ГоловнаПублікаціїАналітика Житлово-комунальне моделювання

Житлово-комунальне моделювання

Основними причинами створення Концепції стали «незахищеність споживачів від економічних зловживань суб'єктами природних монополій», неефективне держрегулювання тарифів на комунальні послуги.
Як стало відомо ІА «Україна Комунальна», учасники ринку запропонували уряду нову концепцію розвитку галузі ЖКГ. Документом планується врегулювати відповідальність виробників, постачальників комунальних послуг та побутових споживачів. Зокрема, концепція передбачає кілька моделей управління житловим фондом та внутрішньобудинковими мережами, згідно з якими відповідати за стан останніх буде кінцевий споживач. Однак гравцям галузі досі не вдалося отримати схвалення урядовців.
Українські асоціації, що об'єднують підприємства ЖКГ, «Укрводоканалекологія», «Укртеплокомуненерго» і «Укржітлоексплуатація» у липні 2011 року підготували проект Концепції удосконалення інституційної, інвестиційної та цінової політики в житлово-комунальній сфері («У.К.» має копію документа). Концепція була подана на розгляд Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ.

Монополісти вимагають змін

Згідно з текстом документа, основними причинами створення Концепції стали «незахищеність споживачів від економічних зловживань суб'єктами природних монополій», неефективне держрегулювання тарифів на комунальні послуги, відсутність ринкових механізмів ціноутворення на суміжних з монопольними ринках, відсутність економічних стимулів для ресурсо-та енергозбереження.
 
За даними учасників ринку, стан водо-і теплопостачальних мереж, облік відпускаються і споживаних ресурсів, рівень енергоспоживання в житловому фонді вимагають «комплексного кардинального рішення». Зокрема, водопостачальні підприємства втрачають більше 30% від загального обсягу ресурсу, поданого в мережу. Аналогічна ситуація і в сфері централізованого теплопостачання, де фактичні втрати теплової енергії в 2-3 рази перевищують нормативний показник в 13%.
Читайте також: Вода у борговій ямі
Примітно, що дані виробників і постачальників комунальних послуг значно відрізняються від показників, які визнають чиновники Мінрегіону. Президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Віктор Маслак в інтерв’ю «У.К.» відзначив, що фактичні втрати води в мережах становлять близько 70%, а втрати теплової енергії сягають 50%, заявляв раніше президент Міжгалузевої асоціації «Укртеплокомуненерго» Арсентій Блащук. При цьому на останній селекторній нараді чиновників профільного міністерства з губернаторами областей, що проходило 24 травня, перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Олександр Аліпов заявив, що регіони знизили показники втрат ресурсу в мережах: вони «практично наблизилися до нормативних» і складають в середньому по країні 13,8%. Втім, в Мінрегіоні визнають, що в деяких областях втрати ресурсів в мережах дещо перевищують норму. За словами пана Аліпова, «проблемних» регіонів всього чотири - Київ, Сумська, Херсонська, Чернігівська галузі. Там втрачається 19-25% відпускаються споживачам ресурсів.

Стурбовані учасники ринку і станом рівня енергоспоживання в українському житловому фонді. За даними Європейського банку реконструкції та розвитку, в 2011 році питоме енергоспоживання (показник енергохарактеристики будівель) в середньому по країні становило 255 кВт*год/кв.м виробленої енергії і варіюється в діапазоні 140-327 кВт * год/кв.м в залежності від типу будівлі і кліматичної зони, в якій воно розташоване. Для порівняння, енергоспоживання житлового фонду в європейських країнах в середньому становить 140-170 кВт * год/кв.м.

Споживач повинен брати участь

Для кардинального вирішення існуючих проблем профільні асоціації пропонують Мінрегіону дві моделі функціонування ринків природних монополій, якими пропонується «в корені змінити схему відносин між учасниками ринку». Йдеться, насамперед, про посилення ролі та відповідальності споживача. Вибір моделі, згідно з текстом Концепції, залежить від того, хто є кінцевим споживачем житлово-комунальних послуг і базується на виборі споживачем способу і методу поставки комунальних ресурсів та послуг у житловий будинок.

