Енергоефективні інвестиції в ЖКГ

Новини по темі

24 Квітня 2024 p. 10:58
Виробництво біометану може допомогти Україні створити розосереджену енергетичну інфраструктуру  

23 Квітня 2024 p. 17:22
Міненерго проти зміни механізму фінвнсування зеленої енергетики  

15 Квітня 2024 p. 11:57
Розробляється програма компенсації українцям тіла кредиту на встановлення сонячних панелей  

Вітчизняне ЖКГ є одним з найменш енергоефективних у світі. На виробництво однієї гігакалорії тепла в Україні витрачається на третину більше палива ніж в країнах ЄС. Ще суттєвішими є витрати при транспортуванні, що можуть в 7 – 8 разів перевищувати середньоєвропейські показники. І це не зважаючи на те, що в Україні діє вже третя цільова програма - «Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2015 роки».

Про серйозність проблем в цій сфері регулярно говорить і вище керівництво країни. «Про сферу комунального теплопостачання боляче говорити. Втрати енергії перевищують 30%. На опалення житлового фонду щорічно витрачається більше 70 мільйонів тон умовного палива. Тобто, на одного українця припадає 1,4 тонни, що в два-три рази більше ніж в країнах ЄС», - заявляв раніше Прем’єр- міністр Микола Азаров.

Хоча є і позитивні зрушення, пов’язані з реалізацією Програми енергетичної ефективності. «У період з 2010 по І півріччя 2012 року забезпечено економію близько 4,4 мільярдів кубометрів природного газу. Зокрема, у 2010 році було зекономлено – 2,2 мільярди кубометрів, у 2011 році – 1,4 мільярди кубометрів, а за І півріччя 2012 року – 0,8 мільярдів», - повідомили «Україні Комунальній» в прес-службі Держенергоефективності. Втім, на думку багатьох експертів, такі результати є не достатніми, і домогтися скорочення рівня енергоємності ВВП України на 20% до 2015 році не вдасться.

Отож, восени Кабінет Міністрів прийняв відразу дві постанови (№ 921 від 12 вересня та № 1043 від 14 листопада), основною метою яких є вдосконалення шляхів і напрямків реалізації вже діючої програми, а також визначення механізмів використання коштів на її реалізацію.

Зокрема, передбачається стимулювати промислові підприємства, що реалізують енергоефективні проекти пов’язані із зменшенням обсягів споживання природного газу. Держава обіцяє компенсувати третину вартості таких проектів, що були завершені у 2010-2012 роках (без урахування ПДВ). Своєю увагою урядовці не обійшли й об’єкти соціальної сфери, на яких передбачено зробити санаційні заходи. Основними критеріями для яких буде скорочення бюджетних витрат на сплату комунальних послуг і зменшення втрат води та тепла. Також, планується оснастити лічильниками комунальних суб’єктів виробництва теплової енергії.

Читайте також: Жителі ОСББ знають як економити на теплі

Втім, знавці галузі з пересторогою дивляться на результативність таких заходів. Радник з питань енергозбереження Фундації українсько-польської співпраці ПАУСІ Святослав Павлюк переконаний, що урядові постанови створюють суттєвий дисбаланс, адже основні кошти планується вкладати в генерацію енергії, а не у використання її споживачами. «Мене це наштовхує на думку, що енергозбереження кінцевого споживача не отримає належного пріоритету, хоча найбільше проблем саме в цій сфері. Тобто увага, як і в минулі роки, буде переключена на генерацію енергії, а не на утеплення будинків», - переконаний експерт. Також він зазначає, що суб’єкти виробництва енергії в Україні значною мірою є приватизованими, а отож і втрати при транспортуванні тепла мають бути клопотом їх власників, а не предметом для державного фінансування.

На практиці це означає, що тепломодернізація «хрущівок», «сталінок» та панельних будинків знову може залишитись проблемою їх мешканців, а отже більша половина тепла і надалі буде вивітрюватись через не утеплені стіни, горища та віконні і дверні конструкції. Але людям все одно доведеться сплачувати за те тепло, яке виробили теплогенеруючі підприємства.

Грошей - як кіт наплакав

Окремою проблемою може стати не ефективний розподіл бюджетних грошей. Святослав Павлюк занепокоєний тим, що кошти будуть розподілятися в Києві, силами спеціальної комісії. «Якщо подивитися, яким чином буде здійснюватись порядок використання коштів, то ми фактично маємо конкурсну комісію. Держава визначила прогнозні обсяги фінансування цієї Програми на п’ять років в розмірі 346 мільярдів гривень. З яких 7,7 мільярдів має надійти з держбюджету, і ще 15 мільярдів - з місцевих бюджетів. Це означає, що в країні мали б бути реалізовані  тисячі таких проектів, а не одиниці, як ми маємо зараз. Якщо в центральному бюджеті є гроші, то віддайте їх областям, на виконання їх програм», - заявляє Радник з питань енергозбереження Фундації українсько-польської співпраці ПАУСІ. За думкою пана Павлюка, комісія при великій кількості проектів буде просто адміністративно неспроможною їх обробити, а тому кошти необхідно спрямувати в області, де є діючі програми з енергозбереження.

