Вікно у Європу: тарифи ЖКГ прагнуть до зростання

Новини по темі

25 Квітня 2024 p. 16:36
Дію тарифу на газ для населення продовжили ще на рік  

19 Квітня 2024 p. 14:45
В Україні закінчується дія пільгових тарифів на газ для населення  

18 Квітня 2024 p. 16:51
Теплоенерго вже вимагають підвищення тарифів  

У країнах Європейського Союзу динаміка цін на житлово-комунальні послуги та енергоносії протягом першої декади 2000-х, в цілому, була позитивною як у номінальному, так і в реальному виразі. Простіше кажучи динаміка зростання європейських тарифів стабільно перевищувала темпи споживчої інфляції. Разом з тим, щорічно масштаби збільшення вартості послуг ЖКГ не перевищували 5-6%.

Тарифи в Європі досягли піку в 2005 році, і після деякого уповільнення темпів зростання, послідував новий стрибок в 2008 році. Останнє підвищення стало результатом передкризового «перегріву» світової економіки. У подальшому кризовому році, в ЄС ціни на комунальні послуги практично не змінювалися, незважаючи на те, що індекс споживчих цін в середньому виріс приблизно на 1,5%. Це призвело до єдиного за десятиліття здешевлення ЖКП в реальному вираженні. Втім, в 2010 році динаміка зростання поновилася, і, надолужуючи «простій» в кризу, ціни на послуги ЖКГ почали щорічно набирати у вазі по 7,5-9%.

Варто відзначити, що в європейських країнах методика розрахунку вартості послуг і їх статистичний облік відрізняються від існуючих в Україні. ООН затвердила спеціальний класифікатор, за яким проводиться моніторинг бюджетів домашніх господарств. Згідно з цією методикою, в ЄС немає такого чіткого розмежування на житлові та комунальні послуги, як в нашій країні.

Тобто, якщо в Україні законодавчо визначені 18 видів житлових послуг (основні - обслуговування прибудинкових територій, ліфтове господарство), а до комунальних прийнято відносити централізоване опалення, гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, газо- та електропостачання, то в Європі існує досить загальна категорія - «Житлові послуги, вода, електрика, газ та інші види палива». У неї входять витрати на оренду житлових приміщень, а також «умовно нарахована орендна плата за житлові послуги».

Це призводить до того, що частка цієї категорії в структурі споживчих витрат залежить від розвитку ринку оренди житла або від доходів громадян, що живуть в орендованому житлі, а також методики розрахунку «умовної орендної плати».

В Україні, наприклад, частка оренди в структурі витрат на ЖКП, навіть з урахуванням квартплати за житло в державному і муніципальному фонді, не перевищує 5-7% (згідно методології розрахунку індексу цін Держстату), і у нас не розраховується «умовно нарахована орендна плата». Але в європейських країнах орендна плата має велике значення в рамках споживчих витрат на ЖКП, складаючи близько третини індексу цін на послуги цієї групи.

Саме орендна плата є тим фактором, який значною мірою стримує зростання середніх цін на послуги ЖКГ в Європі. Зараз вона щорічно збільшується лише на 2 - 2,5%. Ціни на ремонт і утримання житла - ще один значимий фактор при розрахунку індексу цін на послуги - також зростають стабільно, але досить повільно, темпами від 2 до 4% на рік. Винятком за десять років став 2007 рік, коли вони збільшилися майже на 5%. Послуги водопостачання, водовідведення та вивозу сміття дорожчають трохи більш швидкими темпами, але теж поступово.

Читайте також: Тарифна географія

Як і в Україні, основним чинником коливань вартості комунальних послуг у Євросоюзі стали ціни на електроенергію, природний газ і паливо. Якщо ще на початку 2000-х вартість енергоносіїв в середньому зростала щорічно приблизно на 4%, то вже у кризовому 2008 році показник росту перевищував 10%. Зараз темпи значно сповільнилися, і до початку 2011 року було зафіксовано зниження майже на 4%.

Особливо серйозні коливання в кризовий період відбувалися в газовому сегменті: у 2008 році ціни різко зросли майже на 25%, зате вже в наступному - впали на 13%. Очевидною причиною такої динаміки є кон'юнктура на ринку енергоносіїв, яка швидко змінюється: як безпосередньо газу, так і нафти, до ціни якої звичайно прив'язані довгострокові газові контракти. За даними British Petroleum, середня ціна постачань газу для ЄС підскочила більш ніж на 40% в кризу. Згідно з даними МВФ, підвищення ціни поставок російського газу на кордоні з Німеччиною до цього періоду щодо рівня попереднього року склало більше 60%.

