ГоловнаПублікаціїОпалювальний сезон 2023-2024Трагедія Алчевська претендує на національні масштаби

Трагедія Алчевська претендує на національні масштаби

Кожен опалювальний сезон в Україні стає випробуванням для теплоенергетиків. Незважаючи на те, що готуватися до зими вони починають ще влітку, щорічно загроза техногенної катастрофи стає все більш явною. Не є винятком і нинішня зима.

Багатообіцяючий початок

Як відомо, опалювальний період для українських теплопостачальних підприємств істотно різниться з календарними зимовими місяцями. Згідно із законодавством, зима для комунальників починається щорічно 15 жовтня і завершується лише 15 квітня. Увесь цей час теплоенергетика країни працює на забезпечення подачі тепла в житловий фонд, численним промисловим підприємствам, компаніям, організаціям та установам бюджетної сфери. У літні місяці традиційно проходить підготовка до опалювального періоду.

У цьому році температурний режим дозволив відкласти початок опалювального сезону. Так, 15 жовтня теплоносій подавався з систему лише в 11 регіонах країни. Це пов'язано з тим, що теплоенергетика законодавчо дозволено починати подачу тепла споживачам тільки в разі, якщо протягом трьох діб температура повітря не піднімається вище позначки 8 градусів Цельсія.

Треба віддати належне українським комунальникам, вони і в поточному році непогано підготувалися до опалювального сезону. До початку періоду, було багатоквартирні будинки були готові до подачі теплової енергії на 93%, лікарні, школи, дитячі садки - на 97%, котельні - практично на 100%.

Втім, тепла погода в зимовий час - явище недовгочасне. Мінусова температура в Україні спостерігається з 3 грудня, і за станом на вчора надзвичайний стан оголошено в Києві та Вінниці. Інші міста також посилено засипає снігом. За даними Гідрометеоцентру, в найближчий тиждень, з 17 по 23 грудня, стовпчик термометра опуститься до -12-15 градусів Цельсія. Однак, аж ніяк не снігові замети та транспортні затори можуть зіпсувати стабільність опалювального сезону. Цієї зими в Україні все частіше згадують трагедію Алчевська.

Читайте також: Прикмети опалювального сезону

Місто Алчевськ (Луганська область) став сумно відомий взимку 2006 року внаслідок однієї з перших і масштабних техногенних катастроф міської інфраструктури. Тоді в ніч год 21 на 22 січня стався порив теплової траси від котельні «Східна», що змусило провести її аварійну зупинку вранці. У той ранок температура на вулиці була - 35 градусів Цельсія. Вдень після аварійної зупинки другої (з двох) котельні міста («Заводської») внаслідок аварійного відключення електроенергії відбулося розморожування всієї тепломережі більшої частини квартир міста, так як не був проведений злив води з неї. Так, внаслідок сильного зносу систем центрального теплопостачання, місто виявилося розмороженим, що призвело до необхідності вжиття екстрених заходів по відновленню опалення. У місті було оголошено надзвичайний стан. Вираз «алчевська трагедія» з тих пір став синонімом техногенних катастроф у мережах централізованого теплопостачання. У результаті аварії було відключено 677 житлових будинки, в яких проживає понад 71 тис. чоловік, а також ряд дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл та медичних установ міста.

Хроніка трагедій

Опалювальний сезон 2012-2013 року вже показав, що при подальшому падінні температури Україна не застрахована від повторення сумного алчевського сценарію.

7 грудня на Миколаївській ТЕЦ стався порив теплотраси. У результаті, без теплопостачання залишилися мешканці 240 будинків Центрального, Ленінського та Заводського районів міста, а також міська лікарня №3 і пологовий будинок №1. При цьому, за даними українських ЗМІ, головний інженер Миколаївської ТЕЦ так і не зміг до ладу пояснити причину пориву, і не відповів, чому при нічній втраті тиску вони додатково запустили в систему 250 тонн води, які і призвели до гідроударів.

5 грудня прес-служба Сімферопольської міськради повідомила про те, що роботи по усуненню аварії на магістральній теплотрасі діаметром 800 мм на вулиці Київській у Сімферополі, яка залишила без тепла жителів десятків багатоповерхових будинків, тривала майже тиждень. Поки «Кримтеплокомуненерго» ліквідувало цей порив, сталася інша аварія на трубі в 400 мм. Без опалення залишилися мешканці 34 багатоквартирних будинків Київського району кримської столиці.

Читайте также:Як боротися з холодними батареями?

17 листопада «Україна Комунальна» повідомляла, що близько 500 сімей в Овручі (Житомирська область) залишилися без тепла. Причиною цього разу були не пориви теплотрас, а влада міста. Муніципалітет вирішив відмовитися від послуг централізованого опалення і перевести житловий фонд на автономні системи. Однак у овручан не знайшлося достатньо коштів, щоб змонтувати у своїх квартирах нові опалювальні системи.

