Це означає, що споживачі оплачують не вартість фактично спожитої теплової енергії, а розрахункову вартість за нормативом для більш холодних зим. За розрахунками, проведеними громадськими діячами, на кожному квадратному метрі своєї квартири за опалювальний сезон споживачі тепла переплачують, за скромними підрахунками, 5 -7 грн. Якщо у вас 70 квадратів, ви переплачуєте за сезон близько 500 грн! А по країні - мільярди!
Відповідно до аналізу температурних покажчиків, нині зими тепліші ніж тоді, коли були встановлені відповідні нормативи. Так за нормативами, тариф розраховується з розрахунку, що середня температура по Києву 1,1 С нижче нуля. А фактична середня температура в 2011 році була на рівні 0,7С вище нуля. Така ситуація типова для багатьох міст України.
«Комунальна практика тарифікації така: свідомо застосовуються енерговитратні нормативи, що дозволяє отримувати додаткові кошти, які перекривають усі безгосподарні втрати, неплатежі населення і маскують кризову ситуацію у комунальному господарстві. У цифрах ці марні трати виглядають таким чином, що щорічно кияни переплачують майже 700 млн грн, а мешканці Луганська і Миколаєва – майже по 60 млн грн», - повідомив сьогодні на засіданні круглого столу «За справедливий тариф на опалення!» голова правління Громадського комітету захисту прав громадян Микола Козирєв.
Дослідження громадських організацій виявили, що завищує тариф не тільки температурний чинник, а й використання при розрахунках завищених нормативів споживання тепла на 1 кв.м. опалювальної площі. На сьогодні в Україні існує два нормативних довідника. Один з них «КТМ 204 Україна 244-94» – містить застарілі енерговитратні нормативи споживання тепла. А другий – «СНиП 2.04.05-91*У» – має більш обґрунтовані тарифи за критеріями енергозбереження.
Читайте також: За що ми платимо комунальникам?
«В діючих тарифах ще закладені температури нормативного довідника КТМ-204 Україна 244-94. Зараз вже таких температур дійсно немає. Тому тарифи зараз дійсно завищені», – стверджує консультант з питань ціноутворення ВБО «Інститут місцевого розвитку» Олена Нич.
В той же час, громадські організації впевнені, що обґрунтованими нормативами за критеріями енергозбереження «СНиП 2.04.05-91*У» просто нехтують і майже не використовують.
Як повідомили «Україні Комунальній» у громадському комітеті захисту конституційних прав та свобод громадян, така ситуація говорить про масові порушення прав споживачів у сфері теплового комунального господарства. Тому правозахисники пропонують органам виконавчої влади запровадити практику перерахунку вартості спожитого тепла з урахуванням різниці між нормативною і фактичною температурами «на вулиці» і повертати споживачам надлишок платежів. Практика подібного перерахунку існує у Казахстані, Росії та Білорусії. В цих країнах відповідні методики перерахунку затверджені.
Для зміни протиправної практики громадські організації ініціюють зміни у законодавстві та запровадження Методики перерахунку вартості спожитого тепла з урахуванням кліматичних умов. На думку експертів, потрібно також скасувати практику використання енерговитратних нормативів.
Нині, існують Правила надання послуг з централізованого опалення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005 №630. Ці Правила передбачають, що у разі перерви в наданні послуг, ненадання або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Читайте також: Бомба опалювального періоду
Однак, дійсний перерахунок здійснюють далеко не всі. Як повідомила Олена Нич, такі перерахунки здійснюють в Сумах, Олександрії Кіровоградської області та ще в кількох містах.
Вирішенням ситуації також є встановлення теплових лічильників. Однак такі лічильники є досить дорогі, тому питання хто повинен купувати лічильники досі актуальне.
«В Києві в свій час в тарифі на опалення закладався 1% для створення фонду оснащення київських квартир лічильниками. Гроші були зібрані. Однак Київенерго зробила все можливе, щоб ці кошти кудись зникли. Справа в тому, що природний монополіст Київенерго та інші обленерго не зацікавлені в тому, щоб у нас були лічильники. Тому що тоді платіж буде менший, відповідно дохід монополіста – менший. Оскільки лічильники справа важлива, була домовленість, що ЄБРР дасть транш на 20 млн евро для Київенерго. Монополіст поклав ці гроші в свій енергобанк і вони там кудись зникли. Тобто робиться все можливе і навіть неможливе, щоб цих лічильників не було. Тому потрібно вести боротьбу за це», – підкреслив заступник голови Спілки власників житла Києва Михайло Березовчук.
Експерти наголошують, що разом з лічильниками повинні встановлюватись і автоматичні регулятори тепла. Це дасть змогу вирішити проблему різних температур у квартирах.
Читайте також: Теплові мережі диктують правила
«Облік повинен вестись як на боці підприємства, так і на боці споживача. І коли я говорю про облік, то маю на увазі не лише машину, яка вимірює кількість тепла. Я маю на увазі лічильник вимірювання кількості тепла разом з регулятором тепла, що регулює температуру в середині будівлі залежно від температури на вулиці. Це допоможе нам вирішити такі проблеми, коли у одній квартирі +26° градусів, а в іншій +15°. Якщо теплопостачальне підприємство розташоване за кілька кілометрів і через великі трубопроводи транспортує велику кількість тепла, то перший будинок таки матиме найвищу температуру + 26°- +27° градусів. Але якби у вас був би не тільки лічильник, але й разом з ним автоматичний регулятор тепла, який має в собі комп’ютерну програму, і ця програма настільки розумна, що за допомогою термометра встановлених у будівлі може контролювати насоси встановлені в цій же будівлі і може контролювати вентилі, що регулюють кількість тепла, то тоді термометри повідомили б коли треба більше, а коли треба менше тепла у будівлі. Відповідно регулятор тепла встановить потрібну кількість тепла, що постачається у будівлю.
Насоси теж регулюються цим регулятором і відповідно кількість тепла, що відправляється у різні частини будівлі. Але це не таке саме, що мати паралельну двотрубну систему, коли кожен радіатор має свій вентиль. Але це хоча й часткове, але дуже дієве рішення для більшості будинків житлового фонду України. Тому коли ми говоримо про облік, ми говоримо про лічильники разом з автоматичною системою регулювання», – підкреслив директор проекту USAID «Реформа міського теплозабезпечення в Україні» Ульям Таккер.
Сергій Полонський
.jpg)
.png)
.png)
.png)
.png)
.png)
