ГоловнаПублікаціїАналітика Житлово-комунальна рахівниця дозволить зекономити

Житлово-комунальна рахівниця дозволить зекономити

Українці вже не перший рік намагаються вирішити непросту, але цілком побутову дилему - платити за спожиті комунальні послуги за нормативами або відповідно до показань лічильників?

Житлово-побутова дилема

Враховуючи, що в нашій країні установка приладів обліку води та тепла досі не є обов'язковими, багато побутових споживачів встановлюють лічильники, не бажаючи платити «за сусіда». Адже при нормативному нарахуванні оплати, сума розподіляється на всіх мешканців будинку, незалежно від їх реальних обсягів споживання. Мало того, що нормативи, розроблені ще тодішнім Міністерством з питань ЖКГ, дуже приблизно відображають справжню ситуацію, то сумлінним споживачам ще доводиться платити за сусідів-неплатників.

Втім, офіційна статистика свідчить, що далеко не всі українці поспішають обзавестися приладами обліку споживаних ресурсів. За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, до січня 2012 року лічильниками холодного водопостачання обладнані лише 44% багатоквартирних житлових будинків (всього в Україні близько 240 тис. багатоповерхівок), а облік гарячого водопостачання складає всього 16%. Регуляторами температури та приладами обліку теплової енергії оснащено більше 38% будинків. Втім, галузевий регулятор - Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сфері комунальних послуг - називає інші цифри. За даними відомства, приладами обліку теплової енергії оснащені всього 35% житлових будинків України.

Зовсім протилежна ситуація спостерігаються у сфері комерційного обліку електроенергії: всі категорії споживачів розраховуються за електрику у відповідності з показниками лічильників. Однак у сфері газопостачання, якщо вірити даним уряду, до січня 2012 року, стовідсотковий облік споживання природного газу населенням введено тільки там, де газ використовується комплексно, у тому числі на опалення.

Втім, залишати ситуацію на відкуп українському споживачеві в Кабінеті Міністрів не мають наміру. Так навесні 2011 року парламент прийняв, а Президент підписав закон «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Документом вводитися мораторій на безоблікове газопостачання всіх категорій споживачів. Що стосується побутових абонентів, то газові лічильники мають бути встановлені у громадян, які використовують газ для підігріву води та приготування їжі до січня 2016 року. Ті, хто споживає газ виключно для водонагрівання - повинні встановити системи обліку на початок 2018 року.

Читайте також: Показники лічильників відкриють українцям очі

Аналогічні ініціативи уряд запропонував парламенту і в законопроекті № 2052, повторно внесеному до Верховної Ради у нинішньому скликанні. Документом пропонується заборонити відпуск теплової енергії та холодного водопостачання без урахування обсягів споживання. Згідно з проектом, всі бюджетні установи та інші споживачі повинні бути оснащені системами комерційного обліку води не пізніше 1 жовтня 2014 року. Населенню потрібно буде встигнути встановити лічильники до 1 жовтня 2017 року. Теплові прилади обліку мають бути повністю встановлені в бюджетних установах до 1 січня 2014 року, а в населення - до 1 січня 2018 року. Для впровадження повного комерційного обліку необхідно встановити близько 250 тис. лічильників холодної та гарячої води і 111 тис. приладів обліку теплової енергії. Слід зазначити, що в середньому вартість установки вузла обліку холодної води становить 12 тис. грн, а теплової енергії та регулятора температури - 70 тис. грн.

Таким чином, якщо законопроект буде прийнятий, в українців залишається всього 5 років для того, аби розібратися в перевагах і недоліках лічильників. Давайте спробуємо проаналізувати, які основні питання виникають у споживачів при установці і використанні систем обліку.

Хто має встановлювати лічильник?