При цьому перша модель передбачає посилення ролі державного регулювання діяльності природних монополістів і не орієнтована на розвиток конкуренції в галузі. Друга модель, навпаки, припускає існування ЖКГ на підставі ринкового принципу конкуренції і закликає вдосконалити механізми регулювання галузі.

Учасники ринку пропонують розділяти моделі структури галузі за принципом того, хто є кінцевим споживачем послуг - квартира або житловий будинок. Спираючись на міжнародний досвід, варто зазначити, що відносини між індивідуальним споживачем (квартирою) та постачальником житлово-комунальних послуг ефективні лише у випадку організації прямих договорів між споживачем та постачальниками природного газу та електроенергії. Підписання прямих контрактів між власниками квартир і постачальниками води і теплової енергії можливо, однак викликає ряд складностей для гравців ринку.

Зокрема, в цьому випадку, тепло-або водопостачальне підприємство зобов'язане надати споживачеві ресурси, забезпечуючи виконання таких функцій:
  • ведення абонентських рахунків;
  • обслуговування індивідуальних теплових пунктів (при наявності їх у будинку);
  • звірка, обслуговування та монтаж приладів обліку.
Крім того, при впровадженні першої моделі, у споживача не буде можливості вибору виробників теплової енергії для постачання ресурсу для конкретного житлового будинку. У випадку, якщо до теплової мережі підключено більше одного теплогенеруючого підприємства, постачальника ресурсу для багатоквартирного будинку, в якому відсутня колективний замовник, обиратиме на конкурсній основі орган місцевого самоврядування. Суттєвим недоліком цієї моделі також є і те, що невизначеним залишається суб'єкт, який буде відповідати за організацію та проведення капітальних ремонтів житлового фонду.
 
Друга модель взаємовідносин між монополістами та споживачами ґрунтується на тому, що останнім є будинок. Причому, її можна розглядати в двох варіантах:
  • мешканці будинку створили об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);
  • будинок обслуговує управляюча компанія, яку вибрали або самі мешканці, або на конкурсній основі місцева влада.
У першому випадку, ОСББ може самостійно вибирати постачальників ресурсу, вести абонентські рахунки, здійснювати обслуговування приладів обліку. В другому, - тепло-і водопостачальні підприємства зобов'язуються поставити ресурс обраному управителю. Останній купує цей ресурс виключно на підставі даних побудинкових систем обліку і постачає цей ресурс кінцевому споживачеві.

«Впоратися» з монополістом можна лише гуртом

Учасники ринку і експерти сходяться на думці, що в Україні оптимальною є реалізація другої моделі взаємовідносин між постачальником послуг і споживачем, де останнім виступає не індивідуальний абонент, а багатоквартирний будинок в особі ОСББ або керуючої компанії.

Модель, заснована на укладенні прямих контрактів між постачальниками ресурсу і споживачем (квартира), містить ряд недоліків:
  •  в житловому фонді існує загроза створення вертикально інтегрованої монополії, тобто система держрегулювання діяльності природних монополістів повинна бути реалізована на етапі від виробництва до етапу споживання;
  • ця модель не створює підстав для створення конкуренції на ринку послуг ЖКГ;
  • функції збуту дублюються кожним монополістом і компаніями з утримання багатоквартирного житлового фонду (ЖЕК або вибраний місцевою владою управитель), відповідно це значно збільшує вартість житлово-комунальних послуг для споживача;
  • перша модель не вирішує проблеми, що пов'язані з обслуговуванням та утриманням внутрішньобудинкових мереж. Зараз ці повноваження розподілені між ЖЕКами і постачальниками послуг. Однак на практиці ні ті, ні інші не хочуть нести витрати і брати на себе відповідальність за їхній ремонт та модернізацію. У разі створення колективного власника (модель 2) можна буде чітко визначити виконавця послуг з обслуговування внутрішньобудинкової інфраструктури;
  • для фінансування теплової модернізації, заходів з енергозбереження в житловому фонді необхідно дозволити прийняття рішень простою більшістю голосів власників квартир (аналогічно ухваленню рішень в ОСББ).
Читайте також: Державна епідемія ОСББ
Втім, поки говорити про реалізацію положень Концепції зарано. За словами одного з авторів документа, пана Маслака, в Мінрегіоні й досі не дали відповідь щодо подальшої долі цього документа.

Марія Цатурян

 
Коментарі (0)