Оскільки близько чверті європейської теплової та електричної енергії виробляється за рахунок газу, очевидно, що коливання цін на блакитне паливо вплинули як на динаміку тарифів, так і на вартість вугілля. Темпи зростання європейських тарифів на електроенергію були особливо високими і становили 8-13%. У сфері опалення ситуація була схожою: після найбільш серйозних подорожчань у 2008 році на 15% послідувало зниження цін на 5% в 2009 році.

Таким чином, тарифи на ЖКП в Європі на початку 2000-х років демонстрували поступальне зростання приблизно на 3% в номінальному, і не більше ніж на 2% в реальному виразі. Але коливання цін на енергоносії в середині і наприкінці десятиліття зумовили стрибки цін на газопостачання, а також на електрику та опалення, що призвело до прискорення темпів приросту тарифів до 2011 року.

Німеччина

Ціни на житлово-комунальні послуги в Німеччині зростали в цілому повільніше, ніж по всьому Євросоюзу, як у номінальному, так і в реальному виразі. Так, якщо в ЄС за підсумками 2010 року тарифи були на 35-40% вище, ніж в 2001 році, то в Німеччині - лише на 20-25%. Більш того, протягом років реальний приріст тарифів на ЖКП становив не більше ніж 1%, тобто, де-факто вони були стабільними.

Разом з тим, загальноєвропейські тенденції хоч і незначно, але все ж позначилися і на стані справ в Німеччині. В основному через зростання вартості електроенергії та палива дорожчали послуги водопостачання, водовідведення та вивозу сміття. Розцінки на ремонт і утримання житла після відносної стабільності в першій половині 2000-х згодом стали збільшуватися на 3-5% щорічно.

Польща

Ситуація з тарифами на послуги ЖКГ в Польщі істотно відрізняється від середньоєвропейської картини. Темпи зростання номінальних цін помітно перевищують показники ЄС, і тим більше Німеччини, так що до кінця 2010 року тарифи у сфері ЖКГ перевищили рівень 2001 року в 2 рази.

Читайте також: Європа профінансує енергетичну економію

Тарифи на ЖКП зростали швидше, ніж в інших країнах Європи саме в реальному вираженні, але це відноситься лише до деяких періодів, зокрема, на початку десятиліття. З 2010 року і по теперішній момент темпи зростання відповідають темпам споживчої інфляції, залишаючись майже незмінними у реальному вираженні. Втім, на відміну від більш розвинених країн Європи, в Польщі частка оренди при розрахунку індексу цін не велика. Ціни на ремонт і утримання житла більшу частину періоду показували низькі темпи приросту, не більше 3%, проте в 2004 і в 2007 роках відбулися значні підвищення - на 12% і 7% відповідно. Опалення та електроенергія в 2010 році подорожчали майже на 25%. Вельми істотно зросла вартість послуг з водопостачання, водовідведення та вивозу сміття: підвищення склало 20%.

Україна

Динаміка тарифів ЖКГ в Україні значно відрізняється і від європейських, і навіть від російських показників. До 2005 року включно темпи приросту тарифів відставали від темпів споживчої інфляції, тобто, знижувалися в реальному вираженні. Але в 2007 році ситуація докорінно змінилася: за два роки ціни на послуги ЖКГ зросли більш ніж на 90% в номінальному вираженні і на 55% у реальному. У кризу номінальні темпи зростання тарифів знизилися до 14% і знову опинилися нижче інфляції, але в 2009 році відбувся зворотний процес: інфляція знизилася, а темпи зростання тарифів зросли. У 2010 році динаміка тарифного зростання, після таких різких коригувань, повернулася до тенденцій першої половини 2000-х.

З набранням чинності закону «Про житлово-комунальні послуги», активізувалася робота органів влади з реформування тарифів з метою приведення їх до рівня, достатнього для забезпечення потреб житлово-комунального комплексу. В результаті за два роки більш ніж на 80% злетіли тарифи на газ, на 55% - на електрику, майже на 90% - на водопостачання, більш ніж удвічі - на каналізацію і майже в 2,5 рази - на гаряче водопостачання та опалення. Незважаючи на це, зростання вартості енергоносіїв і державне регулювання тарифів, призвели до того, що вони, як і раніше, не покривають витрати на виробництво і поставку послуг ЖКГ.