Читайте також: Регіони розташували в енергоефективному порядку

Сергій Кошарук, відповідальний за діяльність виконавчої дирекції Асоціації «Енергоефективні міста України», ставить під певний сумнів заявлену владою масштабність програми. «Мінімальна тепломодернізація середнього п’ятиповерхового житлового будинку коштує не менше 1 мільйону гривень. Тобто, тих 827 мільйонів, що мали виділити в 2012 році вистачить лише на 800 будинків, а в самому лише Кривому Розі їх понад 4500. Отож, в контексті України це надзвичайно малі суми», - зазначив він.

Експерт вважає, що краще виділяти кошти для стимулювання вже організованих спільнот, які готові взяти на себе значну частину фінансування. «Адже якщо хоч копійку вкладе хтось із мешканців, то він вже однозначно буде її берегти, і цінувати. І таким шляхом можливо залучити значно більше коштів», - підкреслив пан Кошарук.

Таку модель застосовує і Держенергоефективності, адже результати виконання Програми в 2010–2011 роках свідчать про те, що дотримується принцип співфінансування заходів з різних джерел. При обсязі фінансування з держбюджету в 2010 році – 215 млн грн, залучено з інших джерел – 2,1 млрд грн, у 2011 році з бюджету – 318 млн грн, з інших джерел – 7,3 млрд грн. «Тобто на одну гривню державного бюджету у 2011 році залучено близько 23 гривень інвестиційних коштів», - повідомляє прес-служба цієї установи.

Споживачів стимулюють дешевими кредитами

До впровадження енергоефективних технологій хочуть стимулювати і населення. Зокрема, урядовці передбачили часткову компенсацію відсоткової ставки по кредитам, які були отримані для придбання енергоефективного обладнання, матеріалів та технологій в житлових будинках. Мова йде про встановлення приладів обліку гарячої та холодної води, газу, радіаторів опалення з терморегуляторами, встановлення склопакетів, балконних блоків, вхідних дверей та проведення робіт з термоізоляції зовнішніх стін.

Законодавство визначає, що допомога держави при поверненні відсоткових нарахувань не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час укладання договору. На практиці це означає, що розмір компенсації відсотків по програмі енергозбереження для населення складе 15%, при тому що банки надають подібні позики під 25 – 30%. На саме ж фінансування таких заходів з державного бюджету передбачено лише 50 млн грн.

Втім, за словами експертів, подібні умови громадян не злякають. Тим більше, що успішний досвід такого кредитування вже має ряд областей, скажімо на Львівщині в 2007 – 2012 роках було видано понад 9000 кредитів на загальну суму в 72 млн. грн. Більшість з цих коштів пішло на встановлення та заміну вікон, вхідних дверей і балконних конструкцій, ще третина – на реконструкцію та встановлення індивідуальних систем опалення. Завдяки дії цієї програми вдалося зменшити споживання природного газу населенням області в порівнянні з 2006 роком на 8,6% або 98,6 млн куб.м.

Але такі результати стали можливими лише завдяки тісній співпраці з фінансовими установами. Одним з найбільш активних учасників цієї програми є ПАТ АКБ «Львів», який з 2006 р. працює спільно зі Львівською облдержадміністрацією по програми енергоефективності. «У 2012 році Банк Львів та НЕФКО пролонгували угоду про спільне фінансування енергозберігаючих проектів. Крім цього, впродовж діяльності Банку у даному напрямку підписані договори з Городоцькою, Мостиською, Самбірською, Дрогобицькою районними адміністраціями та Дрогобицькою міською радами щодо додаткового відшкодування частини відсотків жителям даних районів та міста Дрогобича, що у свою чергу, дає можливість громадянам отримувати 100% відшкодування процентної плати за кредитами на цілі енергозбереження», - розповів «Україні Комунальній» голова правління ПАТ АКБ «Львів» Ігор Гавриляк. Загалом, по словам банкіра, за період роботи по  програмі енергозбереження його фінансова установа надала понад 1500 кредитів для фізичних осіб, на загальну суму в понад  17 млн грн.

Необхідність підтримати населення в плані енергозбереження є очевидною, але  механізми такої «допомоги» можуть бути зовсім різними. «Можлива компенсація відсотків, а можлива компенсація самого тіла кредиту. Загалом, в більшості країн Центральної Європи програми проводяться саме в другому напрямку. Оскільки в іншому випадку держава фактично лише стимулює банківський сектор», - переконаний Святослав Павлюк.

Отож, держава все активніше намагається стимулювати енергоефективні технології в Україні. Санація будівель державних установ, підтримка енергоощадних промислових об’єктів, кредитування громадян, встановлення приладів обліку, безперечно мають покращити ситуацію. Але питання в іншому, чи вистачить цих заходів, адже обсяги фінансування обмежені, та й ті надходять з суттєвими затримками. Дивує і структура розподілу коштів, які максимально вкладаються в структуру генерації енергії. Хоча цифри доводять, що найбільше проблем існує саме в структурі постачання і споживання.