ГоловнаПублікаціїФінансування ЖКГВитрати ЖКГ: гарно жити не заборониш

Витрати ЖКГ: гарно жити не заборониш

Житлово-комунальна галузь вже давно функціонує в умовах хронічного недофінансування, а отже кожна бюджетна копійчина має бути на особливому рахунку. "Україна Комунальна" проаналізувала, на що витрачаються бюджетні кошти.

В минулому році Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ здійснювало фінансування 31 програми та 8 субвенцій, більшість з яких стосувались житлово-комунального блоку. В загальному грошовому обсязі це понад 17,9 млрд грн. Вагома частина цих коштів була розподілена через процедуру тендерних закупівель.

Загалом в 2012 році в профільному відомстві планували провести 34 процедури закупівлі та укласти понад 80 договорів. З них 20 мали відбутися на конкурсній основі, 11 - через закупівлю в одного учасника та 3 - із застосуванням процедури запиту цінових пропозицій.

В умовах хронічного браку коштів в житлово-комунальній галузі України, закономірно існує особливий суспільний інтерес до їх витрат. На жаль, в Мінрегіоні не змогли розповісти про результативність використання бюджетних грошей: на момент виходу матеріалу «Україні Комунальній» повідомили, що інформаційних запит, який ми направили до відомства ще тиждень тому, досі оброблюється. Таким чином, редакції не вдалося дізнатись ще й про річний план закупівель на 2013 рік. На офіційному веб-сайті Мінрегіну розміщений лише пустий «шаблон» цього документу. Втім, за допомогою «Вісника державних закупівель» та інших джерел нам все ж таки вдалося отримати необхідну інформацію.

Дорогою ціною

Утримання апарату Мінрегіону, його бюджетних програм та підвідомчих установ в минулому році коштувало платникам податків понад 153 млн грн. При чому значна частина цих коштів була розподілена через специфічну процедуру закупівель в одного учасника.

Саме за такою схемою було укладено договір на березень – грудень минулого року з ДП «Укркомунобслуговування» на суму 1,22 млн грн, тобто 120 тис. грн на місяць. Це підприємство надавало послуги з перевезення та обслуговування наявних у міністерства 8 службових автомобілів. Застосування процедури закупівлі в одного учасника чиновники пояснили наявністю у даного підприємства досвіду та відповідної ліцензії, діючого кваліфікованого штату водіїв та адміністративного персоналу, наявністю власних паркомісць і т.д.

Читайте також: Бюджет ЖКГ: зберегти - важко, витратити - неможливо

Дивними виявились і тендерні закупівлі в ДП «Управління адміністративними та службовими будинками», яке здійснює прибирання адміністративних будівель Мінрегіону. Лише за останні дев’ять місяців 2012 року ці послуги обійшлися державі в 1,34 млн грн. Зазначимо, що загальна площа будівлі в столиці по вул. Велика Житомирська, 9, в якій розміщено апарат Міністерства, складає 4,97 тис. кв.м., а відомча будівля за адресою вул. Димитрова, 24 (раніше знаходився апарат МінЖКГ та зараз там розміщено декілька управлінь та департаментів), має площу 3,01 тис. кв.м. Отже, середня вартість обслуговування склала 19,2 грн/кв.м. на місяць. Чи не занадто дорого для бюджетної установи?

Самі чиновники пояснюють таку дорожнечу необхідністю підтримання санітарно-технічного стану приміщень на рівні, що відповідає статусу Міністерства. «Важливим є те, що в зазначеній будівлі розміщено керівництво апарату Мінрегіону України, де постійно знаходяться відвідувачі, відбуваються масові заходи, наради, зустрічі з представниками іноземних делегацій, тощо», - йдеться в документації тендерних торгів.

Не з дешевих виявились й інші «потреби» Міністерства. Наприклад, лише послуги державної служби охорони за три квартали (II-IV) 2012 року обійшлися платникам податків в 429 тис. грн. Та заощаджувати в майбутньому на свої витратах державні службовці певно не планують, адже в цьому році мають бути профінансовані схожі за обсягами видатки на апарат та підвідомчі установи. Загалом в 2013 році утримання апарату обійдеться в майже 66 млн грн. Ще 86,9 млн грн витратять на підвідомчі установи. Частина цих коштів піде на транспортні послуги, прибирання, охорону. Також в цьому році заплановано 209 відряджень працівників Мінрегіону, при середній вартості людино-дня відрядження в 1245 грн.

