Енергетичний паспорт - повноліття житлового фонду

Новини по темі

24 Квітня 2024 p. 12:09
Приймання заяв про вчинення консульських дій від чоловіків мобілізаційного віку продовжиться 18 травня  

22 Березня 2024 p. 12:25
Депутати звільнили військових від сплати відсотків за кредитами в банках  

19 Березня 2024 p. 09:14
Прийнята постанова про запобігання нецільовому використанню земель, які займало Каховське водосховище  

Енергетична паспортизація

Уряд планує серйозно взятися за тему енергетичної ефективності житлових та громадських будівель. Принаймні, відповідний законопроект № 0856 «Про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель» знаходиться на розгляді в парламенті та готовий до другого читання. Документ має на меті врегулювати енергетичний стан житлового фонду та громадських будівель, а також вводить низку нових понять, таких як: «енергетична ефективність будівлі», «енергетичні характеристики будівлі», «мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівлі». Крім того, запроваджується паспорт, в якому планується зазначати енергетичні властивості будинку. Для цього Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ має створити спеціальну методику.

При цьому будуть розроблені мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, які стануть обов’язковими під час проектування і будівництва нових будинків та проведення реконструкції і капітального ремонту існуючих. Затверджуватися вони будуть один раз на п’ять років в Мінрегіоні. Також запроваджується обов’язкова паспортизація енергетичної ефективності. Паспорт додаватиметься до складу проектної документації на будівлю як окремий документ.

В самому паспорті зазначатимуться дані про адресу, клас енергетичної ефективності, відомості про тип, функціональне призначення та конструкцію будівлі, її поверховість, об’єм та загальну площу, мінімальні вимоги до енергетичної ефективності, що стосуються будівель такого класу, визначені відповідно до законодавства розрахункові та/або фактичні показники енергетичної ефективності будівлі, рекомендації щодо підвищення рівня енергетичної ефективності будівлі (для існуючих будівель), що враховують місцеві кліматичні умови та є технічно і економічно обґрунтованими, прізвище, ім’я та по батькові фахівця з енергозбереження та ефективності будівель, який склав паспорт енергетичної ефективності будівлі, його номер у Державному реєстрі фахівців з енергетичної ефективності будівель та контактна інформація.

До паспорта енергетичної ефективності існуючої будівлі обов’язково додається техніко-економічне обґрунтування рекомендованих енергоефективних заходів. Паспортизація інших житлових та громадських будинків, які не включені до переліку обов’язкової паспортизації виконується на замовлення власника або співвласника.

За задумом авторів законопроекту, всі паспорти енергетичної ефективності будівель обліковуватимуться в Єдиному державному реєстрі паспортів. Відповідальність за створення та ведення такого реєстру покладається на Мінрегіон. Дані реєстру мають бути у вільному доступі на веб-сайті зазначеного органу влади.

Читайте також: Енергоефективність у паспортах

Щодо фахівців, які будуть безпосередньо здійснювати оцінку енергоефективності будівель та відповідну паспортизацію, законопроектом передбачено, що вони зобов’язані мати вищу освіту у сфері енергетики та/або будівництва та досвід роботи за фахом не менше трьох років та мають кваліфікаційний сертифікат. Сертифікацію таких фахівців здійснюватиме Державна архітектурно-будівельна інспекція, вона ж вестиме відповідний державний реєстр. Сертифікати фахівцям видаватимуть на строк 5 років.

Підвищувати рівень енергозбереження та енергетичної ефективності будівель в Україні будуть за допомогою таких заходів, як термомодернізація будівель, встановлення засобів обліку та регулювання споживання паливно-енергетичних ресурсів, підвищення енергетичної ефективності систем опалення, гарячого водопостачання, вентиляції, кондиціонування та освітлення та використання місцевих відновлюваних та/або альтернативних джерел енергії. Фінансування енергоефективних заходів планується здійснювати за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, на засадах державно-приватного партнерства.

Щоправда, вказується, що держава може надавати підтримку енергоефективних заходів за рахунок здешевлення кредитів, кредитування, фінансування в межах цільових програм, надання гарантій державного та місцевих бюджетів та надання пільг з оподаткування. Для отримання державної підтримки необхідними є виконання двох основних умов: наявності паспорта енергетичної ефективності будівлі та досягнення в будівлях не менш як 10% економії паливно-енергетичних ресурсів у результаті здійснення енергоефективних заходів.

Неефективна законотворчість

Незважаючи на те, що законопроект до другого читання зазнав чимало змін, документ має низку суттєвих недоліків.

Зокрема, Головне юридичне управління Верховної Ради зазначає, що згідно з положенням ч.3 ст. 142 Конституції, у разі, якщо витрати органів місцевого самоврядування виникли внаслідок рішень органів державної влади, держава має передбачити відповідні компенсаційні механізми. За їхньою відсутністю незрозуміло, яким чином будуть компенсовані витрати місцевих органів влади, пов’язані із необхідністю проведення обов’язкової паспортизації енергетичної ефективності будівель.

Читайте також: Чотири причини неефективного ЖКГ

Крім того, запропонований до другого читання законопроект не визначає, якою є відповідальність особи або суб’єкта, які не виконали умову щодо обов’язкової паспортизації будівлі. Не встановлена також відповідальність фахівця за неякісне проведення паспортизації. Це створює умови для ухилення від виконання положень закону.