16 листопада ПАТ «Київоблгаз» за перевищення ліміту використання природного газу для виробництва теплової енергії відключив подачу газу на 16 з 19 котелень Борисполя (Київська область). В результаті місто залишилося без опалення.

Можна й далі описувати сумну хроніку опалювального сезону. Але зупинимося більш детально на причинах.

Газу немає

Про те, що теплокомуненерго складно отримувати ліміти на споживання природного газу чиновники Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ заявляли ще перед початком опалювального періоду. Як раніше повідомляла «Україна Комунальна», за даними Департаменту економіки систем життєзабезпечення Мінрегіону, рівень розрахунків теплоенергетиків за природний газ становить всього 62%. Заборгованість підприємств галузі перед НАК «Нафтогаз-України» становить 6,8 млрд грн. При цьому також варто враховувати борги теплової енергетики за попередні опалювальні періоди, які становлять близько 12,6 млрд грн.

Однією з причин неплатежів теплопостачальних підприємств традиційно є дебіторська заборгованість. При цьому, основними неплатниками є непобутових споживачів. Населення за послуги ЖКГ за 10 місяців поточного року наростило заборгованість в 10,6 млрд грн. За даними Держстату, в жовтні борг побутових споживачів збільшився майже на 3%. Найбільшу частку в структурі загального боргу займають послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання: 28% власників особистих рахунків не оплачують їх.

Зростання кредиторської заборгованості теплопостачальних підприємств сприяє і різниця в тарифах. Вона формується за рахунок того, що в тарифі на теплову енергію для населення закладається ціна газу рівня 2008 року - 686 грн, а за поставку газу ТКЕ повинні платити 1309 грн за тис. кубометрів (без ПДВ і транспортних витрат). Кредиторська заборгованість підприємств галузі на 1 вересня становила 9 млрд грн.

Читайте також: Міста безпідставно залишають без газу

Компенсація тарифної різниці передбачена постановою Кабінету Міністрів №517. На 2012 рік на ці цілі передбачено 6,97 млрд грн. Вже проведена субвенція на суму 2,7 млрд грн, а 2 жовтня було затверджено ще 1,2 млрд грн виплат відшкодування тарифної різниці. Разом з тим, регіони скаржаться на складну процедуру отримання цих виплат.

Удар гідри

Другою, проте не менш важливою проблемою є високий рівень зношеності теплових мереж. Їх протяжність (магістральних та розподільчих за винятком власних тепломереж промислових підприємств) становить 24,3 тис. км, у тому числі, тепломережі Міненерго - 3,5 тис. км діаметром від 125 до 1,4 тис. мм; а також комунальні тепломережі - більше 30 тис. км діаметром від 50 до 800 мм.

Стан більшості теплотрас незадовільний, понад 28% тепломереж експлуатуються понад 25 років, 43% - понад 10 років і лише 29% тепломереж мають термін експлуатації менше 10 років.

Втрати тепла у теплових мережах складають від 5 до 32% середньозваженим відсотком втрат у системах теплозабезпечення близько 14,3%. Реконструкція теплових мереж з впровадженням попередньо ізольованих труб, систем обліку, контрольно-вимірювального обладнання і т.д. забезпечить зменшення втрати тепла в тепломережах по Україні до 7% в 2030 року, в тому числі в мережах ТЕЦ - до 8% та котельнях - до 8,7%, в основному завдяки поліпшенню їхнього технічного стану.

Порив теплотраси виникає у разі гідравлічного удару. Тобто, при постійному натиску в трубопроводі і сталим рухом рідини, гідроудар буде забезпечений, якщо різко перекрити клапан. У свердловинних системах водопостачання гідроудар, як правило, виникає, коли найближчий до насосу зворотний клапан розташований вище статичного рівня води більш, ніж на 9-10 м, або найближчий до насосу зворотний клапан має витік, в той час як розташований вище наступний зворотний клапан тримає тиск.

Читайте також:Боротьба за тепло

В обох випадках в стояку виникає, висловлюючись мовою комунальників, часткове розрідження. При наступному запуску насоса вода, що тече з дуже великою швидкістю, заповнює вакуум і ударяє в закритий зворотній клапан трубопроводу і стовп рідини над ним, викликаючи стрибок тиску і, як наслідок, - гідравлічний удар. Такий гідроудар здатний викликати утворення тріщин у трубах, зруйнувати трубні з'єднання і пошкодити електродвигун насоса.

Важливо розуміти, що у більшості випадків, причиною гідроудару - є людський фактор, тобто, не вчасно або різко закрита засувка, а при високій зношеності мереж - труби ламаються швидко.

Поки держава оновила до нинішнього опалювального сезону (тобто було перекладено чи капітально відремонтовано) лише 25% теплотрас України. Однак зима бере своє і морозна погода не змусить себе чекати. Також вона не буде чекати поновлення і ремонтних робіт. Якщо кожен рік опалювальний сезон, незважаючи на ретельність підготовки до нього, буде починатися з такої кількості поломок і поривів мереж як поточний, то скоро алчевська трагедія стане загальноукраїнською.

 
Коментарі (0)