На науку пошкодували

Окрему статтю у видатках Мінрегіону складають витрати на здійснення наукових досліджень і розробок. В минулому році на ці потреби було використано понад 24,6 млн грн, та вже в цьому році заплановано приблизно вдвічі скоротити ці видатки - до 12 млн грн. Загалом, найбільші державні замовлення на здійснення науково-дослідної роботи від Мінрегіону отримати, ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М.Білоконя» (3,77 млн грн), ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (2,05 млн грн), ДП «НДКТІ МГ» (658 тис. грн).

Читайте також: Управління ЖКГ: бізнес «по-французьки»

Один з найбільших тендерів на суму в 2,05 млн грн виграла ГО «Інститут соціально-економічних стратегій». За ці гроші громадська організація повинна проаналізувати українське законодавство в житлово-комунальній сфері та підготувати пропозиції щодо його вдосконалення шляхом розробки єдиного уніфікованого законопроекту («У.К.» - текст проекту базового закону читайте тут). «Головною метою науково-дослідної розробки є удосконалення законодавства у житлово-комунальній сфері, забезпечення дерегуляції та прозорості шляхом розроблення єдиного уніфікованого базового законопроекту в житлово-комунальному господарстві», - зазначено в документації конкурсних торгів.

Президент ГО «Інститут соціально-економічних стратегій» Ірина Запатріна переконана в пріоритетності розробки такого базового законопроекту в галузі ЖКГ. «Суб’єкти ринку та споживачі чітко не розуміють, якими товарами та послугами оперують сегменти житлово-комунальний сфері, та, відповідно, існує певна невизначеність щодо прав, обов’язків і повноважень природних монополій, органів управління і регулювання у цій галузі. Поки ми не визначимось з цими поняттями, будь-які зміни та доповнення чинного законодавства кардинально не вирішать наявних проблем. Адже, латаючи одну юридичну прогалину, ми тільки створюємо десятки нових. Змінити загальну ситуацію в галузі без такого базового документа ми просто не зможемо», - вважає пані Запатріна.

Втім, експерт констатує, що з передбачених для фінансування даної науково-дослідної роботи 2 млн грн, які заплановані на два роки (2012 -2013 рр.), наразі здійснено фінансування лише першого етапу цієї роботи. «Основне фінансування передбачалося на цей рік. Передбачено виконання ще п’яти етапів цієї роботи, включаючи підготовку проекту єдиного акту законодавства та проведення його широкого громадського обговорення. Та наразі ми не знаємо, чи буде продовжена ця робота у 2013 році, адже додаткова угода на продовження робіт досі не укладена», - розповіла «Україні Комунальній» Ірина Запатріна.

Зауважимо, що в 2011 році ця організація вже досліджувала чинне законодавство в сфері ЖКГ з метою підготовки комплексу пропозицій для його вдосконалення. Тоді ці роботи коштували державі лише 200 тис. грн, тобто більш ніж в десять разів дешевше. Також зазначена сума майже в десятеро перевищує й заплановані Мінрегіоном середні витрати (215 тис. грн) на виконання прикладної наукової і науково-технічної розробки з пріоритетних напрямків діяльності у сферах будівництва та ЖКГ.

Читайте також: Енергоефективні інвестиції в ЖКГ

Замовлені в інших організацій науково-дослідні роботи виявились переважно не такими масштабними, а, відповідно, і коштовними. Скажімо, проведення аналізу та розроблення пропозицій відносно такого важливого документу, як Правила благоустрою населених пунктів, коштувало 100 тис. грн, а аналіз реалізації Генеральної схеми планування території України обійшовся бюджету всього в 170 тис. грн.

Серед найбільш «екзотичних» досліджень, можна виділити розроблення наукових пропозицій щодо організації робочих пунктів для дільничного міліціонера та сільського лікаря з службовими житловими приміщеннями. Відповідний тендер на 50 тис. грн. виграло ДП «УкрНДПІцивільбуд».