Категоричної заборони на самостійну установку громадянами поквартирних приладів обліку поки в законодавстві не передбачено. Втім, купуючи лічильник самостійно, споживачеві не варто забувати, що лічильники повинні бути придбані виключно у виробників, які пройшли відповідну сертифікацію товару (відбиток Держстату на пломбі лічильника) і мають ліцензію. Разом з тим, купуючи прилад обліку, продавець зобов'язаний видати паспорт з його технічними характеристиками, що відповідають метрологічним вимогам. Крім того, для встановлення лічильника доведеться перекрити воду у всьому стояку в будинку, тому для правильно монтажу необхідно подати заяву в ЖЕК. В іншому випадку, несанкціоноване ЖЕКом і постачальником послуги втручання у внутрішньобудинкові мережі може обернутися тим, що при будь-якій аварії, вина буде покладена на споживача.

Звернутися до фахівців для мотажу лічильників наказує п.9 урядової постанови № 630 від 27 липня 2005 року. Зокрема, в ньому зазначено, що в квартирі роботи зі встановлення приладів обліку води та теплової енергії виробляються спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.

Як зареєструвати прилад обліку?

Спочатку, перед тим, як купувати лічильник, потрібно звернутися у відділення водоканалу, зокрема, у відділ узгодження проектів по водомірному обліку розрахункового департаменту, отримавши там технічні умови приладів обліку. І ще важливий момент, який слід врахувати при установці лічильника. Згідно п. 10 Постанови № 630, оплата послуг за показаннями квартирних приладів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності приладів обліку на вводах у багатоквартирний будинок. Потім споживача очікує виклик сантехніка обслуговуючої ваш будинок організації.

Читайте також: Застарілі норми витрат стимулюють завищення тарифів

Після цього, лічильники потрібно опломбувати. Як правило, для цього викликаються представники водоканалу та теплопостачальної організації (для лічильника гарячої води). Однак, як показує практика, пломби іноді ставить і представник ЖЕКу - все залежить від того, хто є виконавцем послуг з водопостачання та підігріву води. Таким може бути, наприклад, організація, на балансі якої значиться конкретний житловий будинок (ЖБК, ОСББ, ЖЕК), або безпосередні виробники названих послуг. Виконавець зобов'язаний забезпечити за заявою споживача постановку квартирного приладу обліку на абонентський облік у тижневий термін з дати подання такої заяви.

Отримавши акт виконаних робіт після пломбування приладу обліку, мешканець починає оплачувати воду не згідно з нормами споживання, а згідно з показаннями лічильника, які слід «знімати» щомісяця.

Як і за чий рахунок обслуговувати?

Періодична повірка, обслуговування та ремонт квартирних приладів обліку проводяться за рахунок виконавця (п. 9 Постанови № 630). Про це ж свідчать Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів, затверджені Наказом Держжитлокомунгоспу. Тобто, планове обслуговування лічильників обов'язок виконавця або постачальника послуги. Втім, якщо у мешканця є сумніви в правильності показань встановленого лічильника, він може звернутися до виконавця з проханням про позапланову перевірку. Ось тоді, згідно з п. 16 Постанови № 630, доведеться сплатити демонтаж, транспортування та саму перевірку лічильника. Але якщо виявлена ​​у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті лічильника, виконавець зобов'язаний здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої перевірки або встановлення лічильника, якщо його перевірка не проводилася, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу приладу обліку, до моменту виявлення помилки.

 
Коментарі (1)
Sergiy1
01 Лютого 2013 p. 13:35
Основна їдеологічна помилка законопроекту те що автори вважають, що кількість має сама перейти в якість(комфортні умови проживання).Вода і теплова енергія, як товар має бути продана в обсягах за показниками лічильників згідно заявлених обсягів,режимів і стандартизованої якості на підставі умов типових договорів. Будинковий облік має бути обовязковий.Взагалі знову Українське ноу-хау.Хоча можна було б переписати все з цього питання у Росії. Оскільки вони почали це питання з закону про енергозбереження, а не з квартири.