадження обліку тепла та платежів на основі його фактичного споживання були критично важливими кроками в цьому процесі, оскільки завдяки ним рахунки споживачів за тепло стали відображати фактичну вартість наданих послуг. До іншим реалізованим реформ відносяться: запровадження режиму незалежного регулювання, встановлення тарифів на економічно обґрунтованому рівні, залучення до володіння і управління підприємствами ТКЕ приватних компаній, розробка договорів про теплопостачання, які вимагають від підприємств ТКЕ узгоджений прийнятний рівень послуг, а від споживачів - оплату цих послуг.

Україна, як і інші країни колишнього Радянського Союзу, не пішла шляхом реформування ЦТ, який обрали для забезпечення стабільності галузі більшість інших країн комуністичного блоку. В Україні падіння попиту внаслідок економічної кризи 1990-х дозволило втримати ціни на низькому рівні. На відміну від інших країн, де основну роль у реформуванні галузі ЦТ грали органи центральної влади, в Україні тарифи встановлювали керівники на місцях. Знаючи, що існуючих активів буде достатньо для того, щоб ще якийсь час забезпечити потреби в комунальних послугах, органи влади на рівні областей і міст уникали включення до складу цін на енергоносії значного інвестиційного компонента.

Сьогодні, через 22 роки, багато хто з цих активів експлуатуються набагато довше, за їх нормативний термін служби. На відміну від інших країн комуністичного блоку, де залучення приватного сектора призвело до покращення функціонування підприємств ТКЕ та управління ними, українські підприємства залишалися у власності та управлінні місцевих органів влади. З-за низьких тарифів та неефективного управління підприємствами ТКЕ страждали фінансова стабільність сектора і якість послуг. Низькі тарифи означали, що підприємства ТКЕ не мали можливості відшкодовувати свої витрати, а це призвело до накопичення великих боргів перед підприємствами газової галузі та неможливості здійснювати необхідні інвестиції. Довготривала брак інвестицій не могла не вплинути на ефективність та якість послуг. У мережах і в кінцевому споживанні втрачається близько 60% тепла. Більшість активів близькі до завершення нормативного терміну служби чи експлуатуються після його закінчення, що облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання призводить до низької якості послуг і високим операційним витратам. Низька якість послуг стало причиною невдоволення споживачів і недовіри.

Читайте також: Теплопостачальники замість грошей отримають векселі

Щоб уникнути катастроф, подібних тієї, що сталася в Алчевську у 2006 році, необхідні значні капіталовкладення в українські мережі ЦТ. Галузь потребує негайного реформування, що дозволить накопичити значні кошти і зробити відповідні першочергові інвестиції. Але роки брак фінансування, а головне, відсутність довіри споживачів до послуг ЦТ відрізняють поточну ситуацію в Україні від тієї, з чим стикалися інші країни в середині 1990-х років.

Облік тепла та платежів на основі його фактичного споживання - основне питання реформи галузі

Самі по собі облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання не вирішать проблем, з якими стикається сфера ЦТ в Україні. Однак вони є важливими кроками на шляху покращення управління та підвищення доступності послуг у цій сфері. Платежів на основі фактичного споживання тепла забезпечують абонентам більшу прозорість, і, відповідно, підвищують їх впевненість і довіру до підприємства ТКЕ. При наявності лічильників, рахунки споживачів за тепло грунтуються на фактичному обсязі споживання тепла, який визначається шляхом зняття показників з лічильників. У свою чергу, це стимулює споживачів економити енергію та облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання застосовувати заходи щодо поліпшення енергоефективності на рівні квартири і будинки. Як правило, споживачі більшою мірою готові платити ціну, яка найкраще відображає вартість послуг теплопостачання, коли вони вірять в те, що підприємство виставляє справедливі рахунки за відповідні послуги. У цьому випадку, готовність платити за послуги має безпосередній вплив на фінансову стабільність підприємства ТКЕ. Точні дані про попит, які надходять завдяки впровадженню обліку споживання тепла, дозволяють фінансово здоровим підприємствам ТКЕ підвищувати ефективність виробництва енергії, а це призводить до зниження вартості теплопостачання.

Облік тепла та впровадження платежів на основі його фактичного споживання починається з встановлення будинкових лічильників тепла. Потім споживання тепла кожним будинком вимірюється, ділиться і виставляється як рахунки кожному з домогосподарств у цьому будинку, зазвичай відповідно до площі квартири. Лічильники тепла на рівні квартири можуть встановлюватися одночасно із засобами обліку на рівні будинку або після їх встановлення.

Підвищення ефективності і можливість коригувати виробництво для задоволення попиту у відповідності з даними обліку тепла підвищує якість послуг. Більш висока якість послуг згодом підвищує впевненість і довіру до підприємства ТКЕ. Разом ці аспекти створюють цикл, який вигідний як для споживачів, так і для підприємств ТКЕ.