Підсумки року: тарифи ЖКГ - курс на зростання

Новини по темі

16 Квітня 2024 p. 16:54
З 1 травня спливає строк дії ПСО для постачальників електроенергії  

15 Квітня 2024 p. 12:40
У відомстві вивчають можливості коригування тарифу на електрику - Світлана Гринчук  

09 Квітня 2024 p. 18:25
В Міненерго вже розраховують підвищення тарифу на світло  

Рік, що минає не скупився, і щедро обдарував Україну значущими та знаковими подіями. Для галузей ЖКГ та енергетики - їх було особливо багато. І наступний, 2013 рік, цілком можна сміливо назвати роком результатів і наслідків, в яких ще українцям належить розібратися. «Україна Комунальна» розпочинає серію підсумкових публікацій, в яких ми нагадаємо нашим читачам, чим був ознаменований цей рік, і з чим їм доведеться зіткнутися в наступаючому.

Однією з найважливіших тем, яка протягом всього 2012 тримала в напрузі всю Україну, це, зрозуміло тарифна політика України. Весь рік споживачі, як населення, так і непобутові абоненти, провели в очікуванні обіцяного тарифного зростання, або скоріше, правильно буде сказати тарифного зльоту. Позитивну динаміку (з математичної точки зору) уряд нам обіцяв у вартості основних комунальних послуг: водо-і теплопостачання, а також газу і електроенергії. Такі заходи в Кабінеті Міністрів вважають вимушеними. У перебігу року неодноразово звучали з вуст високопоставлених чиновників дві ключові причини, які провокують державу на збільшення вартості житлового-комунальних послуг. Одна з них - вимоги Міжнародного валютного фонду на 50% збільшити вартість газу і теплової енергії для всіх категорій споживачів. Друга - необхідність економічного обгрунтування ціни на послуги, оскільки діючі тарифи не покривають витрат (зокрема, енергоскладової) на їх виробництво.

Читайте також: Російський газ для України не подешевшає

Разом з тим, виконати прогнози про тарифне зростання влади в поточному році так і не змогли. Як завжди в тарифну політику втрутилася політика державна. І жовтневі вибори до парламенту суттєво загальмували, як виконання вимог МВФ, так і дозволили закрити очі на тяжкий фінансово-економічний стан підприємств ЖКГ, і стримати підвищення вартості їх послуг.

У поточному році, українці так і не дочекалися обіцяного підвищення ціни природного газу, яке планували вводити поетапно: тарифи на газ для населення повинні були збільшиться спочатку на 20%, а потім ще на 30%. Проте, враховуючи, що це питання знаходиться під пильною увагою з боку МВФ, підвищення в 2013 (не передвиборчому) році, швидше за все, неминуче.

Разом з тим, владі вдалося трохи поліпшити ситуацію з окупністю тарифів у сфері водопостачання, і одночасно, посилити фінансове навантаження на населення. Мова йде про незначне збільшення тарифів 46 водопостачальних підприємств, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. З 1 березня їх споживачі в середньому стали платити майже на 8% більше, таким чином, усереднена по країні вартість кубометра холодної води навесні склала близько 2,5 грн, а водовідведення - 2,1 грн/куб.м. Причиною підвищення стало коригування енергетичної складової у тарифах.

Ще одне підвищення вартості електроенергії торкнулося населення в травні. Тоді нацрегулятор (НКРЕ) збільшила вартість електрики для тих, хто споживає понад 800 кВт/год на 50% від рівня щомісячного споживання 150-800 кВт/год - до 52,7 коп./КВт/год.

При цьому, парламент повернувся до своєї давньої ініціативи і скасував мораторій на стягнення пені з боржників за послуги ЖКГ. Нагадаємо, санкції за заборгованість за послуги ЖКГ були скасовані в 1996 році, і вводити їх було заборонено до тих пір, поки держава не покриє перед населенням борги по заробітній платі. Останнього так і не відбулося, а ось боржникам за комунальні послуги доведеться несолодко в новому році. Якщо раніше пеня становила 0,01% за кожен день прострочення оплати (після 20 числа кожного календарного місяця), то в цьому році чиновники і депутати обіцяли повернути навіть не 0,1% штрафу. Боржників чекає цілком банківська комісія - 3-5%, а екс-Міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Анатолій Близнюк пропонував і зовсім штрафувати на 100-300% боргу.

Ось, мабуть, і все, що встигли зробити чиновники до початку передвиборчої кампанії. Однак в 2012 році відбувся цілий ряд подій, який буде впливати на механізми тарифоутворення і тарифну політику в подальшому.

Найзначнішою подією можна по праву назвати початок роботи в галузі ЖКГ нацрегулятора - Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері комунальних послуг. Варто відзначити, що створення такого органу і початок його роботи ось вже 6 років чекають всі учасники галузі - природні монополісти, які є постачальниками, виробниками послуги з тепло-і водопостачання. Однак фактичне створення Нацкомуслуг відбулося в листопаді 2011 року, коли Президент Віктор Янукович підписав відповідний указ. До цього, 10 місяців минулого року, функції Комісії виконував інший регулятор - НКРЕ, так як створення Нацкомпослуг було закріплено законом.

