Газова залежність України: міф чи реальність?

Новини по темі

18 Квітня 2024 p. 10:08
росіяни пошкодили газопроводи на Харківщині та Сумщині  

16 Квітня 2024 p. 11:09
Цього року готові викупити весь газ приватного видобутку - Нафтогаз  

15 Квітня 2024 p. 18:25
Нафтогаз готовий викупити весь здобутий українськими видобувниками газ  

І справа, навіть, не в «дивних» торговельних відносинах 90-х років минулого століття. Навіть у нульових нинішнього століття ми маємо такі ж невдалі спроби вирішення енергетичної незалежності країни. Підтвердженням цього є останній контракт на поставку російського газу на кабальних умовах, а також скандальний контракт з Gas Natural Fenosa.

Примарні перспективи

Останні спроби НАК «Нафтогаз України» вселяють надію на покращення, адже Україна активно шукає альтернативи російському газу. Підтвердженням тому є реверсний газ з Європи, збільшення видобутку власного газу, розмови про азербайджанський газ, а також створення умов для переробки скрапленого газу.

Очевидно, що такі проекти – питання не одного, а, як мінімум, трьох років. Експерти також наголошують на відсутності інвестицій у галузь, що зводить до нуля намагання України позбутися енергетичної залежності від Росії. Деякі вбачають в діях України лише блеф, щоб виторгувати кращу ціну російського газу.

«Це не блеф. Але питання в полягає у терміні реалізації цих проектів. Найбільш короткотерміновий проект - це Чорноморський шельф. Тут можна говорити про перспективу в 3-5 років для того, аби вийти на рівень видобутку 3-5 мільярдів кубометрів. LNG - термінал теж досить швидкий проект: 5 мільярдів кубометрів газу ми зможемо отримувати вже в першому кварталі 2015 року. Десь на 2017 рік матимемо близько 10 мільярдів кубометрів власного газу, - вважає незалежний експерт Валентин Землянський. - Що стосується нетрадиційного газу, на жаль, тут не такі, райдужні перспективи, тому що нам потрібні щонайменше 5-7 років. Це період лише для виходу на промисловий видобуток, не говорячи вже про якійсь та серйозні обсяги».

Наразі Україна не в змозі повністю відмовитись від імпорту російського газу, впевнені експерти. І казати про те, що вона зможе від нього відмовитись до 2015 року, знову ж таки є лише струшуванням повітря.

Читайте також: Україна може стати експортером газу

«Зрозуміло, що існують певні резерви, запаси нетрадиційних вуглеводнів в Україні, але розвідки цих запасів досі ще нема. На це потрібно щонайменше 3-5 років. Тому казати те, що у нас є невичерпні запаси нетрадиційних видів газу ще зарано», - підкреслив заступник директора Науково-дослідного центру «Псіхея» Геннадій Рябцев. На його думку, зараз доцільно казати лише про можливість підтвердження прогнозованих ресурсів. «Якщо ці обсяги будуть розвідані, то їх промисловий видобуток почнеться лише після 2015 року. Це ж стосується й LNG - терміналу, який почне працювати лише у 2015 році, якщо звісно його збудують до того часу», - зазначив пан Рябцев.

Енергетичні міфи

Втім, Україна – не єдина держава, яка залежить від російського газу. Якщо підрахувати частку імпортованих енергоносіїв, то виявиться, що Україна настільки ж залежна, як і більшість європейський держав. Наша держава перебуває на рівні Німеччини або Австрії. Скоріш за все, міф про енергетичну залежність культивується тими хто зацікавлений у збільшенні обсягів споживання енергоносіїв в Україні. Таким чином, Україна не повинна відмовлятися від власного видобутку. Тому що після 2015 року є певні побоювання стосовно того, що Росія буде зменшувати обсяги газу для України.

«У Росії з’являться нові споживачі після створення Південного потоку, що призведе, відповідно, до переорієнтування частини видобутку на азійсько-тихоокеанський регіон. Тому Україні може просто не залишитись російського газу. Слід буде розраховувати на власний видобуток, власні резерви. Протягом 2012-2015 років Україні слід насамперед опікуватися скороченням газомісткості своєї економіки і впровадження енергоефективних заходів, зробивши саме їх пріоритетними напрямками розвитку енергетики. На жаль, цього поки що не зроблено», – повідомив Геннадій Рябцев.

Однією з альтернатив може слугувати видобуток власного газу в мілководній частині українського сектору шельфу Чорного та Азовського морів (до 120 метрів). За даними «Чорноморнафтогаз», прогнозні запаси цього джерела сягають 1,2 трлн куб. м. Усього у 2012 році компанія планує добути 1,17 млрд куб. м. природного газу, а в 2015 році - вже 3 млдр куб. м. Зростання буде забезпечуватися в основному за рахунок облаштування вже відкритих нових родовищ.

Шельфові досягнення

Прогнозні запаси газу на шельфі Чорного та Азовського морів дозволяють говорити про можливість повного забезпечення потреб України у природному газі. «При цьому, для їх освоєння необхідно виконати ряд робіт, які вимагають часу та істотних капітальних витрат: від отримання ліцензій і проведення геологорозвідувальних робіт - до безпосереднього облаштування відкритих родовищ. Наприклад, для підтвердження запасів (відкриття родовищ) необхідні геологорозвідувальні роботи, у тому числі пошуково-розвідувальне буріння. Після поповнення флоту компанії двома високотехнологічними самопідіймальними плавучими буровими установками, у «Чорноморнафтогазу» з'являється можливість, як продовжувати роботи по збільшенню видобутку вуглеводнів, так і розпочати активну геологорозвідку. До неї «Чорноморнафтогаз» планує приступити у наступному році», – повідомили у прес-службі Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».