На низку суттєвих недоліків вказує також парламентське Головне науково-експертне управління. Експерти управління звертають увагу законотворців на те, що на розгляді парламенту знаходиться проект Містобудівного Кодексу (реєстр. №6400), прийнятий у першому читанні. Згідно з проектом Кодексу, енергозбереження визначено одним з розділів проектної документації для будівництва об’єктів архітектури. Отже воно не може бути сферою регулювання окремого спеціального закону.

Щодо конкретних заходів із підвищення енергоефективності будівлі, незрозумілим є зміст поняття «термомодернізація індивідуального житлового будинку». Наприклад, чи можна вважати такою обклеювання фасаду будівлі пінополістирольними плитами за ініціативи її власника та його власними зусиллями?

Документ не містить інформації щодо того, як буде визначатися вартість паспорта енергетичної ефективності різних типів будівель та якими приблизно будуть грошові межі цієї вартості. При цьому, експерти вважають, що показники перевірки енергоефективності можуть знайти своє відображення в архітектурно-технічному паспорті об’єкта. Виникає логічне питання: навіщо тоді оформляти для такого об’єкту окремий паспорт?

Думки з регіонів

Щоб з’ясувати, що думають ті, кому, в разі ухвалення законопроекта №0856, його виконувати, «Україна Комунальна» звернулася до мерів декількох українських міст. В цілому муніципалітети підтримують активізацію уваги держави до теми енергоефективності та енергозбереження в житлових та громадських будинках. Проте, висловлюють серйозні побоювання щодо можливої нестачі фінансування та неврегульованості принципових питань розподілу відповідальності між органами влади та населенням. «Такий законопроект, безумовно, треба приймати, - вважає міський голова Луганська Сергій Кравченко. - Але незрозуміло, за які гроші будуть робити енергоаудит. Якщо це буде покладено на міський бюджет, то місту буде дуже важко».

Пан Кравченко зауважує, що проблему енергоефективності треба вирішувати в комплексі, тобто як міській владі, так і мешканцям міста треба навчиться економити світло та тепло. При цьому, на його думку, необхідно на законодавчому рівні підвищити відповідальність мешканців за будинки, в яких вони проживають. В першу чергу, мова йде про співучасть громадян у фінансуванні термомодернізації будинків. В якості прикладу пан Кравченко наводить досвід Росії, уряд якої розробив державну програму, яка значно підняла роль мешканця в облаштуванні будинку. «Цей законопроект - нормальний, - підсумовує свою думку Сергій Кравченко, - але він мало, що дасть. Це закон для закону. Потрібно розробити цілу низку законів, які допоможуть зробити утримання житла беззбитковим, а саме житло неаварійним».

Читайте також: Енергоаудит - не розкіш, а необхідність

Підтримує колегу і мер міста Українка Київської області Павло Козирєв: «Питання енергоефективності - дуже актуальне. Але, знову ж таки, все залежить від того, що збираються впроваджувати. Для того, щоб будівлі стали енергоефективними, потрібно вкласти багато грошей. Якщо в цьому законопроекті передбачені джерела фінансування, які покриють вартість впровадження енергозберігаючих технологій, то тоді це вкрай корисно. Це відкриває можливості і для бізнесу та для громадян, які врешті решт зможуть заощадити свої гроші на оплаті комунальних послуг». Проте, пан Козирєв виступає принципово проти покарання власників за відсутність енергозберігаючих технологій.

В свою чергу, міський голова Вінниці Володимир Гройсман визнав, що поки детально не вивчав законопроект №0856, але вважає питання енергоефективності дуже актуальним. «Тридцять-сорок відсотків втрат енергії в циклі від виробництва до споживання припадає якраз на споруди. На жаль, коли будувалися наші міста, про енергозбереження ніхто взагалі не говорив, - зауважує пан Гройсман. - Але потрібно розуміти, з якою метою хочуть прийняти цей закон». Говорячи про досвід Вінниці, міський голова розповів про можливості муніципалітетів самостійно підвищувати енергоефективність міського господарства. Так, за підтримки уряду Швейцарії та Мінрегіону Вінниця отримала технічну допомогу в обсязі близько 200 млн грн на модернізацію міської теплоенергетики. За словами Володимира Гройсмана, реалізація проекту дозволить значно підвищити рівень енергоефективності житлових та громадських будівель. «Ми сьогодні майже закінчили міський енергетичний план, кадастр споживання енергії в місті. Ми ведемо ще один спільний проект з IFC (Міжнародна фінансова корпорація, входить до групи Світового Банку) з енергоефективності в житловому секторі. В минулому році ми провели близько 50 енергоаудитів споруд, ухвалили міську програму, згідно з якою мешканці міста можуть використовувати свої кошти, бюджетні кошти та кошти банків в певних пропорціях, для підвищення енергоефективності своїх осель. Це, наприклад, система регулювання подачі тепла, утеплення житлового фонду, як в цілому, так і його елементів», - ділиться досвідом мер Вінниці.

Разом з тим, Володимир Гройсман зазначає, що сьогодні фактично немає мотиваційних механізмів та гарантій залучення кредитних ресурсів на цілі енергомодернізації будівель. Тарифи залишаються економічно необґрунтованими, існує велика кількість пільг, які дозволяють мешканцям не опікуватися проблемами енергозбереження.