Читайте також: Національний регулятор - сто днів… (без)діяльності

Комісія, що складається з 7 рівноправних членів, один з них - голова, підпорядковується главі держави і підзвітна Верховній Раді. У сферу її компетенції входять ліцензування трьох видів діяльності, а саме: виробництво, транспортування і постачання теплової енергії і води. У відповідності з ліцензійними умовами, регулятор встановлює тарифи, контролює і перевіряє роботу підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги не менше 40 тис. побутових споживачів, або підприємствам, системи водопостачання яких розташовані на території 2 і більше областей. Ліцензіатами регулятора також є підприємства з виробництва теплової енергії, обсяг відпуску якої становить не менше 20 тис. Гкал на рік; Транпортування і поставці - не менше 18 тис. Гкал на рік. Таким чином, Нацкомпослуг регулює близько 90% ринку водопостачання (порядку 130 ліцензіатів) і 96% сфери теплової енергії (близько 270 ліцензіатів). За даними Комісії, середні по Україні тарифи водоспоживання (водопостачання та водовідведення) покривають витрати на 69%, а на тепло - 74%.

Перший рік роботи нового регулятора показав, що підприємства галузі виявилися не готові до роботи з ним. Природним монополістам, які активно наполягали на деполітизації тарифів з боку місцевої влади і створенні нацрегулятора, виявилися не готові до роботи з новим органом.

Підприємствам важко виконувати завдання за ліцумовами, та переживати перевірки регулятора. «Україна Комунальна» неодноразово була свідком того, як на засідання Комісії приходять глави підприємств, очікуючи, що їм затвердять тариф, однак при цьому не подають свої розрахунки, необхідні фахівцям регулятора, щоб встановити обгрунтовану вартість їх послуг. Таку ситуацію самі підприємства пояснюють застарілими порядками і механізмами, затвердженими ще НКРЕ, відповідно до яких вони повинні подавати свої дані в Нацкомпослуг. Крім того, галузь виявилася не готова і до державного контролю. У перебігу року, кореспонденти «України Комунальної» неодноразово чули скарги з боку учасників ринку тепла і води на жорсткі методи роботи Комісії. Справедливості заради варто уточнити, що цей рік все ж став «пробою пера» для регулятора і чимало методик вимагають уточнення в ході подальшої роботи. Крім того, не варто забувати, що держрегулювання природних монополій - успішно застосовувана європейська практика. Аналогічні регулятори діють в розвинених країнах Західної Європи вже не один десяток років, а зі східних сусідів України - позитивним прикладом є Росія.

Незважаючи на досить юний вік, Нацкомпослуг вже встигла запропонувати комунальній галузі інноваційні, а в чомусь і революційні, підходи до тарифоутворення.

Всі ми пам'ятаємо тарифну епопею на початку року, коли Президент і уряд в один голос говорили про створення єдиних тарифів на водоспоживання по всій країні. Таким чином, влада планувала нівелювати несправедливість, яка пов'язана з тим, що жителі маловодних регіонів країни платять за водопостачання більше, ніж населені пункти, які знаходяться в безпосередній близькості від водоймищ. Різниця в ціні кубометра пов'язана з тим, що в маловодних регіонах у вартість кубометра закладається ціна електрики, яка необхідна водоканалам для того, щоб насосами буквально «докачувати» воду споживачам на великі відстані. Рівняння тарифів по країні призвело б до того, що підприємствам Східної та Південної України не було би чим розраховуватись за спожитий енергоресурс, а чекати компенсації з держскарбниці при дефіцитному бюджеті - марно.

Таким чином, регулятор запропонував використовувати блочно-диференційовану схему тарифів на воду, аналогічну діючій методиці в сфері електроенергії. Зокрема, передбачалося, що в 2012 році вартість води для різних категорій населення буде залежати від обсягу її споживання. П'ята категорія, тимчасова, повинна була об'єднати споживачів, які платять за воду за нормативами або показниками будинкового лічильника. Перші чотири - за приладами обліку в квартирах .. Планувалося, що перший блок тарифу, торкнеться громадян, які щомісяця споживають до 2 кубометрів холодної води. На частку цих абонентів припадає всього 3% обсягу води. Принцип блокової системи у тому, що із збільшенням водоспоживання на 4 кубометри, ціни на водопостачання ростуть.

Однак реалізувати запропонований механізм в поточному році так і не вдалося. По-перше, для впровадження блокової системи необхідний 100-відсотковий облік водоспоживання в будинках. А на відміну від сфери електроенергії, де у абонентів повний облік споживання, на сьогодні, лічильниками на воду оснащене не більше 30-35% споживачів. По-друге, не варто забувати і політичної складової: рік парламентських виборів все ж не найвдаліший для введення нових методів тарифоутворення. Втім, це далеко не означає, що блочно-диференційована схема не буде реалізована у сфері водопостачання в 2013 році.