Скандал, якого могло не бути

Відсутність інформації нерідко породжує чутки, особливо, коли мова йде про великі гроші. Саме так сталося з реалізацією бюджетної програми «Оснащення багатоквартирних будинків сучасними засобами обліку регулювання води і теплової енергії». Ще у вересні  2012 року інформаційний простір України сколихнула чутка про бажання тодішнього керівника Мінрегіону Анатолія Близнюка без проведення тендеру закупити лічильники російського виробництва від ЗАТ «НВФ Теплоком» на 160 млн грн. Експерти заявляли про нехтування інтересами вітчизняних виробників та, навіть, можливу корупційну складову подібних рішень.

Та побоювання експертного і медійного середовищ виявились марними. За підсумками минулого року, із передбачених держбюджетом 160 млн грн на реалізацію програми було виділено лише 94 млн грн. При чому, за офіційними даними, з цих коштів витратили тільки 909 тис грн. Отримати звіт про використання коштів в Мінрегіоні нам так і не вдалось. Втім, в рамках реалізації цієї програми урядовці планували досягти значних успіхів, зокрема облаштувати засобами обліку і регулювання води та теплової енергії 2,29 тис. багатоквартирних будинків, витративши на кожен з цих будинків 70 тис. грн. Але найближчим часом реалізувати ці плани навряд чи вдасться, адже цьогорічний парламент не передбачив жодних видатків на реалізацію цієї програми.

На жаль, практика доводить, що схожі бюджетні колізії та темні тендерні схеми завжди залишають постраждалими кінцевих споживачів. Тим більше, що житлово-комунальна галузь вже давно функціонує в умовах хронічного недофінансування, а отже кожна бюджетна копійчина має бути на особливому рахунку. Та можливо проблема криється не стільки в браку коштів, скільки в нераціональному використанні вже виділених грошей.

 
Коментарі (7)
SERGEY2
19 Лютого 2013 p. 11:02
Скромно ,но для начала не плохо ... На самом деле все это вершина айсберга , порыться бы в затратах коммунальных предприятиях таких как теплоенерго да водоканалы , посмотреть как работают арендные и концессионные предприятия ...
Мария Цатурян0
19 Лютого 2013 p. 11:48
По поводу скромности: оочеееееень! ну оччеееееееееень! сложно анализировать госзакупки при полной закрытости к этой информации. В частности, до сих пор молчит Минрегион, хотя по закону "О доступе к публичной информации", они уже сорвали все сроки ответа на запрос. Более того, предприятия, участвовавшие в тендерах молчат, как рыбы об лед! И не дают комменты ни под диктофон, ни что называется off records. Так что наши журналисты иногда практически следопыты в темной пещере. Но мы не сдаемся, и до сути докопаемся)))
Мария Цатурян0
19 Лютого 2013 p. 11:45
SERGEY, если Вы знаете предприятие, которое разрешит нам "порыться" в своих затратах - маякните, с удовольствием напишем. А вот, что касается концессионеров и арендаторов, то такой материал мы готовим, но пока сохраню интригу.
SERGEY-1
19 Лютого 2013 p. 12:32
"Чудны дела Твои, Господи!" - так это Ваша профессия добывать материал там где он не добывается , не получается в лоб вербуйте народ для слива информации , или же анализируйте официальные данные в том же "вестнике закупок " , сравните закупку любого теплоенерго той же пред изолированной трубы с ее средне рыночной стоимостью и у Вас глаза на лоб полезут от удивления!!!
Мария Цатурян1
19 Лютого 2013 p. 12:43
SERGEY, спасибо огромное за четкие и исчерпывающие себя инструкции о том, как должен работать журналист. Мы, темные, возьмем на заметку. А если серьезно, то так и работаем, стараемся, по крайней мере.
SERGEY2
19 Лютого 2013 p. 12:35
А когда б/у трубу закатывают в предизол и продают как новую ?
Мария Цатурян3
19 Лютого 2013 p. 12:47

Я вот лично не знаю, что бывает с этой б/у трубой)) Думаю, не знают и большая часть наших читателей. SERGEY, а Вы можете рассказать нам, как из подержаной трубы она становится предизолированой и продается как новая? Сколько это стоит? Кто реализует эти схемы? Будет очень познавательно. Можно в комментах, а можно в блоги))