Читайте також: Енергетична незалежність України стає реальнішою

Видобутий газ з шельфу Чорного та Азовського морів є досить вигідний. Зокрема, за даними «Чорноморнафтогазу», в 2015 році, коли компанія вийде на рівень видобутку у 3 млрд куб. м. на рік, собівартість видобутку, з урахуванням витрат на облаштування 7 нових і дооблаштування 2 діючих родовищ, складе суму, еквівалентну 59,9 дол./тис. куб. м. Крім того, інвестиції у вітчизняний видобуток природного газу це - створення нових робочих місць (тільки за 9 місяців 2012 року їх було створено 300), збільшення виплати податків, підтримка вітчизняного виробника (закупівля продукції) і розвиток інфраструктури з видобутку, транспортування і зберігання газу.

Вселяє надію ще й той факт, що згідно закону «Про засади функціонування ринку природного газу», весь добутий «Чорноморнафтогазом» природний газ продається єдиному покупцю - НАК «Нафтогаз України» - для потреб населення за фіксованою ціною 456 грн/тис. куб. м.

Сланцеві нарікання

Великі нарікання екологи мають щодо видобутку сланцевого газу. Однак, часто вони не мають аргументів проти, посилаючись на застарілі дані чи художні фільми, які чомусь названі документальними.

«Ми повинні знати, що знаходиться у нас під ногами. Тобто знати скільки і, яких запасів в Україні ми маємо. Ми повинні також знати, скільки буде коштувати потенційний видобуток, і знати всі екологічні ризики, які з цим пов’язані. Знаючи, що у нас є і скільки це буде коштувати з економічної та екологічної точки зору, тоді можна і казати про доцільність будь-якого нетрадиційного виду газу», – підкреслив пан Рябцев.

Експерти переконані, ще не можна стверджувати, що видобуток не пов'язаний з екологічними ризиками, як заявив нещодавно Міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький. Але це не означає, що не слід і цікавитися тим, що у нас є в країні. І не слід відмовлятися від бажання інвесторів фінансувати розвідку запасів вуглеводнів в Україні.

Експерти наголошують, що є відмінності між центрально-басейновим газом та сланцевим, які часто плутають. «Річ в тім, що сланцевий газ зосереджений в західних регіонах. Стосовно східних регіонів, то там не сланцеві породи, не чорні сланці. Там - щільні пісковики, і видобуток з них за своєю технологією не набагато в чому відрізняється від видобутку звичайного газу»,– зауважив Геннадій Рябцев.

Альтернатива Росії

Нещодавно були розмови про постачання з 2017 року азербайджанського газу до України. Зараз він вдвічі дешевший від російського, тому його актуальність зростає. Однак, питання полягає в тому, чи вистачить обсягів у Азербайджані, так як додатковий видобуток газу вже розписаний на Туреччину та Європу. «Для України поки що тут місця немає. З Азербайджаном там не все просто, тут скоріш потрібна «східна дипломатія» для вирішення цього питання», – повідомив Валентин Землянський.

Читайте також: LNG-термінал шукає довгострокові кредити

Україна не має гарантій стосовно постачання на її територію будь-яких видів газу, окрім російського. Тобто про гарантовані обсяги ніде не йдеться. Є політичні домовленості, які дуже далекі від економічних контрактів чи економічних угод. «Всі ці політичні домовленості містять велику кількість ймовірностей. Якби, наприклад, була гарантія наповнення LNG-терміналу після його побудови, то можна було б казати, що це є альтернатива. Чи якби були контракти на поставку певних обсягів реверсного газу з Європи, тоді можна було б казати про таку альтернативу. Жоден постачальник не говорить про гарантовану поставку: ні Катар, ні Азербайджан. Щодо реверсного газу, то теж нема чітких домовленостей, крім того там потрібно вкласти кошти у відповідний газогін», – підкреслив пан Рябцев.

Ліберальні умови

Що ж стосується лібералізації газового ринку, то питання полягає в тому, яким чином буде реформуватися внутрішній ринок газу у зв’язку з надходженням нових джерел постачання. Знову ж таки чи він буде акумулюватися у НАК «Нафтогазі», а далі вже буде розподілятись чи можливо це будуть контракти з незалежними трейдерами. Наразі про це говорити зарано.

Зараз ми маємо ситуацію, коли НАК де-юре втратив монопольне становище закуповування імпортного газу. Однак де-факто залишається монополістом. За логікою подій, очевидно, що скорочуючи обсяги споживання російського газу, Україна грає з вогнем. Адже невідомо яка буде реакція російської сторони. ««Газпром» поки що незацікавлений в тому, щоб Україна відмовлялась від російського газу, так як Україна споживає його за найвищою ціною і у високих обсягах. Але висувати претензії до України, «Газпром» зараз не в змозі, оскільки існують Харківські домовленості стосовно незастосування штрафних санкцій, - відмітив пан Рябцев. – Однак, якщо ж «Газпром» буде висувати такі вимоги, то Україна може висунути зустрічні вимоги стосовно перегляду умов контракту».

На думку експертів, ще рано говорити про санкції «Газпрому». «Реакція Газпрому залежить від результату року . Якщо ми порахуємо скільки закупила газу Україна, то ми виходимо на необхідний мінімум, який дозволяє не платити штрафні санкції. Таким чином, потрібно чекати 2013 року. Поки я не бачу перспектив якихось непорозумінь, чи якихось заявок з боку «Газпрому». Я не очікую кризи у 2013 році», – каже Валентин Землянський.

В тім, коментар російського «Газпрому» та українського НАК «Нафтогазу» «Україні Комунальній» отримати так і не вдалось: прес-служби обох компаній так і не відповіли на запити видання.