Українцям «розблокують» тарифи

Новини по темі

19 Квітня 2024 p. 14:45
В Україні закінчується дія пільгових тарифів на газ для населення  

18 Квітня 2024 p. 16:51
Теплоенерго вже вимагають підвищення тарифів  

16 Квітня 2024 p. 16:54
З 1 травня спливає строк дії ПСО для постачальників електроенергії  

Нові диференційовані тарифи мають бути економічно обґрунтованими, тобто відшкодовувати витрати водопостачальних підприємств, а також повинні містити інвестиційну складову. Саме з такою ініціативою галузевий регулятор – Нацкомісія, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг – звернувся до уряду, запропонувавши до розгляду проект постанови, якою передбачається змінити порядок формування тарифів.

Воду «розіллють» по блоках

Згідно з проектом постанови, який оприлюднений на офіційному сайті регулятора, новий механізм тарифних розрахунків базується на блоковій системі. Тобто пропонується визначити п’ять категорій споживання (блоків), де перші чотири будуть розраховуватися згідно з приладами обліку води, а остання – по нормативам. Перший блок буде базовим для всіх (не більше 2 кубічних метрів споживання щомісяця), а згодом вартість водоспоживання буде збільшуватися разом зі зростанням об’ємів споживання води на кожні 4 кубометри.

При цьому, тариф встановлений для кожної категорії споживання буде фіксованим. Наприклад, якщо людина щомісяця споживає 20 кубометрів води, то вона сплатить за 2 кубічних метри за ціною, яка встановлена для першого блоку, ще 4 кубометри – за ціною другого блоку і т.д. Доволі складна формула розрахунків передбачає, що кожний наступний блок споживання буде більше за попередній на 10%, тобто різниця між першим та четвертим може скласти 40%. Але максимальне фінансове навантаження прийдеться на тих споживачів, квартири яких не обладнані лічильниками.

Втім, це не перша спроба Нацкомпослуг ввести блоковий порядок тарифоутворення на холодне водопостачання та водовідведення. Вперше про це було зазначено спеціалістами Комісії ще в грудні 2011 року. Тоді диференційну систему розрахунків регулятор обіцяв запровадити в минулому році, а в 2013 році – запропонувати своїм ліцензіатам таку методику тарифних розрахунків, згідно з якою дохід підприємств залежав би від об’ємів поставки ресурсів.

Читайте також: Тарифи ЖКГ потребують рівності

Що завадило Комісії втілити свої плани в життя, «Україні Комунальній» так і не вдалося дізнатись – регулятор відмовився відповідати на запит редакції. Але в супровідній записці до проекту постанови зазначається, що введення диференційної блокової системи тарифоутворення дозволить щорічно (до 2014 року) знижувати споживання ресурсів мінімум на 3%, встановити тарифи на рівні окупності та відмовитись від механізму перехресного субсидіювання галузі. В тому ж документі вказано, що встановлення єдиного для всіх першого блоку дозволить захистити 16% домогосподарств від зміни тарифів, а інших споживачів буде стимулювати до економії та встановлення лічильників на воду.

Все для людей

Доцільність таких кроків підтримує і вище керівництво держави. «Уряд пропонує частину тягаря бюджетної компенсації різниці у тарифах покласти на заможних. Ми будемо вдосконалювати систему диференційованих тарифів для тих, хто безболісно може сплачувати ринкову вартість теплопостачання та інших комунальних послуг. Це соціально справедлива система, заперечувати яку – просто нонсенс», - нещодавно заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров.

Ідея диференційованого тарифоутворення не нова. Саме за таким принципом в Україні вже формуються ціни на електроенергію та природній газ для населення. Основна логіка такого підходу – захистити найбідніші прошарки споживачів шляхом надання їм мінімального обсягу послуг за прийнятною ціною.

Соціально орієнтований підхід в цілому підтримує чимало експертів. «Ідея непогана, хто більше споживає має більше сплачувати. Адже великі обсяги води їдуть на приватні басейни та сауни, а ось звичайному споживачеві так багато води просто не потрібно», - переконаний заступник директора з наукової роботи державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання «УкрВОДГЕО» Володимир Костенко. Окрім цього фахівець зауважує, що будь-які прогресивні ініціативи будуть марними без серйозної модернізації мереж водопостачання та водовідведення. «Показник втрат води в мережах в 30% вважається нормальним, а в деяких регіонах ці втрати сягають 70% і більше. В підсумку все це перекладається на кінцевих споживачів», - розповів «Україні Комунальній» пан Костенко.

За словами президента Асоціації «Питна вода України» Володимира Скубченка, окрім застарілих мереж, окрему увагу потрібно приділити самій структурі тарифу, в яку, поміж іншого, включені надмірні адміністративні витрати. «Наприклад, суттєво зросли адміністративні видатки Київського водоканалу. Зараз їх апарат принаймні вдвічі більший ніж за радянських часів, хоча рівень споживання води в столиці за останні роки суттєво зменшився, в тому числі за рахунок згортання промислових потужностей», - запевняє експерт.

Гострі кути тарифоутворення

Ініціативи Комісії торкаються болючого питання: як бути з тими, хто не має лічильників? Адже сотні тисяч споживачів просто не мають коштів аби встановити не дешеві засоби обліку. Виходить, що держава свідомо «заганяє» найбідніших громадян в найвищу тарифну категорію!

Читайте також: Житлово-комунальна рахівниця дозволить зекономити

Для вирішення цієї проблеми експерти пропонують запровадити спеціальну державну програму для малозабезпечених родин із встановлення лічильників. «Безумовно, на першому етапі такі заходи потребуватимуть певних фінансових вкладень, але згодом держава зможе зекономити на цьому значні кошти», - впевнений експерт Асоціації «Укрводоканалекологія» Олександр Асадчев.

Втім, в галузевій асоціації сумніваються, що введення блокового методу тарифоутворення позбавить державу від виплати компенсації тарифної різниці, оскільки регулятор не зможе встановити економічно обґрунтовані тарифи на воду. «Зараз для Нацкомпослуг складно затвердити економічно обґрунтований тариф, оскільки він може означати зростання цін на 50 – 70%. Тому, вони вважають, що прийнявши градацію тарифів підприємства зможуть покрити всі витрати на виробництво, транспортування, розподіл питної води та водовідведення. Але, якщо розібратися, то ніхто серйозно не прораховував, яким чином це може статися на практиці. Можливо, що переважна більшість споживачів увійде в найдешевшу категорію, і, тоді тільки ті, що не мають лічильників будуть сплачувати за найбільшими тарифами. В підсумку, підприємства все одно не отримають економічно обґрунтованих тарифів. І в цьому є певна пересторога», - остерігається пан Асадчев.

Непокоїть експертів і складність механізму обрахування нових тарифів, адже запровадження суттєвої диференціації може стимулювати не лише водозбереження, а й махінації з показниками лічильників. «Такі проблеми існують і зараз. На рівні держави потрібно вирішити питання комерційного обліку води. Необхідно законодавство в цьому напрямку аби чітко визначити, що є засобом комерційного обліку. Якщо зараз на свій страх та риск вирішують, що квартирні лічильники є комерційними засобами обліку тоді до них мають бути виставлені певні вимоги, визначений єдиний клас точності», - зазначив експерт. При цьому, фахівці галузі попереджають і про відсутність в Україні потужної сервісної служби, яка б могла здійснювати належну та оперативну повірку мільйонів нових лічильників.