Разом з тим, до кінця року Нацкомпослуг все таки розробила нову систему тарифоутворення - RAB-метод, - яка, при успішному її впровадженні, сприятиме 2 революційним змінам у галузі. Стимулююче регулювання, (а саме про нього йде мова), позбавить держбюджет країни від щорічного багатомільярдного навантаження, - виплати компенсації підприємствам галузі за тарифну різницю. Різниця, як відомо, покривається між реальною (ринковою) вартістю енергоносіїв, і тією ціною на газ і електроенергію, яку комунальні підприємства закладають у тариф для населення. Тільки в поточному році, перехресне субсидування відняло в бюджету не малу суму: спочатку було заплановано 6,9 млрд грн, але їх виявилося недостатньо для того, щоб підприємства тепло-і водопостачання розрахувалися з енергетиками. І урядові довелося просити парламентаріїв виділити на виплату компенсації ще 7,7 млрд грн бюджетних коштів. До слова, цю суму держава привернула за рахунок зовнішніх позик.

Читайте також: RAB не завжди означає «рабство»

Другою зміною можна вважати і те, що нова методика дозволить підприємствам залучати інвестиції на модернізацію застарілого і енергоємного обладнання. Діюча формула «витрати плюс рентабельність», не стимулюює підприємства до інвестування коштів в енергозбереження. «Виходить, що чим вищий рівень витрат, тим вище рівень рентабельності. Відповідно, у підприємства відсутні будь-які стимули для зниження частки операційних витрат, - роз'яснює директор Департаменту стратегічного планування та розвитку у сфері комунальних послуг Нацкомпослуг Дмитро Арлачев. - Для зміни ситуації в сегменті природних монополій необхідно створити штучну основу для конкуренції, тобто, вводити так званого віртуального учасника ринку, що стане стимулом до скорочення рівня витрат для всіх гравців галузі».

RAB-метод вплине і на зміну роботи самого регулятора. Нацкомпослуг доведеться відмовитися від повного нормування роботи підприємств та перейти на новий регуляторний режим. Тобто, тарифи для підприємств, що мають ліцензію на транспортування теплової енергії та надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення, будуть встановлюватися на довгостроковий регуляторний період. Перший такий період складе 3 роки, наступні - 5 років. Крім того, комісія відмовиться від жорсткого обмеження рентабельності компаній, і буде встановлювати вимоги до рівня прибутковості. Зараз підприємства-ліцензіати можуть закласти в тариф не більше 3% прибутку. Нова методика формування тарифів дозволить ліцензіату отримувати дохід на інвестований капітал, при цьому пропорційний зв'язок між прибутком компанії і її витратами буде розірвано.

Однак очікувати масового переходу підприємств галузі на RAB-регулювання в 2013 році не варто. По-перше, монополістам, та й регулятору доведеться навчитися працювати за новою схемою, відповідно, доведеться розробляти нові методики звітності, розрахунків і т. д. По-друге, впровадження стимулюючого регулювання неможливе без повного врахування як відпускаючого, так і споживаного ресурсу. А з наявністю лічильників поки проблеми не лише у побутових споживачів, але і у самих підприємств галузі. По-третє, залишається відкритим питання, якими стануть тарифи на тепло і воду для населення, після переходу на новий метод. Поточний рік показав, що механізм виплати субсидій тим громадянам, чиї витрати на послуги ЖКГ перевищують 10% їх сукупного доходу - не ефективний. У січні-жовтні, за даними Держстату, за субсидіями звернулося 440 тис. українських родин, проте отримали їх лише 340 тис. Можливо, нова методика тарифного регулювання прискорить монетизацію пільг, або змусить владу шукати інші механізми соціального захисту.

Поки ж підприємствам галузі запропоновано механізм, який дозволяє їм закласти в тариф кошти на модернізацію основних потужностей. Для цього вони повинні подати регулятору інвестпрограму, і обгрунтувати свої витрати на енергозбереження. Втім, наявність інвестиційної складової все ж не є обов'язковою умовою для затвердження тарифів теплопостачальним підприємствам. Останні і зовсім можуть відмовитися від реалізації інвестпрограм, а, відповідно, і від врахування у вартості їх послуг коштів на їх реалізацію. У цьому випадку, інвестскладова буде компенсуватися за рахунок амортизаційних відрахувань. Однак, якщо ліцензіати все ж мають намір передбачити кошти на енергоефективність (а таких підприємств більшість), їм необхідно подати на розгляд Комісії два пакети документів: розрахунок тарифу та інвестпрограму. Процес затвердження тарифів гальмується саме через те, що неналежна подача документів, або зовсім їх відсутність, не дають можливості регулятору затвердити інвестпрограму, відповідно, і тариф.

Таким чином, в наступаючому році, українцям варто чекати неминучого підвищення тарифів на газ, зміни тарифів на тепло і воду, можливо так само в бік збільшення. Не варто очікувати збільшення виплати субсидій і пільг на покриття вартості послуг ЖКГ, і все ж не зміниться якість надаваних послуг.